пат 231 пат патлань, -ня фам. лохмач. патлати, -лаю, -лаєш разг. ерошить, лохматить [Професор Трембовський тер долоні, патлав свою шевелюру, діставав з кишені носову хусточку і знову її ховав (Смол.)]. патлатий фам. лохматый, косматый; патластый, патлатый [Сагайда, сяючий і патлатий, з'явився на бруствері і подав команду (Гонч.)]. патлач, -ча фам. лохмач [А я зроду-звіку не оддам своєї Насті за духовного, за якогось патлача та бороданя (Н.-Лев.)]. патли, -лів фам. космы, лохмы; патлы [— І навіщо ти, Романе, запустив оту бороду та ті патли? — нарікала на нього Соломія (Н.-Лев.)]. патогенез, -зу, патогенезис, -су мед. патогенез, патогенезис [В галузі вчення про патогенез (тобто механізм розвитку хвороб) пануючими є уявлення І. П. Павлова про тісний зв'язок патологічних процесів з фізіологічними (Курс патології)]. патогенетичний мед. патогенетический [Організм володіє такими функціями, такими динамічними реакціями, які приводять до норми його рівновагу, порушену патогенетичними факторами (Мед. ж., 1953, XXIII, 1)]. патогенний бакт., мед. патогенный [Пені- • циліп виявляє активність до значної кількості видів патогенних мікробів (Мікр. ж., 1949, XI, 1I патогенність, -ності бакт., мед. патогён- ность. патока патока [Жовта, чиста патока аж ли- снить проти сонця (Н.-Лев.); Заліз, як муха в патоку (Ном.)]; Ошйлом *^ки вхопити погов. остаться несолоно хлебавши. патоковий паточный. патолог спец, патолог. патологічний мед., перен. патологический; (перен. — ещё) патологичный [Провідною проблемою всіх досліджень акад. Богомольця була проблема нормальної і патологічної реактивності організму (Вісник АН УРСР, 1957, 8)). патологія мед. патология [Сучасній патології - відомі близько 100 інфекційних хвороб, які уражають людину (Мед. ж., 1954, XXIV, 6)]. патологоанатом спец, патологоанатом. патологоанатомічний спец, патологоанатомй- ческий. патолоч, -чі обл. 1) огрёбки, огребье; 2) потрава. патопсихологія патопсихология. патороч, -чі обл. хлопоты, беспокойство [Але чи ви чули, яку Тимофій має патороч із жінкою? (Стеф.)]. патофізіолог спец, патофизиблог. патофізіологічний спец. патофизиологический. патофізіологія патофизиология [Бехтерев був блискучим біологом і представником теоретичної медицини (морфологія, фізіологія і патофізіологія нервової системи) (Наука і життя, 1957, 1)]. патратп, -раю, -раєш 1) потрошить [Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та йпатрають гуртом (Гл.)]; 2) (очищать птицу от перьев) щипать, ощипывать, общипывать [Та локшину кришить, ..та курку патрас (Квітка)]. патратися, -рається страд, з. потрошиться. Патрйкій Патрйкий. патримоніальний юр. патримониальный. патримоній, -нію, патримоніум, -му юр. патримоний, патримониум. патристика филос. патристика. патриціанка ист. патрицианка. патриціанський ист. патрицианский [Леся Українка підкреслює в Руфіні його патриціанську гордість, як і його станову приналежність до багатих (Рад. літер., 1955, 18)]. патриціат, -ту ист. патрициат [Соціальні групи міського населення [Київської Русі]., можуть бути зведені до двох основних таборів, які різко протистояли один одному: міської аристократії і міських низів, або, користуючись термінологією європейського середньовіччя, патриціату і плебейства (Нар. стар. іст. УРСР)]. патрицій ист. патриций [Непевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат (Шевч.)]. патриця полигр. патрица. патричний полигр. патричпый. патріарх эти., церк. и пр. патриарх [Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази (Фр.)'} З-під звихрених сивих брів гострі очі патріарха пильно вдивлялись у далечінь (Риб.)]. патріархальний патриархальный [3 виникненням патріархального родового ладу всередині суспільства почався поступовий процес концентрації суспільних багатств, головним чином худоби, в руках родової і племінної знаті (Іст. Укр. РСР)]. патріархальність, -ності патриархальность. патріархально нар. патриархально. патріархальщина прен. патриархальщина. патріархат, -ту этн., церк. патриархат [На зміну матріархату прийшов патріархат, коли люди підтримували своє існування переважно скотарством (Сталін)]. патріархія церк. патриархия. патріархувати, -рхую, -рхуєш патриаршествовать [— Ще побачимо, — засміявся архімандрит, — ..патріархувати, мабуть, ще доведеться (Тулуб)]. патріаршество патриаршество. патріарший патриарший; (имеющий отношение к патриарху — ещё) патриаршеский [У нього були блакитні, дуже рухливі молоді очі. Вони ніяк не гармонували з величною сивиною його патріаршої бороди (Собко)]. патріот патрибт [Ленінський комсомол під керівництвом Комуністичної партії виховував багато сміливих, сильних і мужніх патріотів (Іст. КПРС)]. патріотизм; -му патриотизм [Патріотизм — одно з найбільш глибоких почуттів, закріплених віками і тисячоліттями відособлених вітчизн (Ленін)]. патріотичний патриотический, патриотичный
|