Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нас 229 пас паспортний паспортный. паста паста [Молдавські пам'ятки особливо вирізняються складом і типами речей.. Миски, біконічні корчаги, глибокі черпаки з високими ручками, прикрашені багатим різьбленим і штампованим, іноді інкрустованим білою пастою орнамептом (Нар. стар. іст. УРСР); Дуже ефективно можна використати і такі види кормів [для коропа], як м'ясо жаб, пуголовків, ..а також різну зелену рослинність, подрібнену до стану пасти (Наука і життя, 1956, 10)]; зубна ~та зубная паста. паства 1) церк. паства [Проспівавши на криласі майже все, що йому призначено під кінець служби, Кирило звернув увагу на якесь дивне переглядування пастви (Довж.)]; 2) обл. пастьба [Волів прижене з пастви (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. пастель, -лі жив. пастель [На столі розкидані кольорові олівці, пастель і розкритий альбом для малювання (Коп.)]. пастельний жив. пастельный. пастеризатор, -ра техн. пастеризатор [Сепаратор, охолоджувач і пастеризатор нової конструкції становлять безперервпо- потокову лінію виробництва масла (Соц. тварин., 1956, 1)]. пастеризаційний бакт. пастеризационный. пастеризація бакт. пастеризация [При пастеризації молоко і одержувані з нього продукти не втрачають поживних якостей (Колг. вироби, енцикл.)]. пастеризований бакт. пастеризованный, пастеризированный. пастеризувати, -зую, -зуєш бакт. пастеризовать, пастеризировать [Молоко пастеризують у спеціальних апаратах (Колг. вироби, енцикл.)]. пастеризуватися, -зується бакт. пастеризоваться, пастеризироваться. пастерівський мед., бакт. пастеровский, пастернак, -ку бот. (Разііпаса Ь.) пастернак [Танцювала риба з раком, А морковця з пастернаком, Та не краще нас! (Гл.)]. пасти *, -су, -сені 1) пасти [Я пас ягнята за селом (Шевч.)', Чужі воли на полі не своїм Пасе чумак (Рил.)]; 2) обл. есть, съедать [Ні трави тої худоба не пасе, ні сіна, ані соломи їсти не хоче (Фр.)]; О ~ти зад- н і х (отставать) разг. плестись в хвосте [Він пишався своїми мартенівцями, які не пасли задпіх на святі справжніх талантів (Собко)]; ^ти очима разг. смотреть, не сводя (не отрывая) глаз; пожирать глазами, заглядываться, засматриваться [Вулиця була ще для Юрка незнайома, і він пас навколо очима з цікавістю (Козл.)]; ~ти очі разг. зариться [Грун- тика не продавай, бо вже отой Петренко пасе на його очі, ні за що не продавай... (Вас.)]. пасти 2 (паду, падёш) уст. пасть, упасть [Вже ж білі лебеді серед ставу пали, Ой вже ж козаки в чистім полі стали (Чуб.); Ось і рідесенький тумапець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки (Квітка); Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала {Ном.)]. пастила пастила [Приїде, скільки варення з'їсть, бувало, скільки пастили! (перекл. з Вовчка)]. пастилаж 1) (род. пастилажа) спец, пастилаж; 2) (род. пастилажу) кул. пастилаж. пастилка 1) (кондитерская) лепёшка; 2) разг. уст. пастилка. пастильний пастйльный; пастилочный. пастильник спец. пастильщик. пастильниця спец. пастйлыцица. пастир, -ря церк. уст. пастырь [По мові, По мудрій раді розійшлись Смутнії пастирі (Шевч.)]. пастирство церк. уст. пастырство. пастирський церк. уст. пастырский. пастися, -сёться пастись [В глибині острова, поміж горбами, паслись олені (Трубл.); На горі, Немов вівця, пасеться біла хмара (Бажан)]. пасті вен ь см. пасто вен ь. пастівний см. пастовнйй. пасті вник см. пастовень. пастка1 ловушка, западня; (для ловли зверей — ещё) капкап; (перен. разг.— ещё) подвох [— Тико, — сказав Умк, — запряжи собак та поїдь понад берегом і оглянь пастки на лисиць (Трубл.); Убивство М. Е. Баумана показує ясно, до якої міри мали рацію соціал-демократичні промовці в Петербурзі, які називали маніфест 17 жовтня пасткою.. (Ленін)]; ^ка на щурів (н а пацюків) крысоловка. пастка 2 обл. пасть [Ото роззявив пастку! З колесами їдь — не зачепишся (Ном.); Вре- ус біг у чорні пастки вулиць (Скляр.)]. пастковий охотн. капканный. пастовень, -вня, пастівень, пастівнйк, -ка обл. пастбище; поэз. уст. пажить [Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городцям на пастовень (Л. Укр.); Простягався за річкою рівний, також уже скошений пастівнйк (Фр.)]. пастовий пастовый [3 виробів Сходу тут [в сарматських похованнях] знаходять: .. єгипетські пастові амулети, сибірські бронзові пряжки (Нар. стар. іст. УРСР)]. пастовнйй, пастівний обл. пастбищный. пастозний жив. пастозный. пастозність, -ності жив. пастозность. пастор, -ра церк. пастор [Віп пройшов до дверей операційної, як пастор проходить крізь юрбу прочан до свого храму (Смол.)]. пастораль, -лі лит., муз. пастораль [Наслідуючи традиції попередніх дубровницьких драматургів, Држич створив кілька «пасторалей», темою яких було уславлення кохання (Мист., 1956, 4)]. пасторальний лит., муз. пасторальный. пасторат, -ту церк. пасторат. пасторство церк. пасторство. пасторський пасторский. пасторша разг. пасторша. пастух, -ха пастух; поэз. уст. пастырь [Тоді ти ще отам у лісі, коло скелі, Пас батьківські стада із пастухами (Л. Укр.); Який пастух, така й череда (Ном.)]. пастухування пастушество [А мені ж воно набридло те пастухування! Тільки, бувало, ляжеш, тільки заснеш — уже бу- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)