Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лад 201 па» разг. ухаживать (за кем); увиваться (за кем) (разг.) [А коло дитини Так і пада, ніби мати (Шевч.); Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: — Що тобі, Семене? Чого сумуєш? Не таїся з лихом передо мною! (Коцюб.)}. падаючий 1) прич. падающий [Просувалась [Марічка] обережно, а падаючі раз у раз камінці визначали їй напрямок (Гал.)]; 2) прил. падающий; ~-ча зірка астр, уст^ падающая звезда, падучая звезда [І недавня радість так же швидко гасне, як згасає в небі падаюча зірка (Шиян)]. падеграс падеграс. па-де-дё нескл. сущ. ср. р. па-де-дё. 'Па-де-Кале нескл. сущ. м. р. Па-де-Кале. падекатр, -ра падекатр. падепатинер, -ра падепатинер. падеспань, -ня падеспань. па-де-труа нескл. сущ. ср. р. па-де-труа. падина падь, падина [І очі пестливо гладять Землі кожну падину й ^ схил (Бажан)]. падишах падишах. падишахів, -хова, -хове падишахов, падишаха (род. п. от падишах). падишахський падишахский. падіж, -дежу падёж [Введення в зимові раціони достатньої кількості доброякісного силосу є також одним з основних засобів боротьби з яловістю корів 1 падежем молодняка (Колг. Укр., 1957, -І)]. падіння падение [Силою падіння води в тунелі мусять обертатися величезні турбіни гідроелектричної станції (Ле); ..після падіння царської монархії демократичні організації почали виникати і швидко рости по всій Росії (Ленін)]; кут <-^ня угол падения. падкати, -каю, -каєш и падкатися, -каюся, -каєшся обл. хлопотать; заботиться [Чого се ви, Катре, так падкаєтесь, без спочинку? (Вовч.)]. падкий редк. падкий [Він у мене падкий до пісень (Мирн.)]. падко сущ.: ~ку мій! обл: мать честная! [— Падку мій! Таж то аж наверх лізти, гей! — жахнулось щось у темряві пискливим баб'ячим голосом (Коцюб.)]. падковитий обл. усёрдйый, старательный [Ви, Онисю, такі... розумні, такі проворні, такі падковиті до хазяйства {Н.-Лев.)]. падкувати, -кую, -куєш обл. усердствовать, стараться [Він служив йому дуже добре, працював і падкував щиро коло ^роботи (Н.-Лев.)]. падлпна обл. пбдаль, разг. дохлятина, стервятина [Тото мі^сто стоїть посеред сіл, як скостеніле село, як па длина, вонюче (Стеф.)]. падло 1) падаль, обл. падло [Чорний крук пролетів шукати здббич.4 Може, де на падло натрапить {Коп.)]; 2) бран. стерва. падлюка подлец, разг. бран. подлюга [ —Падлюка! — скрикнула Катерина. — Так от чого тобі закортіло? Людськими соками, чужою працею жиріти? (Жур.)]. падлючення разг. пбдличанье. падлючий разг. подлый [Дмитро: ..Всякому, хто тільки писне про тебе, я вирву падлючого язика! (Стар.)]. падлючити, -чу, -чині разг. подличать. падолист 1) листопад [У більш дорослих дерев після падолисту крону розріджують (Веч. Київ, 1958, X); Падолист Іще не- вийшов із дібров, Ще жовтень літа не зборов (Мал.)]; 2) (название месяца) разд. уст. ноябрь [У падолисті вдарив моров/ (Мак.)]. падуб бот. (Пех Ь.) падуб, остролист. падуча 1) прил. см. падучий; 2) (род. падучої) сущ. мед. разг. падучая, падучка [К ри- ки: Припадок! Припадок! Падуча! Не* руште. Накрийте (Коч.)]. падучий уст. падающий,' падучий [В віддалі на вершках гір роздається., грохіт падучих величезних смерек (фр.)]; 0 ~ча хвороба мед. падучая болезнь, разг. падучка. падчерка, падчірка падчерица. падший уст. редк. падший [Він тихо, як змій падшій жінці, на вухо шепнув- гетьманові про те зілля хмільне в подобі панни (Ле)]. падь, -ді 1) падь, падина [І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді,, і знову зелені оксамитні сопки (Довж.)]*г 2) медвяная роса; медова ~дь с.-х*. падевый мёд. паєнагромадження ж. паенакоплрние. паж 1) ист., перен. паж, [На порозі паж* маленький став наляканий, несмілий (Л. Укр.)]; 2) (в царской России) воен. паж. пажера разг. обжора, прожбра (обл.), прорва (фам.). пажерливий разг. обжорливый, прожорливый [Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї (Коцюб. ]. пажерливість, -вості разг. обжорливость, прожорливость. пажёрнпй обл. хищный [А над ним вже кружляє та в'ється Птаства хижого чорная зграя; Рвуть, хапають, їдять та шматують- При пажернім та лютім ячанні (Л. Укр.)]. пажеський пажеский; Пажеський к 6 р п у о дорев. Пажеский корпус. пажитниця бот. (Ьоііит Ь.) плевел. паз спец, паз [Він довбав глухий паз для поперечки (Козач.)]. пазати см. пазити. пазелень, -ні разг. прозелень [Суддя прислухався — і зблід, Мов злодій в небезпеці. Жах в пазелень фарбує вид Начальника фортеці (Пере.)]. пазити, -зю, -зиш и (реже) пазувати, -зуюг -зуєш и редк. пазати, -заю, -заєш (кого, чого и що, реже за ким, за чим) обл. следить (за кем, за чем); (тревожиться, прояв- лять беспокойство -г— ещё) заботиться (о- ком, о чём) [Він скочив до Юри. — Пазь своєї Гафії, а моєї не руш! (Коцюб.); А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Март.); Та служба все лиш за тим пазить, аби при нагоді вандрівки Кранцовського щось облизати (Март.); Як? Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго^ дива, почне нищити їх працю? (Коцюб.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)