Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
286 пер лась, чудернацьки переломившись у талії Смол.)]; 2) преломляться, преломиться В новому вікні переломлювався косий промінь і яснію зливою падав у долину (Чорн.); В Юзі раптом заграли золоті стрілки в очах, — то сонячне світло переломилось у невисохлих краплях сліз на віях... (Л. Укр.)]; 3) страд, з. (несоверш.) переламываться; перешибаться; преломляться. Ср. переломлювати 1—2. переломний перелбмный [Марксистська партія в Росії створювалася в переломний момент міжнародного робітничого руху E0 років КПРС)]. переломний физ. преломляющий. переломник бот. (Апйговасе Ь.) пролбм- ник. перелопатити см. перелопачувати. перелопачування с.-х. перелопачивание [Підсушене насіння можна охолодити і на спеціальній площадці під навісом частим перелопачуванням (Коле. Укр., 1958, 6)]. перелопачувати, -чую, -чуєш, перелопатити, -пачу, -патиш с.-х. перелопачивать, перелопатить [Мусій Завірюха ніч і день клопотав коло зерна, перегортав, перелопачував (Горд.)]. перелуджувати, -джую, -джувш, перелудити, -луджу, -лудиш перелуживать, перелудить. перелунюватися, -нюеться разг. откликаться эхом [Пролунав постріл.. Покотився далеко над полями, перелунюючись в берегах, у лісах та яругах (Гонч.)]. перелупати, -паю, -паєш разг. перемигать [Погані очі все перелупають (прислів'я)]. перелускати, -каю, -каєш мног. перещёлкать. перелущити см. перелущувати. перелущування перелущивание, перешелуши- вание. перелущувати, -щую, -щуєш, перелущити, -щу, -щиш мног. перелущивать, перелущить, перешелу шивать, перешелушйть. перёлюб, -бу уст. прелюбодеяние, прелюбо- дёйство [X у с а: А се ще що за норови? Вгамуйся і рада будь, що не тягну тебе на суд за марнотратство і перелюб (Л.Укрї)]; ^б чинити уст прелюбодействовать. перелюбець, -бця уст. прелюбодей [Я; отче Віталію, сумніваюся відносно бога, але попам тепер я зовсім не довіряю. Та ще таким розпусним перелюбцям, як ви (Шиян ] перелюбити, -люблю, -любиш мног. разг. перелюбить. перелюбний уст. прелюбодейный. перелюбник уст. прелюбодей. перелюбниця уст. прелюбодейка [X у с а: ..Я тобі скажу, чого ти заробила! от чого: прилюдно буть побитого камінням! Ти перелюбниця! (Л. Укр.)]. перелюбство уст. прелюбодеяние, прелюбо- действо. перелюбствувати, -твую, -твуєш уст. прелюбодействовать. лерелюднений обл. перенаселённый; переполненный людьми [Тривога, мов огонь по соломі, бігла до перелюдненої Кальварії (Фр.I перелютувати *, -тую, -туєш 1) (о человеке) перезлйться; (сильнее) пересвирёпствовать, разг. перелютовать; 2) (о явлениях природы, эпидемиях, голоде) пересвирёпствовать, разг. перелютовать; (только о явлениях природы — еще) перебушевать, отбушевать, (реже) перезлйться. перелютувати а, -тую, -туеш техн. уст, перепаять. перелягти, -ляжу, -ляжеш перелечь. переляк, -ку испуг, разг. перепуг [Хвилинний його переляк міг би коштувати йому життя (Ле)]; з (од) ~ку разг. с (от) перепугу [3 переляку Вмерла Катерина (Шевч.); Од переляку на його лобі виступив холодний піт (Н.-Лев.)]. переляканий испуганный; перепуганный; перетрусивший [Переляканий хлопець здригнувся і притулився до брата (Фр.); —Що робиш? — кричала на смерть перелякана жінка (Коцюб.)]. Ср. перелякатися. перелякано нар. испуганно, в испуге [Хлопці перелякано дивились то на палаючу книжку, то на грізпу постать сердитої матері й не знали, що їм чинити (Коцюб.)]. перелякати, -каю, -каєш испугать; (сильнее) перепугать; (оттолкнуть, внушив страх) отпугнуть [Рябина: Бідна моя донечко! Перелякав я тебе! (Фр.); Побіг віп [Осел) навпростець.. Па вигоні телят перелякав (Гл.)]. перелякатися, -каюся, -каєшся испугаться; (сильнее) перепугаться, разг. перетрусить [Старшина здивувався, павіть перелякався, пізнавши Андрія (Коцюб.); З о с я: ..По правді я страшенно перелякалася тих слів (Фр.)]. передьот, -ту см. переліт. перед ьотний см. перелітний. перемагання преодолевание. перемагати, -гаю, -гаєш, перемогти, -можу, -можеш 1) побеждать, победить, одерживать победу, одержать победу, одерживать верх, одержать верх; (ломая сопротивление — ещё) одолевать, одолеть, осиливать, осилить, (сильнее) преодолевать, преодолеть; (получать перевес) пересиливать, пересилить (кого, что), (только соверш.) возобладать (над кем, над чем); (добиваться полного успеха) торж. торжествовать, восторжествовать (над кем, над чем) [Комуністична партія перемагала і перемагає вірністю ленінізмові (Біогр. Леніна); Червона Армія перемогла всіх інтервентів, тому що боротьбою керувала Комуністична партія на чолі з мудрим Леніним (Панч)\ Ми працювали і страждали недаремно. Світова міжнародна революція переможе! (Ленін); Відважні російські люди перемагали і кригу, і холод, і полярну ніч (Донч.); Перемагаючи хвилю, шаланди відчалили (Трубл.); Наполегливість, воля — усе на путі переможе — І гірські перевали, і хащі, й глибокі моря (Криж.); В шостому класі не знайдеться такого школяра, який переміг би Олега (Донч.); Але Гуща і Прокіп перемогли. Вопи довели людям, що не треба палити |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)