още 199 пав ощениться; (с дополнением разг. — ещё) ощенить. ощеп, -пу обл. сруб [Роблять хату або в ощсп, або в шули (С л. Г р.)]. ощйпок, -пка обл. хлеб [пресный) [Війт.. до торби вложив пару вівсяних ощипків і кусень овечого сиру {фр.)]. ощирений оскаленный; ощеренный; ощетиненный [Обійти Таранівку означало безнадійно потонути в навколишніх болотах. А перейти її — це перейти через ощирену багнетами., лінію оборони червоних богатирів Білютіна (Ле)\. Ср. ощиряти и ощирятися. ощйрення редк. оскал. ощирити см. ощиряти. ощиритися см. ощирятися. / ощиряти, -ряю, -ряєш, ощирити, -рю, -риш зуби оскаливать зубы, оскалить зубы, разг. ощеривать зубы, ощерить зубы. ощирятися, -ряюся, -ряєшся, ощиритися, -рюся, -ришся оскаливаться, оскалиться; ощериваться, ощериться; (перен. — ещё) ощетиниваться, ощетиниться [Мов на лапах вовк — на заході ощирилася туча (Тич.); Бійці згруджуються, наскільки це дозволяють лижі, і.., ощирившись гранатами, беззвучно беруть розгін за своїм командиром (Кач.)]. Ср. ощиряти. ощупувати, -пую, -пуєш, ощупати, -паю, -паєш ощупывать, ощупать [ — Я хотіла посвятити себе молитві за тих бідних дівчат, що... — вона шукала вислову, який І крутився в голові, збентежена поглядом «отця», що безцеремонно ощупував її постать (Вільде)]. оюн обл. вьюн [Вертиться, як оюн в ополонці (Ном.)]. п па нескл. сущ. ср. р. па [Вона раптом скочила на підлогу, зробила два коротенькі танцювальні па і наблизилася до столу (Смол.)]. пава прям., перен. пава [Ой летіла пава, серед двора впала (Чуб.); Тілько один о. Нестор серед сеї компанії сидів як ворона між павами (Фр.)]; ні ~-»ва, ні ґава погов. ни пава, ни ворона или ни богу свечка, ни чёрту кочерга. павиний павлиний; (относящийся к паве, принадлежащий ей) павий [Степан: ..Скільки воропу не квітчай у павине пір'я, а нарешті вона зостанеться вороною (Кроп.)]; ~*не око ант. павлиний глаз. павич, -ча лавлйн [По дорозі їм зустрівся павич з пишним, різнобарвним хвостом (Трубл.)]. пявпчёвии редк. павлиний [Через широкий край веселки, розстелений, як павичевий хвіст по морі, було ясно видно зелене море (II.-Лев.)]. павичка редк. пава [Впрягла [Юнона] в ґринджолята павичку (Копгл.)]. павіан зоол. павиан. павідь см. повідь *. павільйон, -ну павильбн [Павільйони союзних республік [на Всесоюзній сільськогосподарській виставці] відображають їх національні риси (Колг. село, 1954, VII); Ми пішли їсти морожене в приморський павільйон (Л. Укр.)]. павільйонний павильонный. павітер, -тру редк. ветерок [Павітер дме там у височині, обриваючи біле галуззя розквітлих вишень (Янов.)]. павкатн, -вче (о перепеле) кричить, обл. вавакать. Павла П&вла. павлик 1) зоол. улйтка садбвая [Павлику- равлику, вистав ріжки на чотири стежки (Сл. Гр.)]; 2) обл. кружка [глиняная]. Павлина Павлина. Павлб Швел. павловнія бот. (Раиіоіюпіа) павловния. Павлоград Павлоград. Павлодар, -ра Павлодар. Павлодарська область Павлодарская область. павлодарський павлодарский. паводковий паводковый, паводочный [Завдяки спорудженню греблі Каховської ГЕС створено водоймище місткістю до 19 мільярдів кубометрів води, що дає змогу акумулювати паводкові води Дніпра і зберігати їх для корисної роботи (Наука ї життя, 1956, 11)]\ ~ва вода паводковая вода, паводочная вода; ~ве зрошення с.-х. паводковое орошение. паводок, -дка паводок (Великі зливові та весняні паводки призводять до значного підвищення рівня води і затоплення значних земельних масивів (Вісник АН УРСР, 1957, 3)]. паволока уст. паволока [Красних дівчат половецьких у неволю брали [русини], І золото, й паволоки, І дорогі оксамити... (Мирн.)]. павонія бот. павония. павонька уменьш., ласк, павушка. павочка уменьш. от пава [Повдягали [дівчата] нові білі свитки, шитими рушничками підперезались і пішли собі мовчки, як тії павочки... (Квітка)]. павук, -ка паук [В повітрі літало серпанкове тонесеньке павутиння. Ткали його павуки (Іван.); Шавкуп—битий жак! ..Він метпувся сюди-туди; як той павук, сплів, розкинув сітку; ловив кожне слово, яке йому треба... (Мирн.)]. павукастий редк. паукообразный [В центрі гурту стояла звичайна гарба або просто стирчало поверх люду двое павукастих коліс (Ле)]. павуки, -ків 1) мн. ч. от павук; 2). зоол, паукообразные.
|