Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пае 227 пас стояв маленький пасажирський пароплав (Трубл.)]. пасажний1 пассажный. Ср. пасаж . пасажний 2 пассажный; О ^ний і н- струмёнт астр. пассажный инструмент [Експопати астрономічного відділу — телескопи, пасажні інструменти, квадранти тощо — знайомлять з астрономічною технікою від початку її зародження до кінця XIX століття (Наука і життя, 1958, 5)]. Ср. пасаж 2. пасат, -ту метеор, пассат [Пасат напинав вітрила каравел (Риб,)]. пасатний метеор, пассатный. пасеїзм, -му книжн. неодобр, пассеизм. пасерб, обл. пасербик пасынок, пасербиця падчерица [Таня — від першої жінки Мачтета, і мачуха ненавидить пасербицю... (Коцюб.)]. пасерування спец. пассерование, пассеровка. пасерувати, -рую, -руєш спец. пассеровать. пасив, -ву фин. и пр. пассив. пасивний 1) пассивный [На фабриці тепер нема пасивних людей (Гонч.)]; ~не виборче право пассивное избирательное право; 2) грам, страдательный; ~»ний стан страдательный залог. пасивність, -ності пассивность [Радянському народові глибоко чужі зневіра, пасивність, покора долі, те, що властиве приреченим класам, у яких нема майбутнього (Наука і життя, 1956, 3)]. пасивно нар. пассивно [Конфлікт між ними [Наринським та Русевичем] був неминучий.. І Васюта останнім часом зовсім не пасивно спостерігав назрівання цього коп- флікту (Шовк.)]. пасивований мет. пассивированный. пасивування мет. пассивирование. пасивувати, -сивую, -сивусш мет. пассивировать. пасивуватися, -сивується страд, з. мет. пассивироваться. пасинковий с.-х. пасынковый. пасинкування с.-х. пасынкование [Починались кропітні прополки і просапки, підгортання, пасинкування (Козач.)]. пасинкувати, -кую, -куєш с.-х. пасынковать [Тютюн уже перезрів, але жовте лапате листя піхто не пасинкував (Шер.)]. пасиння (лишние боковые побеги) собир. пасынки [Воно [дерево життя] росте, пускає гілля вшир, Пускає пасиння пове довкола! (Фр.)\% пасинок, -нка 1) пасыпок [Інша мачуха здержує руку пад пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином (Мирн.)]; 2) с.-х. пасынок [Ступінь кущіння і нахил до утворення пасинків у пазухах листків не у всіх сортів сорго однакові (Соц. тварин., 1956, 3)]. пасифлора бот. пассифлора. пасіка пасека, пчельник [Сади розцвітають на кручі, Із пасік виходять рої (Воронько); У чужій пасіці бджіл пе розведеш (при- слів1 я)]. насіння пасёние, пастьба [В цьому році організуємо загінне пасіння овець (Рад. Укр., 1954, /)]. і пасічний спец. пасечный [На лісосіках треба завчасно прокладати магістральні і намічати пасічні волоки (Колг. Укр , 1957, 1)]. пасічник пасечник, пчеловод [Павло Рева, І як досвідчений пасічник, почав витягати і рамки з пахучим медом (Шиян)]. пасічникувати, -кую, -куєш разг. заниматься пчеловодством [Але Грицай не пайняв його й думав сам пасічникувать (Н.-Лев.)]. ,* пасічництво пчеловодство. пасічницький пчеловодческий, пчеловодный. пасія 1) уст. пассия [Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (Фр.)]; 2) обл. гнев, раздражение; впав у ~ сію вспылил, уст вошёл (пришёл) в пассию. І паск, -ку фарм. паск [Застосування найновіших антибактеріальних препаратів, таких, як паск, .. вже дало величезний ефект (Наука і життя, 1957, 10)]. паска кул. кулйч, баба; (творожная) пасха [Га н н а: ..Паски сама попекла, свекруха І й за холодну воду пе взялася (Кроп.)]. І пасквілянт пасквилянт [В своїй звіт- I ній критиці Куліш зробив Котляревського і мало що не пасквілянтом за його насміхи і над козаками (Фр.)]. пасквілянтський пасквилянтский. пасквіль, -ля пасквиль [Касіан Сакович, колишній ректор православної Київської братської школи, пізпіше католик, виступив з трактатом «Єпанортосис», який був, по суті, пасквілем не тільки проти православ'я, а й проти всього укладу життя українського народу (Іст. укр. літ.)]. і пасквільний пасквильный. паскуда 1) разг. бран. дрянь, (реже) поганец І (о мужчине), поганка (о женщине), ракалия; усилит, рвань; (мелкий, ни- \ чтожный человек) [дрянной] человёчишко І [Ламайте двері, поки вийде Старий паскуда І (Шевч.); Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш? (Греб.)]; 2) разг. прен. пачкун (о мужчине), пачкунья (о женщине); 3) собир. разг. презр. мерзость; гнусность [Чи то недоля та неволя, Чи то літа ті летячи Розбили душу? Чи ніколи Й не жив я з нею, живучи 3 людьми в паскуді, опаскудив І душу чистую?.. (Шевч.)]. паскудження разг. прен. пачканье паскудити, -джу, -лиш разг. 1) (кого, що) сквернить (кого, что), поганить (кого, что); (грязнить прям., перен. — ещё) пачкать (кого, что), марать (кого, что); (делать пакости, скрыто вредить) гадить (кому, чему), пакостить (кому, чему) [Супліку ж сю мого ти, Грицьку, сам читай, Ледачому її паскудить не давай (Г.-Арт.); Погана птиця, що своє гніздо паскудить (Ном.); Якби була знала, то малого б у колисці придушила, щоб і світу не паскудив! (Мирн.); Олекса: ..Не паскудьте ви мене, ви знаєте, що^ ми були хазяїпи (Тоб.)]; ~Тіс руки перен. марать руки [Бурлака: ..Рук паскудить не хочу! (Тоб.)]; 2) (испражняться) гадить, пачкать, пакостить; 3) (портить) перен. гадить, изгаживать, пачкать, I пакостить [Роби добре, не паскудь (Ном.)]. 15* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)