Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лас 228 мас паскудитися, -джуся, -дишся разг. пачкаться, мараться, изгаживаться [Не хочеться •паскудиться в багні (Греб.)]. паскудненький разг. гаденький; презр. подленький. паскудний разг. гадкий, скверпый, поганый; (сильнее — ещё) пакостный, дрянной, мерзкий; (низкий, отталкивающий — еще) гнусный, омерзительный, уст. презрённый; (возмутительный) фам. безобразный; б ран. сволочной; вулъг. паскудный, похабный [Тебе б то, паскудного писаря, й дожидати? (Квітка); Кривдять нас дозорці, дають нам паскудну страву (Фр.); Однаково викажуть її, зрадницю паскудну (Ле)]; <-^ний настрій мерзкое настроение, омерзительное настроение [Такого паскудного настрою у Петька Хоменка вже давно не було (Трубл.)]. паскудник 1) разг. б ран. пакостник; (сильнее — ещё) ракалия; (бесстыдник вульг. — ещё) похабник [Сидить старий паскудник біля ставу, папську рибу краде та ще*й роздаровує (Тулуб)]; 2) разг. прен. пачкун, пакостник; ср. паскудити 3. паскудниця 1) разг. бран. пакостница; (сильнее — ещё) ракалия; (бесстыжая вульг. — ещё) похабница [Чи ти запаніла, розлучнице люта, влізши до моєї хати, що сидиш, мов княгиня, закопиливши губу? Ти думала, паскуднице, що я не прийду до тебе? (Коцюб.)]; 2) разг. прен. пачкунья, пакостница; ср. паскудити 3. паскудність, -ності мерзость; гнусность, омерзительность; похабность [Я дуже жалкую, що не зможете ви відчути всю ганебність, паскудність вашого становища (Смол.)]. Ср. паскудний, паскудно нар. гадко, скверно, погано; пакостно, мерзко; гнусно, омерзительно; безобразно; паскудно, похабно [Пхе, як паскудно пахнуть [квітки] бур'яном! (II.-Лев.)]. Ср. паскудний, паскудство разг. гадость, пакость; (низменное, отталкивающее) гнусность; (непристойное) вульг. паскудство, похабщина, похабство; презр. редк. гнусь; уст. скверна [Овва, через таке паскудство та оце тікала б за границю! (Н.-Лев.)]. паслін, -льону бот. (Зоїапит Ь.) паслён [Берег заріс кущами верболозу і пасльоном (Коп-.); Густе, як паслін (Ном.)]. пасльонина разг. ягода паслёна [Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльонини (Головко)]. пасльоновий бот. паслёновый. пасльонові, -вих сущ. бот. паслёновые, пасмо 1) (волос, шерсти и пр.) прядь, клок [Темне пасмо, відділившись, наче повзло п'явкою по відкритому світлому лобі (Ільч.); Чорні пасма чуба спадали Стьопі на лоб (Козач.)]; 2) (ряд — о горах, холмах и т. п.) гряда, цепь [Округле по верховині і вкрите лісом пасмо гір спадало сюди, до річки, пагорбами — нижчими що ближче до річки (Смол.)]; 3) (о свете, тумане и т. п.) полоса; (при распространении из одного центра перен. — ещё) сноп [Тумани Густими пасмами пливуть (Рил.); Голова вартового потрапила в пасмо світла (Скляр.); З-за дубів піднімався дим синім пасмом (Н.-Лев.); Спочатку заспівав гудок, і його голос ще довго гойдався в білих пасмах заметілі (Рад. Укр., 1946, /)]; 4) текст, пасмо, пасма [Мати неодмінно звірить, скільки мичок взяла, скільки пасом принесеш (Горд.)]. пасмуга полоска [І диму пасмуги червоні Лизнули баштові горби (Мал.)'г Вусатий ячмінь де-не-де вирізується ясно-зеленою пасмугою (Фр.)]. пасовисько, пасовище пастбище, обл. пасово; поэз. уст. пажить [3 пасовиська сунула отара овець (Донч.); Пасовищем називається земельна площа, на якій худоба., дістає підніжний корм (пашу) (Колг. вироби, енцикл.)]. пасовищезміна с.-х. пастбищеоборбт [Усі заходи по використанню і догляду пасовищ повинні бути об'єднані в своєрідний комплекс. Такий комплекс в пасовищному господарстві дістав назву пасовищезміни (Бот. ж., 1954, XI, 4)]. пасовищний пастбищный [3 переходом від зимового до літнього стійлово-табірного і пасовищного утримання худоби відкриваються нові, ще значніші можливості для збільшення продуктивності всіх видів тварин (Колг. село, 1955, V)]. пасовка спорт, пасовка [«Паша», значить, узяв і повів м'яча короткими пасовками (Вишня)]. пасок, -ска 1) (кожаный) пояс, поясок [Юра заклав пістолет за пасок і уважно передивився всі речі (Смол.)]; 2) (для правки бритв) ремень [бритвенный]; 3) (бумаги, света и т. д.) редк. полоска [За годину ціла купка довгих і вузьких пасків [паперу] була записана: розділ, призначений на сьогодні, був скінчений (Фр.); І сонця золоті паски Нехай поляжуть у піски (Янов.)]. пасока физл. сукровица [Чи бач, що ледве вже він кульші волоче, що так з його юшить і пасока тече (Г.-Арт.)]; О у мити с я ^»кок> облиться кровью, умыться кровью. пасоковий физл. сукровичный. пасочка уменъш. от паска. пасочок, -чка уменыи. поясок (кожаный)] ремешок [Тірольських пастухи загонили корів, Що в кожної дзвінок на пасочку дзвепів (перекл. Рильського)]. паспарту нескл. сущ. ср. р. спец. паспарту. паспорт паспорт [Редактор нерішуче подає мені руку. Побачивши радянський паспорт, він простягає її вдруге (Гал.)]. паспортизація паспортизация. паспортизувати, -зую, -зуєш паспортизовать [Кожну нову партію ковбас тепер на підприємстві паспортизують (Веч. Київ, 1958, IV)]. паспортизуватися, -зується страд, з. паспортизоваться. паспортист паспортист. | паспортистка паспортистка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)