Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оша 197 ошп обмануть [У Харкові тебе швидко ошала- путять (Волч. у. — С л. Г р.)]. ошаленіти см. ошаліти. ошалілий разг. ошалелый, ошалевший, обезумевший [Ошалілі білі постаті метушились в пот(Горд.); Налетів Богун на ворога. Перекинув ошалілі ряди угорської піхоти(# ач.)]. ошаліло нар. ошалело [Собака., знову ошаліло загавкала на Трохима Івановича (Шиян)]. ошаліти, -лію, -лієш и редк. ошаленіти, -нїю, -нієш разг. ошалеть, обезуметь [Ой хіба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? (Чуб.); Од слів красуні, од її принад Став сам не свійл ошаленів Фархад (перекл. Бажана)]. ошанцювати, -цюю, -цюєш обл. обнести окопами, укрепить окопами. ошанцюватися, -цююся, -цюєшся обл. окопаться, засесть в окопах. ошатний нарядный; {одетый со щегольством — ещё) щеголеватый; (изысканный, дорогой — ещё) щегольской [Богдан Хмельницький пов}в по майдану очима: біля столу стояла дуже ошатна старшина (Панч); Вже не пізпати рідного міста, такого завжди ошатного й веселого влітку (Іван.); Вона в ошатній сукні, поверх якої накинута шубка (Коч.)]. | ошатність, -носії нарядность; щеголеватость [В кімнаті затишок і ошатність, властиві жіночій оселі (Коч.)]. Ср. ошатний. ошатно нар. нарядно; щеголевато; щегольски [А те, що не вміло цвісти ошатно й пишно, як, наприклад, жалива й дика м'ята, те цвіло негарно й непомітно (Дмитр.); Одягнуті вони були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (Панч)]. Ср. ошатний. ошахрати, -раю, -раєш см. обшахровувати, обшахрувати, обшахрати. ошва мор. бшва. ошвартувати, -тую, -туєш мор. ошвартовать. ошвартуватися, -туюся, -туєшся мор. ошвартоваться [Вийшовши з Калінінграда 25 листопада 1956 року, теплохід рівно через місяць ошвартувався у південноафрикансь-* кому порту Кейптауні (Веч. Київ, 1957, V)]. шелёшений ошарашенный; ошеломлённый; огорошенный; (растерянный) оторопелый [Ошелешений несподіваним ударом, противник кинувся до апаратів, але зв'язок уже був перерізаний (Гонч.); Ошелешена Анпичка мовчала, як пень (Козл.); Осавул на бігу відвернув коня, зробив півкола, зупинився й, ошелешений, почав витирати рясний піт (Панч)]. Ср. ошелешувати. ошелешення разг. ошеломление. ошелешено нар. разг. оторопело [Валентин Модестович ошелешено втупився в неї (Шовк.); Дрозд ошелешено розвів руками, його зеленкуваті очі забігали (Гур.)]. ошелешувати, -шую, -шуєш, ошелешити, -шу, -шишразг. ошарашивать, ошарашить; (перен. — ещё) ошеломлять, ошеломить, разг. огорошивать, огорошить [Ударив гонг, ошелешивши хлоп'ят своїм мідним погрозливим гуком (Гонч,); Куцохвості миші нориці зовсім розгубилися, — їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (Донч.)]. ошельмований разг. ошельмованный [Глянув, ошельмований, круг себе, і не маючи на кім злість зігнати—трах! трах!—побив вікна у школі (Свидн.)]. ошельмувати, -мую, -муєш разг. ошельмовать [Він хоче знеславити мене, принизити, ошельмувати перед батьками... Согрішила я з Карпом (Шиян)]. ошибатп, -баю, -баєш обл. охватывать [Така думка і ошиба мене, що я таки дождусь свого, натраплю на те, чого так кріпко бажаю (Квітка); Страх мене ошибав, про таке думаючи (Барв.)]. ошийник 1) ошейник [Він за ошийника тримав І гладив тихо вовкодава (Шер.)]; 2) разг. редк. подзатыльник [За кожним ступнем брав по парі ошийників, а там ті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці (Свидн.)]. ошийок (род. ошийка) ошеек [На екотипі схудли ошийки, корови., збавили молока (Горд.)]. ошиканий разг. ошиканный. ошикувати, -кую, -куєш, ошикати, -каю, -каеш разг. ошикивать, ошикать. ошймок, -мка обл. ломоть [хлеба], кусок [хлеба] [Давно вже й поснідали, і пообідали, і, позбиравши ошимки, . пополуднали, та й знову їсти захотіли (Вас.)]. ошинований Окованный, ошинованный [Нарешті, із виселка долетів гуркіт кованих возів. Ошиновані колеса пронизливозавищали у наповнених снігом коліях (Панч)]. ошинувати, -ную, -нуєш оковать, ошиповать. ошкірений см. оскірений. ошкіряти см. оскірятн. ошкірятися см. оскірятися. ошкрёбки см. оскребки. ошкульно предик, обл. обидно. ошлакування техн. ошлакование. ошлакувати, -кую, -куєш техн. ошлакова'ть. ошмаровувати, -ровую, -ровуєш, ошмарувати, -рую, -руєш см. обшмаровувати, обшмарувати. ошмаття собир. обл. ошмётки (разг.) [В хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (Гонч.)]. ошморгувати, -гую, -гуєш, ошморгати, -гаю, -гаєш, ошморгнути, -ну, -непі см. обшморгувати, обшморгати, обшморгнути. ошолудивіти, -вію, -вієш разг. ошелудиветь. ошпарений обваренный; ошпаренный; обожжённый [Що ті пани ваші міські? ошпарені горобції (Вовч.)]; я к '--ний разг. как ошпаренный, как угорелый [Він, як ошпарений, кинувся в хату (Мирн.)]. Ср. обшпарювати. ошпарити см. ошпарювати. ошпаритися см. обшпарюватися. ошпарювання см. обшпарювання. ошпарювати, -рюю, -рюєш, ошпарити, -рю, -риш разг. 1) см. обшпарювати; 2) (перен.— только соверш.: сильно ударить) стегнуть, хлестнуть [Іван Тимофійович' силь но ошпарив коні батогом (Ст.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)