«ер 247 пер величезну роботу по соціалістичній перебудові сільського господарства (Хрущов); Він [Леніп] керував перебудовою роботи партійних і державних органів, повсякденно займався поліпшенням роботи державного апарату (Біогр. Леніна)]. Ср. перебудовувати. перебудований перестроенный, переустроеп- ный; преобразованный. Ср. перебудовувати. перебудовування перестраивание, перестройка, переустройство; преобразование. Ср, перебудовувати. перебудовувати, -довую, -довуєш, перебудувати, -дую, -дуєш перестраивать, перестроить, переустраивать, переустроить; (в корне изменять, переделывать — ещё) преобразовывать, преобразовать [Колись тут був звичайний хлів, але його перебудували, і тепер тут міститься голубник (Донч.); А ми хочемо перебудувати світ (Ленін)], перебудовуватися, -довуюся, -довуєшся, перебудуватися, -дуюся, -дуєшся 1) перестраиваться, перестроиться; преобразовываться, преобразоваться [Діти! ніжно- зелена арміс! найдзвінкіші дзвоники сучасного!— проголосімо нашу радість: світ перебудовується (Тич.); Гриша пояснив, що молодіжна організація недавно перебудувалась за типом краснодонців (перекл. зі. Козлова)]; 2) страд, з. (несоверш.) перестраиваться, переустраиваться; преобразовываться. Ср. перебудовувати. перебудування перестройка, переустройство; преобразование. Ср. перебудовувати. перебудувати см. перебудовувати. перебудуватися см. перебудовуватися. перебунтувати, -тую, -туєш мног. перебунтовать. перебурхати, -хає персбугаевать, отбушевать. перебути * см. перебувати 2. перебути 2 см. перебувати 3. ^ребутн 3, -бую, -буєш см. перевзувати, перевзути. перебутпй х проведённый; перенесённый, пережитый; изжитый, разг. изжитой [І встають передо мною Перебуті вкупі дні (Граб.); Хороблива уява, зворушена недавно перебутою сценою, бентежила всю його душу (Фр.); На поморщеному лиці не можна було вичитати якого- небудь перебутого горя (Коб.)]. Ср. перебувати 3. перебутпй 2 см. перевзутий. леребутися * см. перебуватися *. перебутися 2, -буюся, -буєшся см. перевзуватися, перевзутися. перебушувати, -шую, -шуєш перебушевать, отбушевать [Левко передає віжки Григорію, а сам зіскакує на землю. — їдьте додому, а я увечері прийду, коли тато перебушують (Ст.)]. нереваблювати, -люю, -люєш, перевабити, -блю, -бпш переманивать, переманить; (ловчую птицу подражанием её крику — ещё) перевабливать, перевабить. перевага 1) преимущество; (только ед. ч.: обладание высшичи достоинствами или качествами — ещё) превосходство, перевес [Бурхливий розквіт народної освіти в нашій країні., свідчить про величезні переваги соціалістичного ладу перед капіталістичним ладом (Рад. Укр., 1950, IX); Всі питання у виборчих комісіях розв'язуються простою більшістю голосів; при рівності голосів—голос голови дає перевагу (Полож. про вибори)]; м а т и ^ ги иметь преимущества, иметь превосходство, иметь перевес [Те, що штурмовиків було небагато, мало свої переваги: вони могли діяти вільно, не боячись убити в темряві когось із своїх (Гонч.)]; почуття власної г—ги чувство собственного превосходства; чисельна ~-та численный перевес, численное превосходство; О н а ~*вазі ста- т и разг. мериться силами, меряться силами [Чорта з два стануть з писарем на перевазі, — він і писнуть не дасть, заб'є баки (Сл. Гр.)]; 2) (только ед. ч.: положение, состояние того, кто или что господствует, имеет перевес в чём-нибудь) преобладание [Перевага фінансового капіталу над усіма іншими формами капіталу означає панівне становище рантьє і фінансової олігархії.. (Ленін)]; мати ~-ту над чим преобладать над чем; 3) (преимущественное внимание, уважение, одобрение) предпочтение; віддавати, віддати (давати, дати) ~-ту кому, чому над ким, над чим (пер ед к и м, перед чим) оказывать, оказать (отдавать, отдать) предпочтение кому, чему перед кем, перед чем, предпочитать, предпочесть кого, что кому, чему [Створюючи нові сорти, Мічурін віддавав перевагу методові гібридизації перед добором кращих сіянців, вирощених з насіння (Наука і життя, 1956, 9); Минуле чудове у нас! Але я віддаю перевагу Не йому все одно, А майбутньому нашому дню (Піде.)]; віддаючи (да- ю ч й) ~гу, надаючи ^ги кому, чому над ким, над чим (передним, перед чим) оказывая (отдавая) предпочтение кому,^ чему перед кем, перед чем, предпочитая кого, что кому, чему; (как нар. уст. — ещё) предпочтительно перед кем, перед чем [Селянин, як трудівник, тягне до соціалізму, віддаючи перевагу диктатурі робітників перед диктатурою буржуазії (Ленін)] переваги-ваги нар. разг. переваливаясь [А за ними кобзар Волох Переваги-ваги Шкап- дибає на конику (Шевч.)]. переважання преобладание [Висновок ясний: чим розвиненіші робітничі маси, чим вища їх свідомість і політична активність, тим сильніше переважаипя правдистів серед робітників (Ленін)]. См. ещё перевага 2. переважати, -жаю, -жаєш, переважити, -жу, -жиш 1) превосходить, превзойти, перевешивать, перевесить; (осиливать —- ещё) одолевать, одолеть [Молодий хлопець: Я ще й тебе в роботі переважу! (Л. Укр.)\ Я беру анекдоти й декамерони й переважу вас усіх (И.-Лев.)]; 2) (только несоверш.: иметь перевес) преобладать [Наш бюджет активний — доходи переважають над витратами (Літ. газ. у 1955, II); Надія боро-
|