Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оце 192 оча оцього подвір'я (Фр.)', Оце опудало погане Латинів город одіпре (Котл.)]; оцей-т о вот этот [Так оцей-то «ліберал», як його звали, зняв тепер річ про земство... (Мирн.)]; 2) (в значении сущ.— род. оцього) это [П а р в у с: Якби ти прочитав хоч би оце (показує на рукопис), то певно б не одваживсь так казати (Л. Укр.); Карпо взяв її руку вище од ліктя і здавив • так, що Мотря крикнула на ввесь двір. — Оцього я вже не люблю! — крикнула Мотря (Н.-Лев.)]. оцелот зоол. оцелот. оцерклювати, -люю, -люеш перен. разг. редк. опутать [Вилив Порох у жалобі всю свою злість, ..обписав, оцерклював старий ябеда панів Польських так, що аж сам трясся, читаючи Чіпці жалобу (Мирн.)]. оцет (род. оцту) уксус, уст. оцет [Вона діловито проходила з кухні через столову.. За нею йшов міцний запах маринованого оцту або кислого молока (Коцюб.); Р у фін: ,.Вино ще грає, а вже оцтом чути (Л. Укр.)]. оцетниця уксусница. оцинкований мет. оцинкованный [Понад берегом річки, витягнувшись у ряд, стояли один біля одного чепурно побілені, з блискучими оцинкованими дахами будинки (Збан.)]. оцинковка мет. оцинковка. оцинковник спец. оцинковщик. оцинковниця спец. оцинковщица. оцинковувальний мет. оцинковочный. оцинковування мет. оцинковывание, оцинковка. оцинковувати, -ковую, -ковуєш, оцинкувати, -кую, -куєш мет. оципковывать, оцинковать. оцинкування мет. оцинковка. оцинкувати см. оцинковувати. оцінений оценённый [Тільки в Країні Рад уперше в історії людства по-справжньому оцінено великих прогресивних діячів минулих епох (Корн.)\. оцінити см. оцінювати. оцінка оценка; (о балле — ещё) отметка [Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку (Гонч.); Насмілюсь прохати Вашого дозволу прислати Вам ту комедію на перегляд і оцінку (Коцюб.); За останні два тижні вона виправила оцінки з основних дисциплін (Донч.)]. оціншій оценочный. оцінник спец. оценщик. оцінниця спец. оценщица. оціночний оценочный. оцінувати см. оцінювати. оцінщик редк. ценитель [У таких справах, знаєте, хто найкращий оцінщик? Народ! (Мирн.)]. оцінювальний редк. оценивающий. оцінювання оцеЕіка. оцінювати, -нюю, -нюєш, оціпйти (оціню, оціниш) и оцінувати, -ную, -нуєш оценивать, оценить [Молодиця: Кажуть, ви подали таку бумагу, щоб оцінувати нашу хату (Мирн.); Випускників інституту, які працюють інженерами, високо оцінюють на заводах (Рад. Укр., 1949, VIII); Він добре міг оцінити всі вади і хороші якості цього літака (Собко); Карпо: Спасибі, що оцінувала мою працю (Тоб.)]. оцінюватися, -нюється страд, з. оцениваться [Тепер ім'я Маковея стає щораз популярнішим, його твори видаються багатотисячними тиражами і високо оцінюються радянською критикою (Жовт., 1956, 2)]. оцінювач спец. оценщик. оцінювачка спец. оценщица. оцінююче нар. оценивающе. оцінюючий оценивающий [Антон оцінюючим поглядом обмацав папську повозку і знайшов гідне їй застосування (Чорн.)]. оціпенїлий редк. оцепенелый, оцепепёвший. См. ещё заціпенілий. оціп>нїти, -нію, -нГєш редк. оцепенеть. См. ещё заціпеніти. оцтовий уксусный [3 одного боку ріс цілий гай гіллястих оцтових акацій з голими стовбурами (Н.-Лев.)]; ^-»ве дерево бот. (%пиз іуркіпа Ь.) уксусное дерево, уксусник [Кипарисів [на Капрі] небагато. Великі оцтові дерева (Коцюб.)]; ~ва кпи слота хим. уксусная кислота. оцтовокислий хим. уксуснокислый. оцукрити см. оцукрювати. оцукрювання засахаривание [Оцукрювання відходів деревини дає можливість зберегти для харчування значну кількість сільськогосподарських продуктів, які тепер переробляються на спирт і глюкозу (Наука і життя, 1956, 3)]. оцукрювати, -рюю, -рюєш, оцукрити, -рю, -рйш засахаривать, засахарить. оцупкуватий (о телосложении) приземистый; коренастый [Оцупкуватий хлопець працює зосереджено (Кундз.)]. оцупок, -пка обрубок; (реже) полено, бревно [Попроси оцупок березини на веретена (Барв.); Франціска задивилась на хлопця, що рубав дрова. Ось він замахнувся, ударив, і далеко вбік відлетіла половина оцупка (перекл. з М. Островського)]. оця см. оцей. о чаг, -га (средоточие) редк. очйг; д и т я ч и й ~г спец. детский очаг. очаговий редк. очаговый. Очаків, -кова Очаков. очаківський очаковский. очамрілий одурелый, одуревший; опьянелый, опьяневший [Вчора, очамрілий від несподіванки, він., не зумів як слід розпитати сусідку (Дмитр.)]. Ср. очамріти. очамріти, -рію, -рієш разг. одуреть; перен. опьянеть [І небо й земля ніби куняли, затаїлися й очамріли од краси та тиші (Н.-Лев.)]. очанка бот. (ЕирНгазіа Ь.) очанка. очапатися, -паюся, -паєшся разг. прийти І в сознание, прийти в себя, опомниться, І очнуться. очарований очарованный, зачарованный, обворожённый, заворожённый, околдованный; прельщённый; пленённый; заколдованный [Розчаруватися в лібералізмі дуже корисна річ для того, хто був колись ним очарований (Ленін); Максим, мов очаро- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)