Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пат 232 пах [У Великій Вітчизняній війні комсомольці нашої республіки своєю героїчною боротьбою проти ворога здійснили славний патріотичний подвиг (Рад. Укр., 1946, XI 1I патріотичність, -ності патриотичность. патріотично нар. патриотически, патриотично. патріотка патриотка [Мільйони патріоток самовіддано трудяться на підприємствах і будовах (Літ. газ., 1950, III)]. патріотствувати, -твую, -твуєш неодобр, пат- риотствовать. патрологія церк. патрология. патрон *¦ воен., техн. патрон [Нас ждуть іще бої. Нам берегти потрібно І кожного бійця, і кожен наш патрон (Бажан); Усю його увагу привертав злиток, заправлений у патрон попередньою зміною (Собко)]. патрон 2 (покровитель) патрон [Історія з Неха- мою була йому відома. В глибині душі він не схвалював поведінки свого патрона (Риб.)]. патрон 3 (образец для выкройки) патрон. патронаж, -жу патронаж. патронажний патронажный; ~ на сестра патронажная сестра. патронат, -ту патронат [Малим Назаром зацікавився Петро Оболонський. Він запропонував правлінню колгоспу взяти онука на патронат (Збан.)]. патронеса патронесса [Приїзд графині-па- тронеси застукав матушку Раїсу зненацька (Донч.)]. Ср. патрон 2. патронімічний лингв, патронимический [Патронімічними слід вважати такі назви місцевостей, які утворились від імені власника, що володів даним населеним пунктом або в адміністративному управлінні якого була ця територія (Мовозн., 1957, XIV)]. патронімія лингв, патронимия. патронний патронный [Ну, а патрони їм да с Патронний, свій завод (Мас.)]. патронник спец. 1) патронник [Хай це слово летить, з вами поруч іде у бою, з вами в лаві лежить, закладає в патронник патрони (Сос.)]\ 2) (изготовляющий патроны) патронщик. патронотримач, -ча техн. патронодержатель. патронташ патронташ [Через плече в нього висіла рушниця, а біля пояса — патронташ (Десн.)]. патронташний патронташный; ^ний р ё- м і и ь патронташный ремень. патронування патронирование. патронувати *, -нуіо, -нуєш книжн. патронировать [Хіба могла вона [графиня] допустити, щоб газети почали писати про цей випадок у притулку, який вона патронує? (Донч.)]. Ср. патрон 2. патронувати 2, -ную, -нуєш спец. патронировать. Ср. патрон 8. патронша разг. патронша. патрубок, -бка техн. патрубок [Трактор працює добре. Трохи, правда, вихлопи густуваті, з бічного патрубка б'ють чорні кільця згару (Рад. Укр., 1959, IV)]. патрулювання патрулирование (Вночі на берег гетьманці виганяли для патрулювання мало не цілий свій гарнізон (Смол.); Вертольоти використовуватимуться для патрулювання ліній високовольтних передач та їх ремонту (Веч. Київ, 1957, VI)]. патрулювати, -люю, -люєш патрулировать [Підводні човни вийшли патрулювати в море (Собко)]. патрулюватися, -люється страд, з. патрулироваться. патруль, -ля патруль [На вулицях стояли патрулі (ІПиян)]. патрульний 1) прил. патрульный [По шпалах крокує патрульний наряд (Воронько)]; 2) (род. патрульного) сущ. патрульный. патрульований патрулированный. патякання фам. разглагольствование, болтовня; ирон. словоизвержение [Я покладу кінець Його патяканню! (перекл. Рильського)]. патякати, -каю, -каєш фам. разглагольствовать; (говорить нудно, с излишними подробностями разг. — ещё) размусоливать, рассусоливать; (говорить глупости фам.— ещё) трепаться [Мартин: Не патякай! Поклич панно,чку. Де вона? (Тоб.); П р і- с ь к а: За яким ділом мене кликали? Мені ніколи тут з вами патякати! (Кроп.)]. патьок, -ку разг. 1) (след, оставшийся от текущей жидкости) потёк [Мотря стояла коло стола, як стовп, і дивилася на широкі патьоки на стіні (Н.-Лев.)]', 2) (узкий поток) струя, (поменьше) струйка [Побігли швидко, мов ящірки, патьоки з гір (Мирн.)]; п о- пустити (розпустйти)^ки разг. расплакаться, (грубее) разреветься [— За що?., за що?.. — сказав, та й попустив патьоки... (Г.-Арт.)]. пауза пауза [— Колись був у нас з станції жандарм, — після паузи задумливо казав Грицько (Вас); Подача зливків до стану була прискорена, і паузи скоротилися вдвоє (Рад. Укр., 1946, IV)]. паузний спец. паузный паузник поэт, паузник. паузок, -зка мор. паузок. паупер, -пера социол. паупер. пауперизація социол. пауперизация. пауперизм, -му социол. пауперизм. пауперизуватися, -зується социол. пауперп- зоваться [Провідна тема творів Бордуля- ка — життя західноукраїнського села, .. що пауперизується і вигибає від безземелля (Іст. укр. літ.)]. пауперистичний социол. пауперистический. Пафнутій Пафнутий. пафос, -су пафос [Пафосом творення охоплена вся неосяжна Радянська країна (Рад. Укр., 1951, VIII)]. пафосний разг. пафоспый [Надміру зворушений, Нен-Сигор спинився. Його пафосний монолог був зустрітий загальною мовчанкою (Смол.)]. пафосно нар. разг. пафосно [Його ми чуєм дуже часто, 3 промов його — вогнем пашить. Толково, пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (Воскр.)]. пах*, -ху запах, уст. пах [Галушка: І Ви, лікарю, добре мастіть, це дьоготь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)