Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 275 пер перекувыркивать, перекувырнуть, переку- І выркнуть (разг.), кувыркать, кувырнуть, кувыркнуть (разг.); книжн., рит. повергать, повергнуть; (обрушивать на землю — обычно) сваливать, свалить [ Ференц перекинув аркуш (Гонч.); То ж другий Вітер налітає, Людям хати перекидає ^ (Тич.); Трактори невтомні ходять, Стерні, золотом повиті, На ріллю перекидають (Ус); Грима дверима, перекидає стільці (Коцюб.); Усе догори дном перекинув, а листа нема (Головко); Страшний той гук, потужний і величний, По всіх країнах має залунати І перекинути світовий стрій одвічний (Л. Укр.)]; 3) (на кого, на що, в кого, в що, ким, чим) фолък. уст. превращать, превратить (во что), разг. оборачивать, обернуть, оборотить (в кого, во что, кем, чем) [Царя перекинула тієї ночі якась невидима лісна сила в орла (Коб.); Взяв [Ох], перекинув того голуба, — і став з його такий гарний парубок, що кращого й на світі немає (народна казка)]; 4) (только соверш.: выделить., предоставить) разг. уст. уделить, дать [Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного, Та і мені що перекинь (Котл.)]. • ! перекидатися *, -дається страд, з. 1) перебрасываться; перекидываться; 2) переваливаться; 3) перестраиваться. Ср. перекидати * 1—3. перекидатися 2, -даюся, -даєшся, перекинутися, -нуся, -нешся 1) перебрасываться, переброситься; перекидываться, перекинуться [Вони вже ловко перекидались ) м'ячем і весело сміялись (Панч); Кинув через тин камінь, а він і не перекинувся, по сей бік упав (Сл. Гр.); Увечері зібралося у Енгельгардта кілька друзів — за чаркою доброго вина в карти перекинутися (Іван.); Через Дніпро тут перекинулась казкова гребля Дніпробуду (Вишня); Бій перекинувся за річку і почав затихати (Куч.)]; о гнутися словом (словами) перекинуться словом (словами) [Він постояв, озирнувся навколо, перекинувся кількома словами з Галею і вийшов (Козач.); Часом мине цілий тиждень, а вони й словом не перекинуться (Коцюб.)]; 2) перевёртываться, переворачиваться, перевернуться; опрокидываться, опрокинуться; перекувыркиваться, перекувырнуться; перекувыркнуться; кувыркаться, кувырнуться; кувыркнуться [Лягла, довго позіхала, перекидалася (Коп.); Перекинувся до стіни та й захріп (Н.-Лев.); Задній віз нагнався на передній і перекинувся (Н.-Лев.); В синьому небі перекидались білі голуби (перекл. з Мальцева)]; 3) превращаться, превратиться (во что); оборачиваться, обернуться, оборотиться (в кого, во что, кем, чем) [Махнула [царівна-жаба] рученьками, перекинулась зозулею; вікно було відчинене — полинула... (народна казка); Засміявся козак жвавий: — Знайду, що зробить! Перекинусь вітром буйним (Гл.)]. Ср. перекидати2 1—3; 4) (только соверш.: изменив кому- • нибудь, перейти на сторону прежних про~ тивников) разг. неодобр, переметнуться [Од своїх одкинувся, до чужих перекинувся (Сл. Гр.)]; 5) страд, з. (несоверш.) перебрасываться; перекидываться; перешвыриваться, перемётываться; перевёртываться, переворачиваться; опрокидываться; перекувыркиваться; повергаться; сваливаться; превращаться; оборачиваться; ср. перекидати 2 1—3. перекидач, -ча техн. опрокидыватель. перекидистий разг. неустойчивый; човей ~-»тий лодка неустойчива. перекидисто нар. разг. неустойчиво. ' перекидний 1) перекидной; (перекидываемый с одной стороны на другую, через что-нибудь — ещё) перемётный [Заскрипівши, піднялися дві високі жердини, з'єднані перекладинами, — перекидний міст (перекл. & О. Толстого); Але ж перекидна загата ще не вся забетонована (Ле)]; ^нйй вогонь воен. перекидной огонь; 2) спец. опрокидной. перекидом, перекидьки нар. разг. кувырком* [Сприснули руки, пе вдержався, — грудкою вилітаєш із санчат і летиш перекидом по кризі та об берег тільки грюк І (Вишня); — На вербу пряму-уй!.. Гукнув і майже перекидьки скотився з горба до ріки... (перекл. з Горького)]. перекинений, перекинутий 1) переброшенный; перекинутый [Сорочка на йому чорна; ..через праве плече, на палиці, перекинута торба (Мирн.); Сонячна дорога, перекинута через Буг, ворушилася живими злитками кипучого срібла (Ст.)]; 2) перевёрнутый; опрокинутый; повергнутый, по- вёржепный; сваленный [У морі видно перекинуту шаланду (Янов.)]. Ср. перекидати2 1—2. перекинення 1) переброска; перекидка (разг.); 2) перевёртывапие, переворачивание; опрокидывание; свалка. Ср. перекидати2 1-2. перекинути см. перекидати2. перекинутий см. перекинений. перекинутися см. перекидатися2. перекинчик разг. перебежчик, разг. перемётчик; перен. ирон. сума перемётная [Та не знав ніхто ради на се, Не придумав підмоги, Тілько ти, перекинчик, упав Фараону під ноги (Фр.); Від турецьких перекинчиків знали пани, що голодують і турки (Тулуб)]. перекипати, -паю, -паєш, перекипіти, -плю, -пйш прям., перен. перекипать, перекипеть [Гляди ж, щоб кисіль не перекипів, а то рідкий стане (Сл. Г р.); Мені так добре знайомий розпач нудьги, який перекипає в жорстокий'бешкет (перекл. з Горького); Завтра Шторре перекипить і зпову візьметься до роботи (Собко)]. перекипаючий перекипающий [Його серце стиснулося раптовим, перекипаючим болем, і гарячі сльози залили його очі.... (Коб.)]. перекішГлий перекипевший, разг.перекипелый перекипіти см. перекипати. 18» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)