Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оче 194 очі розколював ножем сухі очеретшіки, збивав їх гвіздочками, а потім кожну очеретинку обмотав червоним папером (Дот.)]; 2) тростинка, тростиночка. Ср. очеретина 1—2. ^ очеретяний 1) камышовый; очеретовый, очеретяный, очерётный [Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом (Коцюб,)]; 2) тростниковый [Коло очеретяної стіни притулився курінь (Н.-Лев.)]. Ср. очерет 1—2. очеретянка орн. камышевка [Пискнула очеретянка... Десь далеко прогув паровик... (Вишня)]. очеркнути, -ну, -непі очертить [Держи мак у правій руці, обсип себе й очеркни ним себе округи там, де станеш (Чуб.)]. очеркнутися, -нуся, -нёшся 1) очертить себя; 2) обл. зацепиться, задеть [Як скочив я через тин, та й не очеркнувся (Н. п. — Сл. Гр.)]. очерствляти, -ляю, -ляєш, очерствити, -влю, -вйш очерствлять, очерствить [Ненависть до ворога, криваві січі, походи не очерствили, а, навпаки, зробили серце чуткішим, люблячим і ширшим (Ст.)]. бчерт, -ту рааг. круг; '—том (в значений нар.) кружком, кругом; (стать—ещё) в кружок [Судили Тимофія Заброду; одвічний нетяга, між парубки затесався, сорочка горить, чоботи сіяють, метелицею в'ється, очертом, обертом ходить, свистить, лящить (Горд.); Вони стали очертом і вже нетерпляче чекали на козакове слово (Панч)]. очерти, -тів обл. черты [лица] [Там десь глибоко в його мізку блисли, мов два огники, палкі очі., панни Олімпії, зарисувалися її чудово гарні очерти лиця, губ, носа (Фр.)]. очесати см. очісувати. очисне 1) прил. см. очисний; 2) (род, очисного) сущ. фарм. очистительное. очисний 1) очистительный [Знайдепі в похованнях глиняні курильниці, вугілля, зола, рештки вогнищ (кострищ) свідчать про поширення віри в очисну силу вогню (Архл., 1953, VIII)]; 2) техн. очистный [Графік циклічності має бути впроваджений на кожній дільниці очисних і підготовчих робіт [на шахті] (Рад. Укр., 1951, VIII)]. очисник очиститель. очистити см. очищати. очиститися см. очищатися. очистка очистка [Всі колгоспи механізували очистку зерна па токах (Рад. Укр., 1951, VIII)]; для ^»ки совісті перен. разг. для очистки совести, уст. для очищения совести. очйська (род. очйськ) увел, глазйщи. очиці (род. очйць) ласк, глазки, разг. глазёнки, глазоньки [Дідусь підійшов ближче, зацікавленими очицями заглянув Варфоломію в обличчя (Коп.); Василько розгублено бігав очицями довкола, придивлявся до червоноармійців (Панч)]. очища см. очище. очищапня очищение, очистка. очищати, -щаю, -щасщ и редк. очищувати, -щую, -щуєш, очистити (очищу, очистиш) очищать, очистить; (удаляя с поверхности грязь — ещё) обчищать, обчистить [Рік у рік зростає кількість колгоспів, де за допомогою електрики очищають зерно, готують корми для худоби, доять корів, стрижуть овець (Коле. Укр., 1956, 4); Партизани очищали підхід до площадки в лісі (Шер.); Ішлося про те, щоб, як тільки зарубна щілина лишається зовсім вільною, старанно очищувати її (Рад. Укр., 1947, XII); Ленін вважав за необхідне очистити більшовицьку організацію від дрібнобуржуазних попутників (Біогр. Леніна)]. очищатися, -щаюся, -щаєшся, очиститися (очищуся, очистишся) очищаться, очиститься; обчищаться, обчиститься [Припинився сніжок, очищалося небо (Ле і Ле~ вада); Наприкінці травня Байкал очистився від криги і пароплави рушили через озеро (Трубл.); Після повалення царів, поміщиків і капіталістів уперше тільки очищається поле для справжнього будівництва соціалізму.. (Ленін); Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась (Коцюб.); В мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою й міцною (Коцюб.)]. Ср. очищати. очйще, (чаще мн. ч.) очйща (род. очйщ) увел. глазйще, глазйщи [Очища в лоб позападали (Котл.); Паровоз хропів, напружуючи свої сталеві м'язи, і намацував путь холодним світлом жовтих очищ (Коп.)]. очищена 1) прич., прил. сл. очищений; 2) (род. очищеної) (о водке) сущ. фам. очищенная, очищенное (ср. р.). очищений очищенный; обчищенный [Докія Зотівна говорила, що колгосп добре підготувався до весняної сівби, що зерно очищене й перевірене на схожість (Донч.); Новий препарат добре розчиняється в очищеному гасі (Наука і життя, 1957, 1); Пістолети очищено і знов понабивано (Фр.); Українська літературна мова, зокрема мова художніх творів, очищена від націоналістичних приписів (Л/овоз«., 1948, VI)]. Ср. очищати. очищення очищение, очистка [Агрегат конструкції Іванченка механізує два процеси — очищення і вантаження зерна (Колг. Укр., 1957, 6); Боротьба з усиханням, викликаним грибами, полягає в очищенні насаджень від сухого гілля і знищенні його (Бот. ж., 1953, X, 1); Очищення народної свідомості від рабських звичок, традицій поети революційної демократії вважають своїм громадським обов'язком (Рад. літер., 1949, 10)]. очищувальний очистительный. очищування очищение, очистка. очищувати см. очищати. очищувач очиститель. очі см. око. очікувально нар. выжидающе, выжидательно [Евеліна очікувально мовчала (Риб.)]. очікуваний ожидаемый [Яринка і Ганна зустрілися раннім ранком, і по тому, як |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)