Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пая 235 пев , паяльний паяльный [На одному з верстатів стояла паяльна лампа (Збан.)]. паяльник паяльник, уст. паяло [На столі розкидані конденсатори, електролампи, паяльники, папірці з малюнками і цифрами (Ткач)]. паяльщик спец, паяльщик, разг. пайщик. паяльщиця па яльщица; пайщица. Ср. паяльщик паяний паяный; ~на каструля паяная кастрюля. лаяння паяние, пайка [Для вироблення залізних і сталевих речей застосовували [древньоруські ковалі] різні способи — зварювання, гартування, різання і обпи- ловку, полірування, паяння (Нар. стар, іст. УРСР)]. паяти (паяю, паяєш) паять [На заводах і в майстернях паяли і начиняли вибуховою сумішшю ручні гранати (перекл. з Федіна)]. паятися (паяється) паяться. паяц паяц. пеан поэт, пеан [Грими, пеан мій огняний, назустріч панському пеану! (Сое.)]. певен, -вна, -вне предик, уверен, убеждён [Я певен — ця натура нічого не може затаїти від мене (Коцюб.)]. певне см. певно. певний 1) уверенный [Тепер Василько певною ходою пішов просто до Наді (Л. Укр.)]; бути ^-»ним быть уверенным, питать уверенность [Всі вони були певні, що Каргат зараз вичитав їм довгу нотацію (Шовк.)]; бути ~ним у чому (чого, редк. на чому) быть уверенным в чём [Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах (Коцюб.); Всі, хто слухав Щорса, були певні перемоги над ворогом (Десн.); — Чи ти мене загубити боїшся, як тую голочку? — Коли .загублю, то вишукаю, бувай на тому певна, голубко моя сива! (Вовч.)]; будьте <^ні будьте уверены, разг. будьте спокойны, будьте покойны, будьте благонадёжны; 2) (внушающий доверие^ надёжный, верный; (заслуживающий доверия книжн. — ещё) благонадёжный; (проверенный на деле— ещё) испытанный [Неначе в ірій, налетіло ^ Смілянщини, з Чигирина Просте козацтво, старшина, На певне діло налетіли (Шевч.); 2-а панна..: Ах, вибачайте, се, значить, так собі, чутка. А мені передавали, як щось певного (Л. Укр.)]; 3) (не допускающий сомнений, точно обозначенный) определённый; (предполагаемый знакомым — ещё) известный [Нація є не просто історична категорія, а історична категорія певної епохи, епохи ростущого капіталізму (Сталін); Теоретично не підлягає сумніву, що між капіталізмом і комунізмом лежить певний перехідний період (Ленін); Штаби й тилові бази.., згідно з статутом, розташовувались на певній відстані від фронту (Гонч.)]; ~на річ (утвердительное словосочетание или вводные слова) разумеется, самб собой разумеется; конечно; несомненно, разг. известное дело (— Голос маю, — каже лицар, — Та не І тямлю віршування...— Певна річ,—поет говорить, — То не легке полювання (Л. Укр.); Але то й є секрет великого художнього твору, що він не старіється, лише перероджується—в людській уяві, певна річ, бо тільки ж там він і живе (Рил.)]; з ~ ного погляду с известной точки зрения, разг. в своём роде; цілком ^ний совершенно (вполне) определённый, совершенно (вполне) достоверный; 4) (какой-то, точно не определённый) I некоторый, известный, некий; ^ним чином некоторым образом, известным образом; в ~ннх випадках в некоторых случаях, в известных случаях; д о ^ної міри до некоторой степени, до известной степени, некоторым образом, в некотором роде; з <->ного часу с некоторого времени, с некоторых нор. певнісінько І) нар. разг. несомненно, наверно, наверное; наверняка; ср. певно їв; 2) предик, разг. наверно, наверное; наверняка [А вже певнісінько, що в наших нецках його дитиною купали й нашим кропилом кропили! (Фр.)]; ср. пёвно 2. певність, -ності 1) уверенность [Він [Ленін] був глибоко переконапий в грядущій перемозі революції і цю. переконаність та певність прищеплював партії і робітничо» у класові (Біогр. Леніна); Натхненна віра у свій народ сповнила тоді Шуру певністю у неминучості і її особистого щастя (Гонч.)];, О'-'Тьу собі самбму (обл. себе І самого) уверенность в себе самом [Чую, що бракує мені тої твердої підстави в по- 1 ступуваншо з людьми, яку дає товариське і виховання і певність себе самого (Фр.)]; в цілковитій ^ті в пблной уверенности; знати на ~ть уст. знать наверняка (разг.), уст. знать наверно, знать наверное [Кажуть — то так, а на певність— не знаю (Вовч.)]; 2) надёжность, верность; благонадёжность; испьїтанность; 3) определённость; цілковита г^ть полная определённость, полная достоверность. Ср. певний 1—3. сёвно, (реже) пёвне 1) нар. а) уверенно [Роби кревно й ходи певно (Ном.); Галя вийшла з хати, певно надіючись на батька (Квіт- ка); На передньому краю, у самому серці бою, він відчував себе певніше й безпечніше (Гонч.)]; б) надёжно; в) (вне всякого сомнения) несомненно, наверно, наверное, разг. наверняка [Вони ходили розпитать в нього, чи скоро буде нарізка. Він певно знає (Коцюб.)]; г) (недвусмысленно, точно) определённо; достоверно [Ленін цілком певно говорить, що «робітничий клас стихійно тягнеться до соціалізму».. (Сталін); X вора: ..Скажи, — ти певне знаєш, — адже в замку Усі погинули? (Л. Укр.)]; цілком /^но совершенно определённо (достоверно), вполне определённо (достоверно); 2) предик, наверно, разг. наверняка [Та певне вже — кувати не кувати [кайданів], а прийде час-година—¦ розпадуться (Л. Укр.)]; 3) (вводное слово), верно, наверно, наверное; вероятно, по I всей вероятности, уст. по всему вероятию, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)