Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оіац 234 паю лось, Старих і молодих (Гл.)]; 2) обл. поросёнок. пацюковий крысиный. пацюченя, -няти крысёнок. пацючий 1) крысиный [Крукке радісно усміхнувся, кілька разів нахилив своє пацюче рило і клацнув закаблуками (Собко)]; 2) поросячий. Ср. пацюк 1—2. паця 1) (игральная кость, камешек) бабка; грати в <^ці играть в бабки [Ось він вернеться додому і на сонці серед площі буде грати лепсько в паці (Л. Укр.)]; 2) дет. поросёнок, разг. чушка [Іде далі старий вовк, Ледве що плететься, Аж з па- цятами свиня На горі пасеться (Руд.)]. пацьорки, -ків обл. бусы [Знайшовся подарунок і для Настиної матері — царго- родська парча на керсетку і бірюзові пацьорки з Афону (Тулуб)]; разок ~ків нитка (разг. низка) бус, обл. поднизь. паче: тим *-*че нар. уст., разг. тем паче, тем более, подавно [ В житті, а тим паче в театрі, буває чимало всіляких несподіванок (Смол.)]; о уговор ~че г р 6- ш є й погов. уговор дороже денег. пачечний пачечный. пачечник спец пЗчечник. пачечниця спец, пачечница. пачіскй см. начоси. пачка 1) пачка; (о предметах, лежащих слоями — еще) кипа [Вона розстебнула свою ^сумочку, дістала пачку сигарет (Гонч.); На розстеленій хустці лежало кілька номерів «Правды», пачка листівок і ящик із шрифтом (Козач.)]; 2) горн, пачка; 3) театр. пачка; 0 стрільба ~ками воєн. уст. стрельба пачками. пачкар, -ря редк. контрабандист [Жандарм: ..Зразу на границі був, пачкарів ловив (Фр.)\. пачковий пачечный. діачоси, -сів, пачіскй, -сок 1) текст, вычески, учес, очёски, отрёпки [Потерть спалахнула, як сухі пачоси, й освітила всю оселю (Н.-Лев.)]; 2) (о волЬсах) начёсы; пряди [3 рудими пачосами на голові (Н.-Лев.); Онде біла береза спускає вниз довгі, гнучкі пачоси, що так і просяться, аби сплести їх (Фр.)]. пачулі, -лів бот. и пр. пачули. паша поднбжный корм [Семен розпряг волів, пустив їх на пашу, а сам примостився біля парубків (Коцюб.); 3 гречки й проса— і каша, і паша (Ном.)]; брак ~ші бескбрмица; недостаток подножного корма. паша паша [Піднімав він пуди, як перця; вид мав поважніший від паші турецького (перекл* з Вовчка)]. пашалйк, -ку ист. пашалык. пашистий разг. пахучий, душистый, книжн. благоуханный [Нападало яблук, пашистих, червоних, На жовті, у срібній ' різьбі, скатерті (Ст.); У повітрі вогкім і пашистім Поїзд мій зачмихав і відгув (Рил.)\ См. ещё пахучий. пашіти, -шить 1) пыхать, гореть, пылить [Обличчя його пашіло густим червоним рум'янцем (Козач.); Сонце стоїть високо, розпечена 8емля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб.); Пашить сталевий жар (Мал.); В руках у нього пашіли червоні пишні жоржини (Донч.)]; щоки <^шать з д о р б в'я м щёки пышут здоровьем; 2) безл. разг. пахнуть, нести [Погана, смердюча горілка — аж із рота пашить (Сл. Гр.)]. пашниця фольк. хлеб [в зерне или на стебле] [Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця (Ном.)]. пашня собир. разг. 1) (о хлебных злаках) хлеб [Пашня в полі як лава (Ном.); Цвіли волошки і цвірчали коники в пашні (Свидн.)]; г^пя вродила хлеба уродились; 2) (о зерне) хлеб [Пливуть по шляхах Білорусі 3 пашнею обози червоні (Рил.); Коло клуні пашня потрушена (Вовч.)]. пашпорт см. паспорт. паштет, -ту паштет [М'ясні паштети та пироги стояли гірками на столі (Тулуб)]. паштетна, -ної сущ. паштетная. паштетний паштетный. паща пасть, уст. зев [Голі дурні морди [овець] розкривали пащі серед рожевої куряви і плакали: бе-е... ме-е... (Коцюб.); Роззявилась свастики паща зміїна, Та гада розчавить наш гнів (Бажан)]; вовча ~ща см. вовчий. пащёка разг., бран. пасть [Перед очима мигнула пащека вовкодава (Шер.)]; 0 розпустити ~-»ку фам. разболтаться, наговорить 'лишнего [Микола..: Терпіть не можу, як воно розпустить пащеку! Хоч би від себе, а то, мабуть, Опанас навчив (Тоб.)]. пащекування разглагольствование; пересуды; злословие [Старшина: Яке мені діло до людського пащекування! (Тоб.)]. Ср. пащекувати пащекувати, -кую, -куєш фам. разглагольствовать (разг. неодобр.); (заниматься сплетнями — ещё) судачить; (о недоброжелательных разговорах — ещё) злословить [Мотря пащекувала, базікала за десятьох (Коп.); Коби мала розум в голові — не пащекувала б, наче ворона на відлигу (Ст.)]. пащекуватий фам. любящий разглагольствовать; чрезмерно болтливый [Хома таки почував себе досить прикро, вислуховуючи стримані скарги робітників. Вперше йому, пащекуватому подолякові, забракло слова для відповіді (Гонч.)]. пащекуха фам. болтунья; разг. крикуха [— Мовчать! Прескверна пащекухо!—Юнона злобно порощить (Котл.)]. паювання разг. делёж [Козаки ходили мов п'яні від блискучої перемоги. Ще більш п'яною почувала себе козацька старшина, якій, після паювання трофеїв, дісталися численні скарби (Панч)\. паювати (паюю, паюєш) разг. делить |на части] [Знявши перевесельце і відділивши собі частину зілля, Вустя решту стала тут же паювати між чабанськими жіпками (Гонч.)]. паюс спец. паюс. паюсний: ~ на ікра паюсная икра. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)