пер 248 пер лась з жадобою дикої помсти і часом переважало одно почуття, часом друге (Коцюб.)]. переважаючий 1) превосходящий; *^чі с й- л и воен., перен. превосходящие силы [Артилеристам з прикордонниками було дуже важко стримувати переважаючі сили противника на державному кордоні (Куч.)]; 2) преобладающий [Громадське колгоспне тваринництво, разом з радгоспним, стало переважаючим як по поголів'ю худоби, так і по виробництву тваринницької продукції (Звіт ЦК КП(б)У XVII з.)]. Ср. переважати 1—2. перев&кення перевес, разг. перевеска. Ср. переважувати. переважити * см. переважати. переважити 2 см. переважувати. переважитися см. переважуватися *. переважний преобладающий; (значительно превосходящий — ещё) подавляющий; (самый важный, самый насущный — ещё) первенствующий (книжн.); (имеющий перевес над чем-нибудь, свойственный кому-нибудь в большей мере) преимущественный [Товарне виробництво і товарний обіг може існувати, незважаючи на те, що переважна маса продуктів, призначена безпосередньо для власного споживання, не перетворюється в товари.. (Маркс); У Петербурзі 9-го січня переважною рисою був швидкий одностайний рух гігантських мас. (Ленін)]; ~на більшість подавляющее большинство [В царській Росії переважна більшість населення була неписьменною (Нар. творч. та етн., 1957, 3)]; ~не право юр. преимущественное пр?во. переважно нар. преимущественно, по преимуществу, главным образом [Черниш, як і раніше, займався переважно корегуванням (Гонч.); В одному місці зібралась юрба, переважно жінки (Коцюб.)] переважок, -жка разг. перевес. переважування перевешивание, перевес, разг. перевеска. Ср. переважувати. переважувати, -жую, -жуєш, переважити, -жу, -жиш (на весах) перевешивать, перевесить; (взвесить много чего-нибудь — еще) перевешать (соверш.) [Було на терезах три пуди, кинув мішок, — так і перева жив (Сл. Гр.); — Більше нічого, тату? — Все. Виходь узавтра переважувати мірниці (Кач.); Я повернувся до лабораторії і переважив відміряні Марією Іванівною речовини (Смол.)]. переважуватися х, -жуюся, -жуєшся, переважитися, -жуся, -жишся разг. свешиваться, свеситься; (черезчто-нибудь — ещё) перевешиваться, перевеситься [Сонце переважилося на захід, а хотілося, щоб воно стояло на сході (Вільде)]. переважуватися а, -жується страд, з. перевешиваться. перевал, -лу 1) перевал [Батальйон рухався в обхід перевалу, далеко праворуч від шосе (Гонч.); Безтрепетні руки тримають штурвал, Літак свій останній бере перевал (Бажай)]: 2) с.-х. перевал. перевалистий: ~та хода раз*, походка вразвалку, походка с развальцем, (реже) развалистая походка. перевалити см. перевалювати х. перевалитися см. перевалюватися \ перевалка (действие, место) перевалка [Так і не дав [Глухенький] моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (Гонч.)]. перевалочний перевалочный, разг. перевальный. перевалювання переваливание, перевалка [При товщині розкривної породи в 20—25 метрів вигідніше застосовувати систему перевалювання її без допомоги поїзного транспорту (Наука і життя, 1956, 7)]. перевалювати х, -люю, -люєш, перевалити, -валю, -валиш переваливать, перевалить [Ні, димок усе меншає й меншає, пароплав перевалює через обрій (Донч.); Вже не один такий хребет перевалили війська (Гонч.); Галині зараз уже двадцять один. Але тоді їй ледве перевалило на п'ятий рік (Ле); Десь за північ перевалило, бо Стожари уже сяяли на заході (Ст.)]. перевалювати 2, -люю, -люєш, переваляти> -ляю, -ляєш 1) (валить подряд многих, всех) переваливать, перевалять; 2) (грязнить всё или всех, много или многих) разг. переваливать, перевалять, вываливать, вывалять; перепачкивать (редк.), перепачкать, перемарывать, перемарать; 3)(шерсть, войлок и т. п.) спец. переваливать, перевалять. перевалюватися *, -лююся, -люєшся, перева• литися, -валюся, -валишся 1) переваливаться, перевалиться [Не підіймаючи голови, я перевалився через паркан (перекл. а Первенцева); Вітер перевалювався через високі стіни і вільно гуляв по аеродрому (Собко)]\ 2) (только несоверш. — о походке) переваливаться, перекачиваться [Перевалюючись, як каченя, до миски підійшов Мишко (Бойч.); Був він у валянках і тому, як ведмідь той, перевалювався (ІПер.)]. перевалюватися 2, -лююся, -люєшся, перевалитися, -ляюся, -ляєшся 1) (пачкатьсЯу валяясь) разг. переваливаться (редк.), переваляться, вываливаться, вываляться; пе- репачкиваться (редк.), перепачкаться, перемарываться, перемараться; 2) (только соверш.: пролежать некоторое время бездельничая) обл. проваляться. переваляти см. перевалювати 2. перевалятися см. перевалюватися *. перевальний редк. перевальный [Ліворуч на острові., стояв на горбі перевальний стовп (Донч.)]. перевальцем нар. разг. вразвалку, вперевалку, с перевальцем, переваливаясь [Валерій поважно, не кваплячись, все так само перевальцем, рушив 8 батьком до виходу (Ільч.); Парубійко мовчки взяв листа і перевальцем пішов з кімнати (Го- ловко)]. перевантажений перегруженный, перегружённый [Перевантажений пароплав скрипів і стогнав, немов живе створіння (Ткач)]. перевантаженість, -ності перегруженность, перегруженность.
|