Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 310 леться в долішню — перевертають її до- горд денцем, і пісок знов сиплеться, як досі (Коцюб.)]; 2) (только несоверш. — чим) разг. заниматься пересыпанием (чего) [Землею пересипається [Василько] або зілля всякі вишукує (Вовч.); Василь став, буцім мала дитина, пісочком пересипатись (Квітка)]; 3) страд, з. (несоверш.) пересыпаться: перебираться; перестраиваться; ср. пересипати1 1—2. пересилка пересыпка. пересипляти, -ляю, -ляєш и редк. пересипати, -паю, -паєш, переспати, -плю, -пйш пересыпать, переспать [Мати пішла у хату переспати спеку (Коцюб.)]. пересипний пересыпной. пересипник пересыпщик. пересипниця пересьшщица. пересисати, -саю, -саєш, перессати, -ссу, -ссёш пересасывать, пересосать. перёсит, -ту разг. пресыщение [В сірих очах видно було втому, пересит життям і цинізм (Фр.)]; наїстися до ^ту наесться до пресыщения. переситити см. пересичувати. пересититися см. пересичуватися. пересихання пересыхание [Лісові насадження по берегах річок, озер, навколо ставів і водойм., запобігають обмілінню й пересиханню вододжерел (Колг. вироби, енцикл.)]. пересихати, *хае, пересохнути, -не 1) пересыхать, пересохнуть [Дніпр тече у море, Вік тече він — не пересиха (Нех.); Автобус проскочив через річку Жоеквара, що на той час майже пересохла (Трубл.); В роті пересихало й горло стискали спазми (Козач.); Марина: ..Ну, й припіка сьогодні. В горлі пересохло (Корн.)]; 2) (становиться слишком сухим) » пересушиваться, пересушиться [Зілля бородами нависало з сволока, стояло сніпками на миснику, лежало на лаві, пересихало на комині (Ст.)]. пересичений 1) пресыщенный [3 почуттям глибокої ненависті і відрази змалювала поетеса [Л. Українка в драмі «Руфін і Лрісцілла»] пересичений натовп жорстоких, тупих і обмежених римських багатіїв — патриціїв, торгівців, військових (Іст. укр. літ.); Ноги безперестанку плуталися та чіплялися в довгій траві, пересиченій гарячим сонцем (пе- рекл. з Тургенева)]; 2) хим. пересыщенный. пересиченість, -ності пресыщенность. пересичення 1) пресыщение [Основне положення в боротьбі за довголіття — ніякого пересичення (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]; 2) хим. пересыщение. пересичування хим. пересыщение. пересичувати, -чую, -чуєш, переситити, -сичу, -ситиш 1) пресыщать, пресытить [Все, що бачив, надило його, але й пересичувало по короткім часі (Фр.)]; 2) хим. пересыщать, пересытить. пересичуватися, -чуюся, -чуєшся, пересититися, -сйчуся, -сйтишся 1) пресыщаться, пресытиться [Його кипуча нервова натура, жадібна до вражень, ніколи не пересичувалася спогляданням цієї темної широти, безкрайої, вільної й могутньої (перекл. з Горького)]; 2) хим. пересыщаться, пересытиться. пересів, -ву пересев [Насіння кукурудзи слід засипати з запасом на випадок пересіву інших культур (Рад. Укр., 1957, І)]. пересівання пересеивание^ пересев. пересівати, -ваю, -ваєш и пересіювати, -сїюю, -сГюєш, пересіяти, -сію, -сієш пересевать, пересеивать, пересеять [Я шальвію пересію, а рути не буду (Н. п. — Сл. Гр.); Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки (Вовч.)]. пересіватися, -вається и пересіюватися, -сіюється страд, з. пересеваться, пересеиваться. пересідати, -даю, -даєш, пересісти, -сяду, -сядеш пересаживаться, пересесть [Хоч десять раз пересідайте, Немає хисту — от і все... (Гл.); Ляхович пересів на інший стілець, що стояв далі в кутку кімнати (Ле); 3 Коломиї він вирушив автомобілем до Косова. У Косові йому пощастило пересісти на якусь другу машину (Кач.)]. пересідатися, -дається, пересістися, -сидеться (о зиме) разг. сдавать, сдать; (о морозе — ещё) слабеть, ослабеть [— От лихо, — думає Кирило, — хоч би мороз пе- ресідався абощо (Тесл.); — І мороз, немов на зло нам, пересівся, — бідкався Немира (Кач.)]. пересідлувати, -лую, -луєш, пересідлати, -лаю, -лаєш пересёдлывать, переседлать. пересікальність, -ності мат. пересекаемость. пересікання пересекание, пересечение; спец. пересёчка. пересікати, -каю, -каєш, пересікти, -січу, -січеш 1) пересекать, пересечь [Щоб потрапити на роботу, Грюнвальду доводилося пересікати майже все місто (Собко); Сонце косо пересікало отвір ями, але вглиб не було видно нічого (Фр.); Пастушенко пересік майдан і звернув у завулок (Десн.); Але одного вечора затих Старий Семен: страшним мечем розлуки Хтось нитку приятельства пересік (Рил.)]; пугою обуха н є зсічеш погов. плётыо обуха не перешибёшь; яр ^»кає дорогу овраг пересекает дорогу; 2) (только соверш.: высечь многих, всех) разг. пересечь, перепороть, передрать; 3) мат. пересекать, пересечь. пересікатися, -кається, пересіктися, -січеться пересекаться, пересечься [По стінах майже порожнього напівтемного вагона пересікалися геометричні фігури світляних плям (Коп.)]; дороги ^каються під лісом дороги пересекаются под лесом. пересікти см. пересікати. пересіктися см. пересікатися. пересіл, -сблу, пересол пересол [Недосіл на столі, пересіл на голові (приказка)]. пересіпуватися, -пується, пересіпнутися, -ніться передёргиваться, передёрнуться [Вії в Козакова нервово пересіпувались (Гонч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)