Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 276 пер перекип'ятити, -п'ячу, -п'ятйш перекипятить. перекип'ячений перекипячённый. перекис, -су хим. перекись [Помив волосся ще в якомусь перекисі і став ось таким, як бачиш, — святим угодником (Збан.)]', ^с водню перекись водорода [Найчастіше осаджують уран з розчину при певній його кислотності перекисом водню (Наука і життя, 1956, 11)]. перекисати, -саю, -саєш, перекиснути, -ну, -неш 1) перекисать, перекиснуть [Піч треба дуже натоплювати, щоб у хаті було дуже тепло та душно, а то тісто перекисне (Квітка)]', 2) (под дождем) разг. перемокать, перемокнуть [По дощеві перемочиться, перекисне (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. перекислий перекисший, разг. перекйслый [Перекисле тісто виливалося з корита (Коб.)]. перекислювати, -люю, -люєш, перекислити, -лю, -лиш перекислять, перекислить. перекиснути см. перекисати. перэкицнути, -ну, -неш обл. 1) перекувырнуть, разг. перекувыркнуть; 2) см. пере- кйцнутнся. перекйцнутися, -нуся, -нешся обл. перекувырнуться, разг. перекувыркнуться. перекїп, -копу 1) перекоп (уст.); 2) бот. (МаггиЫит реге?гіпшп Ь.) перекоп. перекір, -кору разг. перекоры, уст. пере- кбр [І каже Лев: — Я зараз поділю; Глядіть, щоб не було ніякого тут спору, Бо перекору не терплю! (Гл.)]', без ~корів без всякого прекословия, беспрекословно [Звикла дівчина в покорі все робить без перекорі в: кажуть — значить треба йти і загадане знайти (Забіла)]. перекірливий строптивый. перекірливість, -вості строптивость. перекірливо нар. строптиво. перекіс х, -косу спец. перекос. перекіс 2, -косу обл. покос [Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише З полонин від свіжих перекосів (Фр.)]. перекісний перекосный. Ср. перекіс1, перекіт, -коту перекат; (о громе —ещё) раскат [Пливуть далі поволі, неквапно у безхмарну далечінь, несуть пінясті перекоти хвилі (Риб.); Десь громовим перекотом Заобрійні грози встають (Ус.)]. перекітний перекатный. переклад, -ду перевод [Зміцпенню дружби народів служить величезна робота російських* письменників над перекладами творів і класичної і сучасної української літератури (Рад. Укр., 1954, І); Я обіцяв витратити на переклад не більше години (Трубл.)]. переклад, -ду горн, переклад. перекладання 1) перекладка, перекладывание; перемётывание; 2) переложение; 3) перевод [3 великою хіттю пристану до перекладання книжок для дітей (Коцюб.)]; 4) перекладка; прокладка; переслойка. Ср. перекладати 1—4. перекладати, -даю, -даєш, перекласти, -ладу, -ладёш 1) перекладывать, переложить, разг. перекласть; (меча сено, складывать много, всё) перемётывать, переметать; (освобождая кого-нибудь от чего-нибудь, возлагать на другого) перен. перелагать, переложить [Перекладаю все па столі, без потреби пересуваю кпижки (Коцюб.); Са- кій валізку на костурі переклав з одного плеча на друге (Ле); Щедрою рукою перекладала баба з своєї старої в молоду Чіпчи- ну голову усе, що заховала її шестидеся- тилітня пам'ять (Мирн.)]; ~»сти піч переложить печь; 2) (излагать в другой форме) перелагать, переложить [Де тії струни, де голос потужний, де теє слово крилате, ..щоб переклали на людськую мову пісню, що дзвонять кайдани? (Л. Укр.)]; ~-»сти н а ноти муз^ переложить на ноты; 3) (передавать средствами другого языка) переводить, перевести ҐНай- кращі твори класиків братніх народів і сучасних письменників перекладали й перекладають на українську мову українські письменники (Корн.); Ленін переклав на російську мову «Маніфест комуністичної партії» Маркса і Енгельса (Біогр. Леніна)]; 4) (укладывать что-нибудь МЄЖ" ду отдельными предметами, частями) перекладывать, переложить; (что-нибудь между чем-нибудь) прокладывать, проложить; (складывать слоями одно с другим) переслаивать, переслоить. перекладатися, -дається, перекластися, -ла- дёться 1) (только несоверш. Перекладываться; 2) спец. переслаиваться, переслоиться; 3) страд, з. (несоверш.) перекладываться; перемётываться; перелагаться; перелагаться; переводиться; перекладываться; прокладываться; переслаиваться [Кращі твори радянської літератури вже перекладені або перекладаються на китайську мову (Гонч.)]; ср. перекладати 1—4. перекладацький переводческий [В нашій країні перекладацька справа набула величезного розмаху (Літ. газ., 1952, VIII)]. перекладач, -ча переводчик [Партизанський перекладач розповів полоненим [німцям] про Сталінград (ПІер.)]. перекладачка переводчица [Іноземців було двоє — чоловік та жінка, а біля них перекладачка (Янов.)]. перекладений 1) переложенный; перемётанный; переложенный; 2) переложенный; 3) переведённый [Конституція РРФСР була перекладена на іноземпі мови. Вона дістала за рубежем широкий відгук (Іст. КПРС)]; 4) переложенный; проложенный; переслоённый [В чемодані, перекладені папером, лежали револьвери і пачки патронів (Десн.)]. Ср. перекладати 1—4. перекладення переложение; опера в "^ ні для фортепіано опера в переложении для фортепиано. Ср. перекладати 2. перекладина перекладина [Негр заходився забивати вікна дерев'яними перекладинами, щоб перешкодити звірові вискочити у двір (Трубл.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)