Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
у ошп 198 още ошпарюватися см. обшпарюватися. Ошська область Ошская область. ошський бшский. оштрафувати, -фую, -фуєш оштрафовать [..якщо один фабрикант заподіє збитків іншому (напр., пе поставить в строк товару), то фабрикант може вимагати відшкодування, але не може оштрафувати іншого фабриканта (Ленін)]. оштукатурений, обштукатурений оштукатуренный [В місті., знаходились житла з каменю, дерева і глини. Окремі споруди мали черепичні дахи і оштукатурені стіни (Нар. стар. іст. УРСР)]. оштукатурювати и обштукатурювати, -рюю, -рюєш, оштукатурити и обштукатурити, -рю, -риш оштукатуривать, оштукатурить. ошука, ошук, -ку обл. обман. ошуканець, -нця разе, обманщик [А щоб мій лист відразу ви пізнали І ошуканцям в руки не попали, Так ось вам знак (Фр.)Ь ошуканий разг. обманутый [Серед неба сонце Ясніло мляво, холодно всміхалось, Мов зраджена, ошукана надія (Фр.)]. ошуканка разг. обманщица. ошуканство обман; надувательство [Г і л ь д а: .Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (Коч.)]. Ср ошукувати. ошукати см. ошукувати. ошукатися см. ошукуватися. ошукування разг. обманывание [—Ох! Коли б можна вернутися літ за тридцять назад.. Не був би і ти, Косте, тим, що тепер є, — казав він сам собі. — Не мутило б твою душу довгих літ безперестанне ошукування людей (Мирн.)]. ошукувати, -кую, -куєш, ошукати, -каю, -каєш разг. обманывать, обмануть, разг. г надувать, надуть [Ось вони позаводили шинків без ліку, стали ошукувати вас усілякими способами (Фр.)\ Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів (Вовч.)\ Оін зненавидів низенького, худорлявого чоловічка, який так безсоромно обікрав убогого заробітчанина, безсердечно ошу- кац його (Риб.)]. оту куватися, -куюся, -куєшся, ошукатися, -каюся, -каєшся разг. обманываться, обмануться [Можна не раз і при тім ошукатися: торгуєш на око, худобина показна, а прийде до ваги — вона легка і ти мусиш доплатити (Фр.)', Хоч і ошукаюся, та там, де всі люди (Ном.)]. ошурка, {чаще мн. ч.) ошурки, -рок опилки [металлические] [На картон під лещатами падають золоті крупинки ошурок (перекл. с Горького)] ощаджати, -джаю, -джаєш и ощаджувати, -джую, -джуєш, ощадити, -джу, -дйпі редк. сберегать, сберечь, економить, сэкономить [Хліб на петрівку ощаджай (Ном.); Він на відміну од Мурого ощаджував свою мову, вслухався й напружував мозок (Сміл.), Р у ф і н холодно: Ти міг би ощадити стільки слів (Л Укр.)\. См. ещё заощаджувати ощаджатися, -джається и ощаджуватися, І -джується страд, з. редк. сберегаться, эко- ' нбмиться[Бачу, що й вони мною задоволені і щодня вираховують, кілько-то видатків тепер ощаджується (Фр.)]. См. ещё заощаджуватися. ощаджувати см. ощаджати. ощаджуватися см. ощаджатися. ощадити см. ощаджати. ощадкаса (ощадна каса) сберкасса (сберегательная касса). ощадкнижка (ощадна книжка) сбер- 1 книжка {сберегательная книжка). ощадливий бережливый, экономный, расчётливый [Активно діють контрольні комсомольські пости, бригади і загони «легкої кавалерії», стежачи за додержанням графіків робіт, за ощадливим витрачанням матеріалів і коштів (Рад. Укр., 1958, VIII)]. ощадливість, -вості бережливость, экономность, расчётливость [Боротьба за економію, ощадливість на виробництві набирає все ширшого розмаху (Рад. Укр.% 1957, III)]. ощадливо нар. бережливо, экономно, расчётливо [За прикладом передових колгоспів треба ощадливо вести артільне господарство, не допускаючи зайвих витрат (Рад. Укр., 1957, VI); Батарея старшого лейтенанта Юрія Головатого дуже ощадливо витрачала снаряди (Скляр.)]; жити ~во жить бережливо, жить экономно, жить расчётливо, жить с расчётом. ощадний 1) редк. бережливый, экономный, 'расчётливый [Пані Бажасва.. живе на пенсію, ощадна, запопадлива, хлопотлива (Л. Укр.)]\ см. еще ощадливий; 2) сберегательный; ^»на каса сберегательная касса [Штрафні гроші до 100 карб, зберігаються у хазяїна, а коли їх більше — вносяться до ощадної каси (Ленін);—-Що вони там рахують? — шепотить Хо, прислухаючись. — Еге, ось що — касу ощадну заложили (Коцюб.)]. ощадність, -ності редк. бережливость, эко- нбмность, расчётливость [Р і ч а р д: ..Я І досі знав лиш бідність артистичну, ощад- р ність бачив, працю невсипущу (Л. Укр.)]. См. ещё ощадливість. ощадно нар. редк. бережливо, экономно, расчётливо [Він., жив дуже нужденно й ощадно: не пив нічого, крім води, їв мало, переважно сухий хліб та цибулю (Фр.)]. См. ещё ощадливо. ощадно-позичковий ссудо-сберегательный. ощасливити см. ощасливлювати. ощасливлений осчастливленный [Але нова молодість розквітала в серці — молодість, принесена волею. її полум'яну силу він віддавав тепер ощасливленому народові (Рад. Укр., 1946, І)]. ощасливлювати, -люю, -люєш, ощасливити, -влю, -виш осчастливливать, осчастливить І [Та все нагадувала [Євка], що могла б знайти молодшого чоловіка, що хотіла ощасливити Стефана своїм коханням й зневажила собою (Чорн.)]. ощасливлюватися, -люється страд, з. осчастливливаться. І ощенитися, -питься (о собаке, волчице, лисе) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)