Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пах 233 паш чистий і добрий має пах (Корн.); Ми чули пах осель в цій журавлиній пісні (Нех.)]. пах2, -ху анат. пах [Доктор Івановський ще раз помацав пульс на руці, на скроні, в паху (Смол.)]. пах 3, -ху архт. пах. пах 4 предик, разг. пых. пахва, обл. паха анат. подмышка, подмышечная ямка [В долині трави аж до пахви (Ст.); Мовчки закотив він полу., під самі пахи (Коцюб.)]; п і д ~»вою под мышкой [Під пахвою горою стирчав портфель (Коп.)]; болить під ~»вами болйт под мышками, болйт в подмышках; взяти під ~»ву (під ~-»ху) що взять под мышку что [Дівчина всунула улюблену книжку під паху і пішла (Коб.)]; взяти попід пахви кого взять под мышки кого. пахвина паховйна. пахвинний анат. паховой, паховый. пахвовий анат. подмышечный; ^ва ямка подмышечная ямка. пахідермії, -мів зоол. пахидёрмы. пахідермія спец. пахидермия. пахіподи, -дів зоол. пахиподы. пахітбса, пахітосна пахитоса, пахитоска. пахітосний пахитбсный. пахкання разг. пыхтение [З-за стіни контори у двір з гуркотом і пахканням влетіла і зразу стала, мов підтята, півторатонка (Ряб.)]. пахкати, -каю, -каєш разг. пыхтеть, разг. пыхать; (время от времени — ещё) попыхивать [Ґуральня нахабно сміялась рядом червоних вікон і гордо пахкала димом (Коцюб.); Хвалько пахкав люлькою і довго дивився на Вадима (Бойч.)]. пахнути, -ну, -непі пахнуть, книжн. издавать запах; (о приятном запахе книжн.— ещё) благоухать [В майстерні пахло сосновими стружками й столярним клеєм (Донч.); Пахла земля, щедро змочена росою (Борз.); Як пахнуть землі, свіжі, соковиті, Пронизані стрільчастим сходом трав! (Бажан); Я викресав огню, до неї... Од неї пахне вже землею (Шевч.); Воно-то правда, та брехнею дуже пахне (Ном.)]; трохи ~ти (о неприятном запахе) немпого (слегка^ пахнуть, разг. попахивать; щоб і дух твій тут не пах! разг. чтобы духом твоим здесь не пахло!, чтобы духа (духу) твоего здесь не было! пахнути, -не разг. 1) пахнуть [Свіжий вітрець пахнув йому в гаряче лице (Мирн.)]; 2) (обдать, дохнуть жаром) пыхнуть [Пізналася мені давня Катря. Огнем да полум'ям од неї пахнуло — як колись (Вовч.)]. паховий анат. паховой, паховый. пахолок, -лка обл. холка. пахолок, -лка уст. 1) слуга [Пахолки у білих свитках розносили мед у високих срібних келихах (Риб.)]; 2) мальчик, мальчуган, уст. пахолок; парень [Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано до школи оддано (Н. п. — Сл. Гр.)]. "" Пахом Пахом, Пахомий. пахощі, -щів 1) приятный запах; (сильнее) аромат,книжн. благоухание, уст. благовоние [Незабаром пахощі страви рознеслися по хаті (Мирн.); На високих місцях поріс, як джунглі, сивий полин і п'янив повітря гіркими пахощами, густими й задушливими (Коцюб.); Все повітря пахощами дише (Фр)]; 2) обл. духи [Може, ви мене направите, де той грек, що німецькі пахощі продає? (Вовч.)] пахтіти, -хчу, -хтйш разг. пахнуть, книжн. издавать запах;(о приятном запахе книжн.— ещё) благоухать [А Мишенятко під вербою Почуло, що м'ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Гл.); Розворушена грязюка пахтить так, що навіть воли пирскають (Вас); А весна була як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (Вишня)]. пахучий пахучий, душистый, книжн. благоуханный [Хлопчики лежать горілиць па пахучій теплій траві (Куч.); Із далеких країн повернулись пташки, Задзвеніли в пахучому гаю (Граб.)]. пахучість, -чості пахучесть. пахучо нар. пахуче, душисто; благоуханно [Як зараз чую, як було свіжо, пахучо й тепло... (Вовч.)]. Ср. пахучпй. пахущик бот. (Мугівііка сІіпороаЧит) пахучка [Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває (Гол. — Сл. Гр.)]. пацан, -на разг. пацан [Не було для нього тяжчої муки, як муки від того, коли йому давали відчути, що він ще пацан (Смол.)]. пацаня, -няти уменьш., ласк. разг. пацанёнок. пацанячий разг. пацаний. пацати, -цаю, -цаєш, пацнути, -ну, -непі разг. бить, ударить; шлёпать, шлёпнуть [Юра починає пацати ногами в кого попало і куди попало (Смол.); Вій встав і пацнув Л арку з розмаху по плечах (Л. Укр.)]. пацифізм, -му пацифизм [Ні один революційний клас зарікатись від революційної війни не може, тому що інакше він засуджує себе на смішний пацифізм (Ленін)]. пацифікатор, -ра пацификатор [Щодня дослухалися всі домашні [Джулая], через людей приховано розпитувалися — чи не натрапили чигиринські пацифікатори на слід Богуна (Ле)]. пацифікація пацификация [1932 рік був роком нових кривавих «пацифікацій» та репресій польського уряду проти революційних сил [Західної України] (Іст. укр. літ.)]. пацифіст пацифист [Війну доктор Драгоми- рецький заперечував у принципі: він був пацифіст, і батько його теж був пацифіст (Смол.)]. пацифістка пацифистка. пацифістський пацифистский. пацієнт пациент [Арка дій: ..У тебе сьогодні надзвичайний пацієнт (Корн.)] . пацієнтка^ пациентка'.[— Сідайте! — Пацієнтка болісно здригається й відтак покірно* сідає па крісло (Кач.)]. пацнути см. пацати. пацюк, -ка 1) крыса, обл. пасюк [Мишей до> біса назбігалось; Чимало й Пацюків зі бра- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)