Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
мер 283 пер [Пришивши до піджака ґудзика вище, ніж слід було, він перекушує нитку білими зубами (перекл. з Горького); Дмитро зірвав суху жилаву стеблину, перекусив міцними зубами (Ст.)]. перекушувати 2, -шую, -шуєш, перекусити, -кушу, -кусиш (слегка закусывать) разг. перекусывать, перекусить, подзакусывать, подзакусить; (только соверш.: па скорую руку разг. — ещё) хватить [Побігли ми, перекусили, Що там готового було, Та поспішаємо щосили (Фр.)]. перелагодження, переладнання 1) перечйнка; 2) переделка. Ср. перелагоджувати 1—2. перелагоджувати, -джую, -джуєш, перелагодити, -джу, -диш и переладнати, -паю, -паєш разг. 1) перечинивать, перечинить; 2) (делать иным или придавать чему-нибудь новый вид) переделывать, переделать, разг. перелаживать, переладить [Перелагодити воза треба (Сл. Гр.)]. переладнання см. перелагодження. переладнати см. перелагоджувати. перелаз, -зу перелаз (разг.) [Коло воріт, над перелазом, білів новою цямриною колодязь (Мирн.)]. перелазити, -лажу, -лазиш и (реже) перелізати, -заю, -з&бш, перелізти, -зу, -зеш перелезать, перелезть; (ползком — ещё) переползать, переползти [Вони добігають до паркана., і бачать, як та, кого вони доганяли, з вправністю кішки перелазить через огорожу (Трубл.); Олег блукав між скелями, перелазив через каміння (Донч.); У с т и н: Через гори переліз, через ріки переплив, перед Леніним став! (Янов.); Де не можна перескочити, то треба перелізти (Ном.)]. перелам, -му редк. перелом [Зайшли в палату, де лежала дівчинка з тяжким переламом ноги (Коп.)]. См. ещё перелом. переламаний переломанный [Кістки болять, як переламані (Мирн.)]. переламати см. переламувати *. переламатися см. переламуватися 1, переламувати х, -мую, -муєш, переламати, -маю, -маєш переламывать, переломать; соверш. перен. редк. — ещё) переломить Єдиного комісара він [Швед] терпів біля себе — Данила. І цьому доводилось день по дню переламувати Шведів характер, щодня наражатися на опір командира (Янов.); Він хоче силоміць Себе переламать, не бачити, не знати, Любити, як любив... (перекл. Рильського)]. переламувати 2 см. переломлювати. переламуватися \ -мується, переламатися, -мається мног. переламываться, переломаться. переламуватися 2 см. переломлюватися. перелатувати, -тую, -туєш, перелатати, -таю, -таєні перечинивать, перечинить [Одинока стара Гапка латала та перелатувала свою старезну одежину (перекл. з Вовчка)]. перелаюватися, -лаююся, -лаюєшся разг. перебраниваться , перер угиваться. перелаяти, -лаю, -лаєш мног. перебранить, переругать [Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла (Ном.)]. перелаятися, -лаюся, -лаєшся мног. разг. перебраниться, переругаться. перележалий перележавший, разг. перележалый. перележати, -жу, -жиш 1) перележать [Хіба Мотря в мене хату пересидить чи перележить, як перезимує?.. (Мирн.); Хай ваш кухар поріже на куски фунтів з п'ять щуки, посолить і дасть їй яку годинку перележати... (Ільч.)]; 2) (переждать лёжа) перележать, пролежать [Перележав я так дві доби, не рушаючись, а довше годі було (Фр.)]; 3) (оправиться от болезни) перележать, переваляться. перелесник фольк. уст. прелестник, прельститель [Тим часом по всьому селі пішла чутка, що до Нимидори літає перелесник (Н.-Лев.)]. перелесниця фольк. уст. прелестница, прель- стйтельница. перелёт, -ту бот. (АпіНуШз Ь.) язвенник. перелетіти см. перелітати х. перелив, -ву, переливи, -вів перелив, переливы; (переход из одного оттенка в другой— о красках, звуках и т. п.—ещё) переливание [Спливають Дніпра переливи, перекати хмаринок та барж (Бажан); Сизим переливом колихалась озимина (Ст.); 3 переливами завищала сирена (Коп.)]. переливання 1) переливание; <—ня крові переливание крови [Марія була ще надто молодий хірург. Досвіду в практиці переливання крові не мала (Баш)]; 2) (переход из одного оттенка в другой — о красках, звуках и т. п.) перелив, переливы, переливание; 3) спец. переливка. переливати х, -ваю, -ваєш, перелити, -ллю, -ллєш и (реже) перелляти, -лляю, -лляєш 1) переливать, перелить [Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину... (ПІевч.); Добрий вчитель! Він завжди уміє 3 учнями, як друг, поговорить, Угадать їх помисли і мрії, В їхні душі серце перелить (Шп.)]\ 0 ~вати з пустого в порожнє разг. переливать из пусіого в порожнєє [У гостях тілько б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє (Мирн.)]; 2) (переполнять что-нибудь, обычно в сочетании со словам и через край) переливаться, перелиться, разг. переливать, перелить; 3) (только несоверш.: блестеть в переливах) переливать, переливаться, играть [Його лисина, зрошена потом, ловила й переливала блиск лампи (Коцюб.)]; '—вати всіма барвами рййдуги см. барва. переливати 2, -ваю, -ваєш, перелити, -ллю, -ллєш (переделывать литьём одну вещь в другую и перен.) переливать, перелить [Народне щастя і народне горе Я намагався в слово перелить (Рил.)]. переливатися *, -вається, перелитися, -ллються и (реже) переллятися, -лллється 1) переливаться, перелиться [Червоне вино переливалося через край і липкуватим струмочком повзло по пальцях (Риб.)]; см. ещё переливати 1 2; 2) (только несоверш. — о звуке, отражении и т. п.) переливаться; (о цвете—ещё) играть [Тіль* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)