Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пав 200 пад павуковидний пауковйдный. павуковий паучий, разг. пауковый. павукоподібні, -них сущ. зоол. паукообразные' павутина паутина [Як павук снує свою павутину, так Василь снував тенета, щоб заплутати як-небудь у їх Олександра (Мирн.)]. павутинитися, -ниться редк. покрываться паутиной [І павутиниться останній погляд вечора на вікнах одсвічених, на баштах, на церквах (Тич.)]. павутинка уменьш., ласк, паутинка [Павутинка в кутку гойдається (Коп.)]. павутинний, павутиновий паутинный, па- утйиовый [Сіре тіло ворожої машини було виразно видне в павутинному хрестику прицілу, коли він натискав гашетку (пе- рекл. з Полевого)]; ^ний кліщик энт. паутинный клещик [М'яті шкодять: павутинний кліщик, м'ятна щитоноска, попелиця, личинки хрущів, капустянка, дротяники та ін. (Колг. вироби, енцикл.)]. павутиння собир. паутйна [Останнє павутиння бринить на пожовклих стеблах (Ільч.); Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Риб.)]. павутиновий см. павутинний. павутйця бот. (Сопюііиіиз апепзіз Ь.) выонок, берёзка [Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею, перескакувати з купини на купину, щоб не попасти в багнисту безодню (Коцюб.)]. павучий паучий [Арабські літери повзли на вивісках, наче павучі ноги (Коцюб.)]. павучище увел, паучйще [Страшенний чорний павучище, мов копиця, сидів на вербі (Мирн.)]. павучок, -чка уменьш., ласк, паучок [В'юнко лізе сколопендра, а на стелі павучок (Тич.)]. павуччя собир. разг. пауки [Так павуччя тілько стрибає! {Мирн.)]. павший павший [Ми над урнами павших не тужим, Ми, як ви, ідемо у бої (Мас.)]. пагілля собир. повз, ветви [Наливає [весна] річки до краю, Будить пагілля золоте (Мал.)]. пагін, -гона 1) бот. побег [Кожна брунька ховає в собі надію життя і дасть нові пагони (Коцюб.)]; 2) перен. побег [Бідний ти, бідний... Отак загине марно життя, не дав- Ф ши пагонів навіть (Коцюб.)]. пагінація тип. пагинация. пагіння собир. побеги [Молоде пагіння на горіхах на гарячому сонці вже повиганялось на сажень вгору (Н.-Лев.)]. пагода архт., рел. пагода. пагонець, -гінця уменьш. от пагін [Від пня щоліта буйно підіймалися й підіймалися знову могутні зелені пагінці (Смол.); Од доброго кореня добрий і пагонець оді йде (Ном.)]. пагорб см. пагорок, пагорбкуватий см. пагористий, пагорбок см. пагорок. пагористий, пагорбкуватий холмистый [Це був сухий, пагористий острів (Тулуб); Аж вийшовши з балки на пагорбкуваті простори, почув [Захар], як десь позаду заторохтіли вози (Ле)]* пагорок, -рка, (реже) пагорб, пагорбок, -бка пригорок, холм [Микола Щорс піднімається на пагорок, зупиняється біля високої сосни (Скляр.); Марина: ..3 ким 'це ти учора міряв пагорби над річкою? (Корн.); По зелених пагорбках паслисгі вівці (Панч)]. пагуба пагуба [Мефістофель: ..Коли в зловісну прокляту годину Ми пагубу кували на людину,, То наше найлютіше зло Ханжам до любості було (перекл. Лукаша)]. падалиця с.-х. 1) падалица; (о плодах — ещё) паданец, обл. падалка, падаль [Гуси дуже охоче ідуть на стерню, там вони знаходять багато поживних трав та падалиці зерна (Соц. тварин., 1956, 2); А оце я падалиці назбирала для мельника, сам ти й віддай йому (Донч.)]; 2) (выросшее из высыпавшихся семян, из верен опавших плодов) падалица; самосейка, редк. самосевка [При вирощуванні озимини по озимині буває багато сходів падалиці, позбутися яких не завжди можливо (Колг. Укр., 1957, 1)]. падаличний, падалишній с.-х. самосёйный; редк. самосевный. падаль, -лі падаль, уст. падалище [Де-не-де лежить на полі кінська падаль (Шиян)]і падання падание [Сніг падає густо, грубими латками, потрохи скісно, але невтомно. В тім паданні є і втома (Коб.)]. падати, -даю, -даєш 1) падать; (на землю, вниз— ещё) валиться; (сверху вниз—ещё) низвергаться; (с шумом—ещё) шлёпаться (разг.); (стремительно, грузно —ещё) хлопаться (разг.); (за что-нибудь — еще) заваливаться; (перен.: запечатлеваться—ещё) западать [Він заточується й мало не падає (Коцюб.); Падав липкий і воложистий сніг (Риб.); На стіни падала ряба тінь від кущів бузку (Панч); Я прислухавсь. Цайменший шелест або стук — і моє серце падає і завмирає (Коцюб.); Революція ніколи не падає з неба цілком готовою... (Ленін); Де грози падають —- там райдуги встають (Тич.); Слова його лились, текли І в серце падали глибоко! (Шевч.)]\ *^ти в ціні падать в цене; барометр *^дає барометр падает; 2) (беднеть, приостанавливаться в развитии и т. п.) падать; (разламываясь—еще) решиться, об^" рушиваться, заваливаться [В полях і городах останній бій кипить... і падають, як дощ, двірці, корони, трони... (Сос); Хай швидше падає старе, хай у безвість ідуть відживаючі ідеї, хай стверджується комуністична ідеологія! (Тич.)]; 3) (от-* деляясь от чего-нибудь) подать; (о листьях и т. я. — ещё) осыпаться; (о волосах, зубах — ещё) выпадать [Падало жовте листя, а здавалось, що то золото капає на землю з дорогих шат (Коцюб.); Гнулося малинове стебло та дощем падали ягоди в кошик (Коцюб.)]; 4) (приходиться на чью-нибудь долю) выпадать, подать [Нам далека падає дорога, Дружню руку на прощання дайї (Нех.)]; 5) (коло кого) \ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)