охл 188 0X0 охлократичний полит, охлократический. охлократія полит, охлократия. охлопки, -ків текст охлопок, охлопье. охлялий тощий; отощавший, отощалый (разг.); ослабевший, разг. ослабелый; обессилевший; истощавший, истощалый, опавший телом [Старший Панас мовчки взяв на руки охлялу від плачу за мамою Маринку (Кач.); Аж ось пройшла похила жінка, в її очах голодний жах... Охляла й висохла дитинка поникла в неї на руках (Сое.)]. Ср. охляти. охлялість, -лості отощалость. охляло пар. разг. обессйленно [Він побіг до стежки на лані й охляло вже пішов здовж ставища (Козл.)]. охлянути см. охляти. охляп нар. 1) без седла [верхом], обл. 6хлябь [Се я лечу на дикому коні. Упала охляп і держусь за гриву (Л. Укр.); Сіли на коні охляп та й поїхали (Головко)]] 2) редк. кое-как, как-нибудь, как-нибудь [Маєте і надалі пильно за собою стежити, бо в мене охляп не проживеш (Гонч.)]. охляти и охлянути, -ляну, -лянеш отощать; (стать слабее — ещё) ослабеть, ослабнуть (разг.), обессилеть; (похудеть разг. — ещё) истощать, опасть телом [Марія Тарасівна: Прошу вас до столу, бо Платон, мабуть, швидко не прийде, так і охлянути можна (Корн.); Старшина знесилів, охляв, піт зросив високе червоне чоло (Горд.); Тілесні сили в кім охляли, В тім дух не швидко, та замре (Котл.)]. охмарений покрытый тучами; омрачённый; помрачённый [Спить земля охмарена і славна, А в Путивлі кряче віща птиця (Мал.)]. Ср. охмарити. охмарити, -рю, -риш покрыть тучами; перен. омрачить, уст. помрачить [Траншейних днів холодні дати Той не охмарили огонь, Що визрів в битвах Сталінграда (Ус.)]. охмаритися, -рюся, -ришся покрыться тучами; омрачиться; помрачиться [Охмарилося зоряне небо, тиха тепла ніч на землю лягла (Горд.)]. Ср. охмарити. охмарніти, -нїю, -нієш омрачиться, уст. помрачиться [Раптом чоло бригадира энов охмарніло (Горд.)]. охматдит, -ту (охорона материнства і дитинства) охматдёт (охрана материнства и детства). охматдйтський охматдётский. Ср. охматдит. охмелити см. охмеляти, охмелитися см. охмелятися. охмелілий охмелевший [Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував, а потім співав.., доки знову хтось з охмелілих слободян не кликав його до столу (Шиян)]. охмеління охмеление. охмеліти, -лїю, -лієш охмелеть. охмеляти, -ляю, -ляєш, охмелити, -лю, -лиш разг. вытрезвлять, вытрезвить. охмелятися, -ляюся, -ляєшся, охмелитися, -люся, -лишся разг. вытрезвляться вытрезвиться. охмуритися, -рюся, -ришся разг. нахмуриться [Вона зараз схопилась, охмурилась.., (Вовч.)]. охмурніти, -нїю, -нієш разг. нахмуриться; (стать мрачным — ещё) омрачиться, уст. помрачиться [А далі, як схаменулась вона, як глянула на дочку, охмурніла і осмутніла знов тяжко (Вовч.)]. охнути см. охати. охолода разг. прохлада [І здалось, що вже біль не так люто палив, Мовби в збурену кров охолоди налив (Фр.)]. охолоджений прям., перен. охлаждённый [Принесли легкої закуски, овочів і охолодженого вина (Сміл.)]. охолодженість, -ності охлаждённость. охолодження прям., перен. охлаждение [У льодовні є спеціальне пристосування для найкращого збереження льоду і найдосконалішого охолодження продуктів (Колг. вироби, енцикл.); На тракторі встановлено новий двоциліндровий двигун повітряного охолодження (Наука і життя, 1957, 7)]. охолоджування прям., перен. охолаживание, охлаждение. охолоджувати, -джую, -джуєш, охолодити, -джу, -дйш прям., перен. охлаждать, охладить, охолаживать, охолодить, разг. остудить (прям.); (прям. разг.— еще) прохлаждать, прохладить [Зривається буряний вітер, приємно охолоджує лоб (Шиян); —- Ну, не знати ще, як воно буде,— охолоджував його Вольф (Фр.); — Припиніть комедію!—такий рішучий тон охолодив запал сварки (Коп.); Смеркне, то їм би додому, охолодить смажні уста, дати відпочинок змореному тілу, а вони ідуть до батька (Вовч.)]. охолоджуватися, -джуюся, -джуєшся, охолодитися, -джуся, -дйшся 1) прям., перен. охлаждаться, охладиться; (прям.: осты- вать на воздухе — ещё) прохлаждаться, прохладиться [Повітря над морем охолоджується швидше, ніж вода (Трубл.); Вони листувалися рідше, але дружба не охолоджувалась (Риб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) охлаждаться, охолаживаться; прохлаждаться; ср. охолоджувати. охолоджувач техн. охладитель [Сепаратор, охолоджувач і пастеризатор нової конструкції становлять безперервно-потокову лінію виробництва масла (Соц. тварин., 1956, 1)]. охолодити см. охолоджувати. охолодитися см. охолоджуватися. охолодіти, -дію, -дієш охладеть, разг. охолодеть, обл. охолонуть [Кобза боязко огледів Марка, руки його охолоділи (Стор.)]. охолодний 1) охладительный, охлаждающий; 2) хим. охладительный; ~-»ні суміші охладительные смеси. охолодник техн. охладитель. охолблий 1) остывший; охладелый, охладевший; охолодёлый; простывший [Володя сидів увесь нашорошений, дивлячись злякано на Оротука і не випускаючи з охололих рук руля (Трубл.)]; 2) застывший, застылый; остолбеневший, остолбенелый. Ср. охолб- нути 1—2. охолонути, -ну, -неш 1) (стать холодным) прям., перен. остыть, остынуть, охладеть
|