0X0 189 0X0 (прям.— уст.), разг. охолодеть; (только прям.— ещё) простыть [Вона чула, як у грудях забилось серце, як її руки й поги неначе охололи (Н.-Лев.)\ Але по хвилі Целя заспокоїлася, охолола з першої досади, підняла лист (Фр.); Багато художників залишились незадоволені останньою картиною Брюллова, хоч, правда, вона була ще не закінчена, але й сам Карл Павлович був незадоволепий і скоро охолов до неї (Іван.)]] 2) (замереть от сильного потрясения) перен. застыть; (сильнее) остолбенеть [Кинулась Мотря до скрині,— та й охолола... Там усе перевернено, перекидано (Мирн.); Йон загляпув углиб і охолов, побачивши Гашіцу (Коцюб.)]. охопити см. охоплювати. охоплений 1) обхваченный, охваченный; 2) охваченпый; обнятый; объятый; осенённый; (побуждаемый) движимый; обуреваемый; обуянный [Весь народ і особливо маси, тобто пригноблені класи, були охоплені безмежним революційним ентузіазмом.. (Ленін)] При світлі охоплених полум'ям машин партизани бачили, як тікали німці (Борз.); Промінням день охоплений Спустився низько до трави (Ст.); Д ід, охоплений раптовою думкою, схопив з етажерки важку книгу (Янов.)] Ґонтар все ще стояв самотньо, охоплений гарячими почуттями (Баш)]] 3) охваченный. Ср. охоплювати 1—2, 4. охоплення охват [За широтою охоплення подій і яскравістю художнього відтворення минулого «Наливайко» [Івана Ле] стоїть в одному ряду з такими творами, як «Переяславська Рада» Н. Рибака і «Гомоніла Україна» П. Панча (Іст. укр. літ.)]. охоплювання охватывание, охват. охоплювати, -люю, -люєш, охопити (охоплю, охопиш) 1) (заключать между распростёртыми руками) редк. обхватывать, обхватить, охватывать, охватить [Охоплює [Юрко] руками тверду братову шию, пригортається до грудей (Козач.)] Чаплинський.. вбіг маленькими кроками і охопив панові коліна (Панч)] Сон охоплює парубка лагідними, надійними руками (Ст.)]] см. ещё обхоплювати 1; 2) (заключать в свои границы) охватывать, охватить; (перен.: окутывать со всех сторон, включать в свой состав, постигать, понимать сущность чего-нибудь и т. п.— ещё) обнимать, обнять, рит. объять; (перен.: покрывать собой поэз. уст.— ещё) осенять, осенить; (перен.— о мыслях, чувствах и т. п.— ещё) овладевать, овладеть; (о душевном состоянии — ещё) обуревать (только несоверш.), уст. обуять (только соверш.) [Шевченко в своїх творах надзвичайно широко охопив явища тогочасної дійсності (Рад. літер., 1949, 11)] Машину повністю охоплює полум'я. Вибухає бензин (Янов.)] Сонце сховалось за хмари, які охопили вже більш як півнеба (Трубл.)] її охопила раптом болюча журба (Шиян)]\ 3) (об одежде: прилегать) облегать, облечь [Чорне коротеньке пальто міцно охоплювало його добре викувану, ворухливу постать (Коп.)]] А) (обходить, окружая) воен. охватывать, охватить. охоплюватися, -люється страд, з. 1) обхватываться, охватываться; 2) охватываться; обниматься; осеняться; обуреваться [Один за одним почали охоплюватись полум'ям танки другої, третьої, п'ятої лави... (Ле і Левада)]] 3) охватываться. Ср. охоплювати 1-2, 4. охорона 1) (действие) охрана, охранение (книжн.)'г (перен.: защита — ещё) ограждение, предохранение; (заступничество, протекция — ещё) покровительство [Охорона ідейної і політичної самостійності партії пролетаріату є постійний, незмінний і безумовний обов'язок соціалістів (Ленін)] Шість партизанів з автоматами пішли з Васею забезпечити охорону (Шер.)] Недарма любили старий дуб дерева, і птиці, і звірі. Під його охороною не страшні їм були вітри й бурі (Іван.)]; <^на здоров'я здравоохранение [Завдання діячів радянської науки і органів охорони здоров'я — передати досвід учених і лікарів-практиків нашим зарубіжним товаришам (Наука і життя, 1959, 1)]; ~на праці охрана труда; п і д ~»ною законів под покровительством законов; 2) (отряд, охраняющий что-нибудь) охрана, охранение [Савченко з передовими робітниками розбив охорону князя Кохана (Ст.)] Підходить, зійшовши із задньої машини, офіцер охорони (Янов.); Де лиш вітер в темній пущі Верховіття колива — Непомітна, невсипуща Охоропа лісова! (Мур.)]] сторожо- в а ~-»на воен. сторожевое охранение. охоронець, -нця охранитель; (должностное лицо в музее, библиотеке и т. п.— ещё) хранитель; (следящий за неприкосновенностью чего-нибудь торж.— ещё) блюститель; (воин, охраняющий жизнь какого-нибудь высокого лица) телохранитель; (стрелок охраны, сторож) охранник [Охоронці скинули брезент, і з саней підвівся Устим Кармелюк (Куч.)] Великий Ленін залишив нам у спадщину неоціниме ідейне багатство.. Але він завжди вимагав від своїх учнів, щоб вони не були пасивними охоронцями ідейної спадщини партії, а творчо розвивали і збагачували її на оспові аналізу пових умов суспільного розвитку(Л/атер.XX з. КПРС)]. охоронити см. охороняти. охоронний охранный; спец. охранительный [Твій лист — це амулет від мук тяжких, Це охоронна грамота від лих (перекл. Бажана)] Після відкриття І. П. Павловим охоронної і лікувальної ролі сонного гальмування ця проблема привернула широку увагу клініцистів і фармакологів, фізіологів і біохіміків (Укр. біох. ж., 1956, XXVIII, охоронник охранник [Андрій з Ольгою витиснувся на край дороги і пильно стежив за охоронником, що йшов біля пього (Ст.)]. охоронниця охранительница; хранительница; блюстительница; охрапница [Радянську владу в тому селі представляє чудесна жінка Наталка Микитівна Ковшик, сувора охоронниця радянських законів (Вишня)], Ср. охоронець. охороняти, -няю, -няєш, охоронити, -ропю,
|