лар 226 пас па легко подалась на схід (Трубл.); Світлі паруси дощу розпускались на обрії, помітно наближалися нивами (Гонч.)];^ розпустити ~сй распустить паруса; спец. отдать паруса; на всіх ^*сах на всех парусах; 2) обл. луч [Дивись, які паруси попускало сонце (Сумск. у. — Сл. Гр.)]. парусина парусина [3 їх [конопель] волокна виготовляють парусину, канати, вірьовки, шпагат і інші вироби (Колг. вироби, енцикл.); Носильник вносить і становить на підлогу чималенький-таки чемодан, добре запакований у парусину (Коч.)]. парусиновий, редк. парусовий парусиновый, парусинный, парусбвый [Літня парусинова халява чобота зовсім поруділа від крові (Козач.); Немов гриби-біляки, вкрили галявину парусові намети (Шиян)]. парусити, -сить мор., перен. парусить [Під вітром хмара парусить, Із надр жбурляє блискавицю (Спг.)]. паруситися, -ситься паруситься. парусний парусный [І вони пов'язали на довгу ніжку журавлика стьожку з золотими літерами «Друг» — так називався їхній парусний корабель (Іван.); Стихають крила парусні (Мал.)]. парусник мор.у спец, парусник [На морі, недалеко од берега — парусник (Янов.)]. парусність, -ності мор. парусность. парусовий см. парусиновий. паруючий дымящийся [паром] [Вона поставила миску з паруючою картоплею на стіл (Смол.)]. Парфеній, Парфентіії, Парфён, Пархом, Пар- хїм, -хома Парфёний, Парфён. Парфія ист. Парфия. парфорс спец. парфорс. парфорсний спец. парфорсный. парфуми, -мів обл. духи [Гордо і черство попрощалось панство з молодими і посунуло в двері, зоставивши по собі в гостинній пахощі дорогих парфумів (Н.-Лев.)]. парфюмер, -ра парфюмер. парфюмерія парфюмерия [Вона наповнила кімнату м'якістю хутра й різким запахом парфюмерії (Дмитр.)]. парфюмёрний парфюмерный [ У всіх парфюмер них магазинах [Київпромторгу] покупки відпускаються в оригінальному оформленні (Веч. Київ, 1958, III)]. парфюмёрник спец, парфюмерщик. парфюмёрниця спец. парфюмёрщица. парфяни, -фян ист. парфяне. парфянин ист. парфянин. парфянка ист. парфянка. парфянський ист. парфянский; <-^ка с т р і- л а перен. парфянская стрела. пархи см. парші. Пархом, Пархім см. Парфеній. парцела ж. парцелла. парцелювати, -люю, -люєш эк. парцеллировать. І парцелярний эк. парцеллярный [На Заході ~\ми маємо кілька прикладів існування парцелярного господарства поряд з великим капіталістичним (Ленін)]. парцеляція спец. парцелляция. парцельний эк. парцелльный. парцельований ж. парцеллированный. парціальний спец. парциальный. парціальність, -ності спец, парциальность. парча парча [Везе Марко Катерині Сукна дорогого, ..А наймичці на очіпок Парчі золотої (Шевч.)]. парчевий парчовый [Що за гарну спідницю- я їй справив! люстринову; і юпку парчеву... (Квітка)]. паршивенький уменьш. фам. паршивенький. паршивець, -вця фам., бран. паршивец паршивий прям., перен. фам. паршивый; (прям, вульг.—ещё) пархатый [Дві кошлаті, паршиві собачки виринули з пітьми (перекл. з Фурманова); Було колись, так давно, що і за такою паршивою душею, як твоя, так усі табором ходим, щоб її заполонити (Квітка)]; одна ^ва овечка усю отару поганить погов. одна паршивая овца всё стадо портит; з ^ вої вівці хоч шерсті шмат погов. с паршивой овцы хоть шерсти клок или с лихой собаки хоть шерсти клок. паршивість, -вості разг. паршивость. паршивіти, -вію, -вієш разг. паршиветь. паршивка фам., бран. паршивка. паршиво нар. разг. паршиво [А все ж паршиво зробив, що взяв дитину — чистий клопіт... (Коцюб.)]. парші, -шів, (реже) пархи, -хів парша, разг. парх [Від паршів волосся повилазило і голова голісінька, як долоня (Квітка); Земля була гола, у лишаях, наче старець у пархах (Коцюб.)]. пас х 1) [мужской] пояс, кушак, ремень [Наум, підперезавшись ветхим пасом, ..йде в село (Рид.)]; 2) (длинная узкая черта, лента) разг. полоса [Попереду рівним пасом тягнувся широкий грейдер, зникаючи десь аж біля обрію (Козач.); День був ясний, сонце тільки що підбилося; променясті паси косо перерізують усю хату, * осідаючи аж біля порога золотим піском (Мирн.)]; 3) техн. [приводной] ремень [Захитавшись, пас упав з свистом., лінивим рухом, як мертва гадюка (Коцюб.)]. пас 2 1) сущ. карт, пас; 2) предик. карт.у перен. пас [— Сім черва! — гукнув Се- лезньов. — Віст! — сказав Книш. —Пас!— обізвався Рубець (Мирн.)]. пас 3 спорт. 1) сущ, пас; 2) межд. пас. пас 4 спец, пасе; (мн. ч.: паси, -сів) пассы. пасаж *, -жу пассаж [Абсолютна темрява повивала коридор і пасажі (Смол.)]. пасаж 2, -жу муз., спорт, и пр. пассаж [Мандоліна так і ходила в його руках, але, на щастя, перший бравурний пасаж вже відіграно, і він перейшов на піано (Смол.)]. пасажир, -ра пассажир [На станції Веселий Кут з поїзда зійшло лише кілька пасажирів (Козач.)]. пасажирка пассажирка [Коли на порозі купе з'явилася нова пасажирка, юнак спочатку ніби оторопів (Ле)]. пасажиро-кілометр, -ра спец, пассажйро-ки- ломётр. пасажирський пассажирский [Біля пристані
|