Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нар 225 пар иарторганізація (партійна організація) парторганизация (партийная организация) [Велику увагу иарторганізація приділяє пропаганді передового досвіду циклічної роботи (Рад. Укр., 1950, IX)]. партосвїта (партійна освіта) партпросвещение (партийное просвещение). партосерёдок, -дку (партійний осередок) ист. партячейка (партийная ячейка) [Незабаром звіт про мою роботу на партосередку. Підготуватись треба (Донч.)]. партпрацівнйк, -ка (партійний працівник) партработник (партийный работник). партробота (партійна робота) партработа (партийная работа). партстаж, -жу (партійний стаж) партстаж (партийный стаж). партстягнення (партійне стягне н я) партвзыскание (партийное взыскание). партчистка (партійна чистка) ист. партчистка (партийная чистка). партшкола (партійна школа) партшкола (партийная школа) [Якось улітку цілий наш курс республіканської парт- школи побував в екскурсії в степах Південної України (Ле) ]. парубійко, парубійка фам. паренёк, парнишка, прен. юнец [З-за Дніпра від партизанів парубійко прибув (Донч.); Еней.. умився і убрався, Як парубійка до дівок (Котл.)]. парубкування холостяцкая жизнь [Це ж їхня молодість, це ж їх парубкування, це ж їх любов горіла в рідних цих полях! (Тер.)]. парубкувати, -кую, -куєш разг. вести холостяцкую жизнь, быть неженатым, оставаться холостяком; гулять по-холостяцки, проводить время по-холостяцки; гулять с девушками [Вони давні приятелі; разом парубкували, разом навіть одружупа* лись (Шиян); Ідучи стежками, обніжками біля сусіднього села, куди не раз ходив парубкувати, помічає він якусь метушню (Ст.)І парубок, -бка, обл. паробок 1) юноша, разг. парень, обл. парубок [У неділю на вигоні Дівчата гуляли, Жартували з парубками, Деякі співали (Шевч.); Максим, молодий двірський паробок, подивився й собі на неї і всміхнувся (Л. Укр.)]; 2) (неженатый мужчина) холостяк [За тими волами я посивів парубком (Коцюб.)]. парубота собир. разг. парни [Побачивши Петра, парубота в синіх чумарках та сивих смушевих шапках перешіптувалася між собою (Ле)]. парубоцтво 1) собир. парни [Морозиха: Чесному парубоцтву моя хата настіж! (Кроп.)]; 2) холостяцкая жизнь [Тануло, мов туман, бурхливе парубоцтво (Горд.)]. парубоцький 1) холостяцкий [Годинку урве собі па гуляння парубоцьке (Вовч.)]; 2) парня, юноши, обл. парубка (род. п. от парень, юноша, парубок) [Плещуться біля пароплава окремі хвилі пізньої парубоцької пісні (Сміл.)]. парубочий юношеский [Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком (Н.-Лев.)]. парубочити, -чу, -чиш обл. вести холостяцкую жизнь, быть неженатым; гулять по-холостяцки, проводить время по-холостяцки [Петро докинув, що з Лепшієвим Йваном разом парубочив (Черемш.)]. парубча, -чати паренёк, фам. парнишка; прен. юнец. парубчак, -ка фам. паренёк, фам. пар пишка [Маленький, худий парубчак., натирав ганчіркою велику червоиу зірку на околичці картуза (Ільч.)]. парубчисько разг. парнище, парняга [Граф ураз спалахнув. Цей парубчисько занадто багато собі дозволяє (Донч.)]. паруб'яга разг. ирон. парнище; (рослый и сильный — еще) детина [За мить десь із-за кущів вийшов, прямуючи до фонтана, страшний, геть чорний, булькатий паруб'яга (Гонч.); Андрій Маркович, старший учитель в школі — рудий, кремезний паруб'яга (Вас.)]. парувальний 1) физл. совокупительный; 2) с.-х. случной [Парувальний період у кіз припадає на липень — листопад (Коле, вироби, енцикл.)]. парування спаривание, случка [А далі — вод розлив, і селезнів бої В повітрі чистому, і парування птиці (Рил.)]. Ср. парувати 2 2. парувати *, -рує 1) выделять пар, дымиться [паром] [Змита дощем земля парувала (Козач.); На столі парував горщик з борщем (Грим.); Копі, втомлені нічною роботою, густо парували (Гонч.)]; 2) испаряться [На стволах гармат парували краплі дощу (Борз.)]. парувати 2, -рую, -руєш 1) сочетать; соединять в пару, разг. паровать; (объединять для постоянной совместной работы разг., подбирать под пару обл. — ещё) спаривать [Кассандра..: Правда й щастяі Як легко ти паруєш їх, Креузо! (Л. Укр.); Та все воли калмицькі рябії до пари парують (Н. п. — С л. Г р.)]; 2) (о животных) физл. спаривать, случать. паруватися, -руюся, -руєшся 1) соединяться в пару; пароваться; (о брачном союзе — ещё) вступать в брак; спариваться [Голуби паруються (Сл. Гр.); Мавка..: Чи у людей паруються надовго? (Л. Укр.); І в а п: ..І птиці ранньою весною паруються. В а с и л и и а: А чому ж ти не паруєшся? Іван: Я ще ні чоловік, ні птиця! А строковий! (Тоб.)]; ср. парувати2 1; 2) (о животных) физл. спариваться, случаться; совокупляться [В умовах УРСР у січні вовки починають паруватися (Наука і життя, 1959, 2)]; 3) (совмещаться, сливаться) редк. сочетаться [Р у ф і п: ..«І цезарю й республіці служити»... у тебе се парується так легко, а в мене сі слова ідуть урозтіч (Л. Укр.)]; 4) страд, з, сочетаться; соединяться в пару; пароваться; спариваться; спариваться, случаться; ср. парувати 2 1—2. парус 1) парус [Матрос підняв парус, і шху- 15-2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)