Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обб 4 обв своїм давнім розвідпицьким способом: з де- І рева. Трясли па себе густе, листате гілля, * оббризкуючись рясною росою (Гонч.)\. оббризкувач опрыскиватель. оббризнути, см. оббризкувати. оббризнутися см. оббризкуватися. І оббрити см. оббривати. | оббритися см. оббриватися. оббріхувати, -ріхую, -ріхуєш, оббрехати, •решу, -решеш разг. оговаривать, оговорить, разг. обговаривать, обговорить; (сильнее — только соверш. — еще) оклеветать, разг. оболгать [Пашка: ..Совісті не маєш оббріхувати дарма бідну дівчину, та ще й сироту! (Стар.); Траплялось на віку мені Такеє бачити ледащо — Подивишся — не годне ані на що; А як почне тебе судить, То так оббреше, обчер- нить.., Що соромно й сказать... (Гл.)]. оббуватися, -ваюся, -ваєшся, оббутися, -бу- дуся, -будешся разг. редк. 1) (с чем) осваиваться, освоиться [Довго лаялась Онися, еевважаючи на неділю, а Палазя все- таки не поприймала з стін Іродіад з цуциками та котиками. Оббувшись трохи з картинами, Онися часом., роздивлялась на котиків та кроликів (Н.-Лев.)]; 2) (где) {привыкнуть к незнакомой обстановке) осваиваться, освоиться [Оббулась у хаті (Н.-Лев.)\. оббудований обстроенный [Жиле приміщення оббудоване з двох чи трьох боків господарчими прибудовами, і тільки одна чи дві сторони мають вікна (Дерев, зодчество Укр.)]. оббудовувати, -довую, -довуєш, оббудувати, -дую, -дуєш обстраивать, обстроить. оббудовуватися, -довуюся, -довуєшся, оббудуватися, -дуюся, -дуєшся обстраиваться, обстроиться. оббудувати см. оббудовувати. оббудуватися см. оббудовуватися. оббурйти, -рю, -рйш техн. оббурйть [Берего- венко вчасно оббурив забій, зарядчики встигли зробити вибух (Гур.)]. оббутися см. оббуватися. обважений* обвешенный. Ср. обважувати. обважений 2 перен. редк. отягощенный [3 пониклою, обваженою гіркими думами головою вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики (Коцюб.)]. См. ещё обтяжений. обваження разг. обвес. обважити см. обважувати. обважитися см. обважуватисях. обважнений утяжелённый. обважнити см. обважнювати. обважнілий отяжелевший, отяжелелый [А по морю йдуть баркаси, Обважнілі від улову (Нагн.); В покорі нижче спустилось сіре та обважніле небо (Коцюб.)]. обважнілість, -лості отяжелелость. обважніло нар. отяжелело, тяжело [Соняшники обважніло хилилися через тини (Риб.)]. обважніння: *-^ня голови тяжесть в голове. обважніти, -нію, -нієш отяжелеть; (сделаться малоподвижным разг.—ещё) огрузнеть, I огрузнуть [Дерева в цвіту, такі казково білі й легкі вночі, зараз обважніли, посірішали (Головко); Одяг неприємно прилипав до тіла, обважніли ноги (Риб.)]. обважнювати, -нюю, -нюєш, обважнити, -ню, -нйш утяжелять, утяжелить [Лампочка., золотила великі, стиглі яблука, що густо обважнювали віти (Десн.)]. обважування обвешивание, обвес; без <^ня та обміру разг. без обвеса и обмера. обважувати, -жую, -жуєш, обважити, -жу, -жиш обвешивать, обвесить [А в тебе з батьком є совість, коли ви на вагівниці обважуєте та обкрадаєте їх? (Шиян);—Коли б часом не обважити та не розсердити людей,—несміливо обізвався отець Харитін (Н.-Лев.)]. обважуватися1, -жуюся, -жуєшся, обважитися, -жуся, -жишся разг. набирать много тяжести, набрать много тяжести [Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась (Канев. у. — Сл. Гр.)]. обважуватися 2, -жується страд, з. обвешиваться. обвал, -лу обвал [Злетів, упав гірський обвал (Пере.); Глиняна гора жовтіла своїми ямами, обвалами, ровами (Мирн.); Обвал страшних атак грудьми з них кожен стрів (Бажан)]. обвалений обрушенпый [По високому почорнілому даху, темних мурах, вкритих мохом і пліснею, по обвалених підпорах видко було, що не один вік минув, як строїться будівля (Стор,)]. обвалення спец. обрушение [Значно збільшити підземний видобуток руди системами з масовим обваленням (Матер. XX з. КПРС)]; ^ня покрівлі горн, обрушение кровли. обвалистий разг. обвалистый. обвалити см. обвалювати *. обвалитися см. обвалюватися. обвалище, обвалля см. обвал. обвалований техн. обвалованный [Недостатньо використовується для розвитку садівництва і Придунайська заплава, де є зручні, обваловані площі (Колг. Укр., 1957, 4)]. обваловувати, -ловую, -ловуєш, обвалувати, -лую, -луєш техн. обваловывать, обваловать [Зараз механізатори і колгоспники обваловують річку Турунчук, щоб відгородити нові поля від весняної повені (Рад. Укр., 1953, XII); Поляки хоч і встигли вже обвалувати з усіх боків свій табір, але настрій від цього не поліпшав: вони вже перестали погрожувати козакам (Панч)]. обвалування техн. обвалование [Для нагромадження і правильного використання вологи в степових районах країни провадити снігозатримання, обвалування, затримання талих вод (Рад. Укр., 1947, II)]. обвалувати см. обваловувати. обвалювання обваливание; обрушение. Ср. обвалювати *. обвалювати *, -люю, -люєш, обвалити, -валю, -валиш (вызывать падение) обваливать, обвалить; (разламывая, заставлять падать — |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)