пер 266 ііер передосінній предосенний [У вікні, підіймаючись з-за моря, встає сірий і блідий передосінній світанок (Собко)]. передостанній предпоследний, уст. перед- послёдний; (предшествующий прошлому, только что прошедшему) позапрошлый [Це передостання станція перед Севастополем (Куч.)]. передохнути, -не передохнуть [Скотина, котра за зиму не передохла від голоду, бродила по степах (Крон.)]. передочеревинний анат. пред брюшинный. пере дощити, -щйть и разг. передощйтися, -щиться безл. передождйть {разг.) [Передо- гдиться й буде ясно (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. передоювання перепаивание. передоювати, -доюю, -доюєш, передоїти, -дою, -доїш передаивать, передоить. Передпарламент, -ту полит, ист. Предпарламент. передпілля спец. предполье. лередпїчний: ~не вікно окно против печи [В переднічне вікно сонце кинуло гарячий сніп ранкового проміння (Ле)]. «передплата (чого и на що) выписка (чего); подписка (на что) [Зараз в книжкових магазинах Москви та інших міст проходить передплата на тритомне зібрання творів Лесі Українки (Літ. газ., 1950, IX)]; ~та газети (па газету) подписка на газету. передплатити см. передплачувати. передплатний подписной; (привозной) уст. "выписной; "~на ціна подписная цена. передплатник подписчик [Він [поштар] віддав юним передплатникам кілька примірників «На зміну» (Донч.)]. передплатниця подписчица. передплачений выписанный; подписанный. передплачування (чого и па що) выписывание, выписка (чегб); подписка (на что). передплачувати, -чую, -чуєш, передплатити, -лачу, -латиш (що) выписывать, выписать (что); подписываться, подписаться (на что) [Фермер хотів., перевірити правдивість того, що йому роками втовкмачувала в голову сільськогосподарська газетка, яку він передплачував (Гонч.); Сходив потім на пошту, вкинув листа в редакцію газети «Голос праці» й передплатив газету на три місяці для хати-читальні (Головко)]. передплачуватися, -чується страд, з. выписываться. передплёсно, передплюсно анат. предплюсна. передплесновйй, передплюсновйй анат. предплюсневой. передплечовий анат. предплечевой. передпліччя анат. предплечье. передплужник с.-х. предплужник [Оранка на зяб передплужниками — важлива умова підвищення культури землеробства (Рад. Укр., 1948, XI)]. передплюсно см. передплёсно. передплюсновйй см. передплесновйй. передпокій, -кою передняя (сущ.), прихожая (сущ.) [Бабуся навшпиньки пройшла з кухні в передпокій (Пере.); Макар Іванович, бажаючи дізнатись, хто прийшов, крізь відхилені двері зазирнув у передпокій... (Коцюб.)]. передполудневий предполуденный. передполярний геогр. предполярный. передпосадковий с.-х. предпосадочный. передпосівний с.-х. предпосевной [Передпосівне термічне обігрівання насіння навіть дворічного зберігання підвищує схожість і врожай (Колг. Укр., 1955, 4)]. передпохідний предпоходный [Всюди, в будинках і на подвір'ях, панувала передпохідна метушня (перекл. з Казакевича)]. передпрядіння текст, предпрядение. передпусковий предпусковой [В передпускове змагання включаються сотні дніпробудів- ців (Рад. Укр., 1946, XII)]. передп'ястя анат. предпястье. передражник разг. передразниватель, пере- дразнйтель [Зійшлися у гаю Ведмідь товстий та волохатий, ..Та передражник Мал- пенко Мартин (Гл.)]. передражнити см. передражнювати. передражнювання передразнивание [Передражнювання вийшло таке добре та вдатне, що всі в хаті аж реготались (Н.-Лев.)]. передражнювати, -тою, -нюєш, передражнити, -ражню, -ражниш передразнивать, передразнить [Дід передражнює сича тоненьким голосом (Н.-Лев.); —Звідки... — ще раз повторила вона, намагаючись хоч передражнити його (Шовк.)]. передраїти см. передраювати. передраковий мед. предраковый. передраменний анат. редк. предплечевой. См. ещё передплечовий. передрам'я, передрамёння анат. редк. предплечье. См. ещё передпліччя. передраний см. передертий. передранішній, передранковий, редк. перед- ранній предутренний, передутренний ҐНа- дворі різкий передранішній холод (Коцюб.); Місяць уже зайшов, була передранкова пора (Янов.); У таку передранню добу люди найміцніше сплять (Сл. Гр*)]> передрання, передрань, -ні сущ. поэз. предрассветный час, предрассветная пора, редк. предрассвёт [Ще не сходило сонце. Надворі стояло сиве-сиве передрання (Смол.); Сумною буть тобі не личить У цю весняну передрань (Шпак)]. передрати см. передирати. передратися см. передиратися. передрачка обл. ссора, (сильнее) перен. перепалка [Між тим робітники.., чуючи передрачку між «панами», поставали і ззиралися цікаво на се видовище (Фр.)]. передраювати, -раюю, -раюєш, передраїти, -раю, -раїш спец. передраивать, передраить. передреволюційний предреволюционный [вфі- мов поставив перед собою величезне завдання: дати історію вугільного Донбасу від передреволюційних часів., до наших днів (Смол.)]. передректи см. передрікати. передреформений предрефбрменный [«Записки мисливця» [Тургенева] мали величезний вплив па передреформену передову літературу, яка викривала кріпосництво (Іст. Укр. РСР)]. передречений предсказанный. передречення предсказание.
|