пер 302 пер Коли подивляться, що вбитий, — 3 переполоху ну втікать! (Шевч.)]; О вдаватися в ~х разг. труса праздновать; виливати, вилити (викачувати, викачати) <-^х разг. уст. отводить, отвести порчу [Катерина: Ой, як страшно! Перелякалась на смерть. Доведеться переполох виливати (Коп.); — Цить! — накинулась на Андрія Малан- ка: — бачиш, заслабла... Біжи зараз по Мар'яну... може, одшепче, підкурить чи переполох викачас... (Коцюб.)]. переполоханий перепуганный; переполошённый [Анеля схопилася, мов переполохана, і відчинила двері (Фр.)]. Ср. переполохати и переполохатися. переполохано нар. пєрепуганно [Ніби спійманий па гарячому, Павло переполохано оглядався навколо (Збан.)]. переполохати, -хаю, -хаеш перепугать; (вызвать переполох) переполошить (разг.). переполохатися, -хаюся, -хаєшся перепугаться; переполошиться [Весь ліс переполохався, Із птицями летючими, Із гадами повзучими (перекл. з М. Некрасова)]. Ср. переполохати. переполошений переполошённый [І ще жахливіші картини малювала перед нею її до краю переполошена уява (Шовк.)]. Ср. переполошити и переполошитися. переполошено нар. разг. пегеполошонно [— Ви мспе що, в полон хочете взяти? — переполошено вигукнув Кречовський (Панч)]. переполошити, -шу, -шйш разг. переполошить [ — От, тільки переполошила нас даремно! — мовив Панасик Мар'янці (Іван.)]. переполошитися, -шуся, -шйшея разг. переполошиться [А коли Василь зібрався додому йти, виявилося, що пропала нова- новісінька його кепка. Переполошився мій Василь (Коп.)]. V переполуднати, -наю, -наєш и переполуднувати, -ную, -нуєш разг. попблдпичать. См. ещё пополуднати. переполювання перепалывание. переполювати, -люю, -люєш, переполоти, -полю, -полеш перепалывать, переполоть [Ця прозорість трудом лиш дісталася: вез життя ж, як грядки, переполото!.. (Тич.)]. перепона, разг. редк. перепон, -ну преграда, уст. преграждение; (помеха—ещё) препятствие, уст. препона [Нарешті впала остання перепона. Вода з страшною силою рииула у вільний прохід (Десн.); Сьогодні немає перепои крилатому слову радянської людини (Корн.)]; без ~н (в значении нар.) беспрепятственно; не має ~-»ну в чому не знает удержу в чём [Він—старший, а кругом його — менші, все родичі... Сказав слово —і все схилилось перед ним... Пан над мужиками, пан і над панами! Не має ні в чім перепону, не знає ніякої заборони... (Мирн.)]. перепороти см. перепорювати. перепорхнути см. перепурхувати. перепорювати, -рюю, -рюєш, перепороти, -порю, -пореш 1) перепарывать, перепороть; 2) (только соверш.) прям., перен. разг. распороть [Другим ударом дозорець перепоров шию, а третій удар завис, рука закам'яніла (Ле)]. перепотіти, -тію, -тієш перепотеть; (покриться сильной испариной — ещё) пропотеть. перепочивати, -ваю, -ваєш, перепочити, -чйну,-чйнеш отдыхать,отдохнуть (немного); (делать перерыв в ходьбе, работе и т. п.— обычно) передыхать, передохнуть; (мобилизуясь к активному проявлению физических или духовных сил) собираться с силами, собраться с силами [Стомлені люди, використовуючи хвилинну зупинку, перепочивали (Собко); Данило поставив чемодан і сів на нього перепочити (Коп.)]. перепочинок, -нку, редк. перепочивок, -вку передышка; (время для восстановления сил— ещё) отдых, разг. роздых [Військо Пар- хоменка.. ішло по п'ятах ворога і не давало йому жодного дня перепочинку (Панч); Довші перепочивки мали мандрівці у Вітебську, а далі в Києві, в Стеблеві (перекл. Рильського); Спиняються на перепочинок тисячі пролітних північних різноманітних качок, гусей (Коп.)]; б є з "^ нку без передышки. перепочити см. перепочивати. перепоювання перепаивание. перепоювати, -поюю, -поюєш, перепоїти, -пою, -поїш перепаивать, перепоить. перепоясаний редк. перепоясанный [Перепоясані по піджаках Патронними веселими стрічками, Куди не глянь — з гвинтівками в руках Батьки вели розмову з хлопчаками (Пере.)]. перепоясати см. перепоясувати. перепоясатися см. перепоясуватися. перепоясувати, -сую, -суєні, перепоясати, -пояшу, -пояшеш редк. перепоясывать, перепоясать. перепоясуватися, -суюся, -суєшся, перепоясатися, -пояшуся, -пояшешся редк. перепоясываться, перепоясаться. переправа переправа [Дубіючи в крижаній воді, роти наводили переправу (Гонч.); І над снігом одвічним гірських переправ Зашуміли зелені боои (Нагн.); Руднєв стояв на протилежному березі й керував переправою (Воронько)]. переправити см. переправляти. переправитися см. переправлятися. переправка переправка. переправлення переправление (книжн.), переправка. переправляння переправка. переправляти, -ляю, -ляєш, переправити, -влю, -виш переправлять, переправить; (тайком перевозить разг. —ещё) переплавлять, переплавить [Перебуваючи у Львові, він [Павлик] допомагав переправляти до Росії заборонену політичну літературу (Іст. укр. літ.); Одноокий Яким., хвалився, що знає спосіб переправити їх в Туреччину (Коцюб.)]. переправлятися, -ляюся, -ляєшся, переправитися, -влюся, -вишся переправлять-
|