пер 325 пер ти, -таю, -таєш (стегать, бить многих, всех) перехлёстывать, перехлестать. перехльостувати2, -тує, перехлеснути, -не перехлёстывать, перехлестнуть, перехмарити, -рить (о тучах) безл. разг. распогодиться, перехнябити, -блю, -биш обл. наклонить [Незручно перехнябивпш під тягарем голову, [Юрко] полегшено, по-дитячому усміхався (Козач.)]. перехнябитися, -блюся, -бишея обл. наклониться, покоситься, перекоситься; (о человеке) согнуться, сгорбиться [Хата осіла й трохи перехнябилась набік (Н.-Лев.); Ота товстуля як- поклонилась, то аж присіла, ще й перехнябилась на один бік (Н:-Лев.)]. пррехняблений наклонившийся, покосившийся, перекосившийся, перекошенпый; согнутый, сгорбленный [Гетьман, помітно нервуючись, знов підсмикнув обважнілий перехняблепий пояс (Ле); Квапився полковник Нечипір, стоячи в незграбній позі перехнябленого жебрака (Ле)]. Ср. перехнябитися. перехов, -ву редк., (чаще мн. ч.) перехови, -вів разг. перепрятывание [Побраталися [хлопці] — і таємна крадіжка, схови та перехови, та нічні пропої накраденого стали їх товариською роботою... (Мирн.)]. перехованець, -нця укрывающийся [І в цьому червонуватому півсмерку ворушилися і вовтузилися темні тіні і бліді лиця перехованців (Смол.)]. перехований 1) скрытый; укрытый; передержанный [Він [збірник], я певний, благополучно дійде до мене і так само благополучно буде перехований од тих, кому його не треба читати (Коцюб.)]; 2) перепрятанный; 3) припрятанный; 4) сбережённый, сохранённый [Шовками та сріблом інші [рушники] були вишивані; із роду в рід переховапі (Барв.)]. Ср. переховувати 1—4. перехованка разг. укрывательство. переховати1, -ваю, -ваєш (о погребении) перехоронить. переховати2 см. переховувати. переховатися см. переховуватися. перехови см. перехов. переховування 1) укрывательство; передёр- живание [Вони добре знали, що за переховування партизанів рискують життям, і старались дати нам відчути, що ми їх не обтяжуємо (перекл. в /. Козлова)]; ср. переховувати 1; 2) прятанье (разг.) [Підійшли [парубки] й стали з двох боків біля передпічного вікна. За ці кілька годин тривожного переховування ледве знали ім'я один одного (Ле)]; ср. переховуватися 1. переховувати, -ховую, -ховуєш, переховати, -ваю, -ваєш 1) скрывать, скрыть; (преступника, краденое и т. п. — ещё) укрывать, укрыть, разг. передерживать, передержать [Скільки та хата переховала всякого темного й лихого люду, що ховався в цій берлозі сам і переховував легкою працею зароблене добро (Мирн.); Та був Хома усім приятель —- і лихим і добрим. Хоч і вкрав хто яку одежину, то він переховає (Барв.)]; 2) (в другое, новое место) разг. перепрятывать, перепрятать [А о[тець] Нестор, відправивши Деменюка, ..взявся далі до своєї роботи — переховувати гроші (Фр.); Добре, що я гроші переховав (Рудч.)]; 3) (приберегать на какой-нибудь случай} разг. уст. припрятывать, припрятать [Бач, проклятий! Казав — хліба нема, аж ось скільки переховував (Мирн.)]; 4) (не давать чему-нибудь пропасть) обл. сберегать, сберечь, сохранять, сохранить [Л коли Вольф не прийде, то віп сам забере гроші, переховає їх для нього, коли б вернувся пізніше з Угорщини (Фр.)]. переховуватися, -ховуюся, -ховуєшся, переховатися, -ваюся, -ваєшся 1) скрываться, скрыться; (о преступнике и т. п. — ещё) укрываться, укрыться; (стараться быть незамеченным — ещё) прятаться, спрятаться; [Приходилось тоді тікати та переховуватися по гарбузиннях та бур'янах (Вас.)]; 2) (в другое, новое место) разг. перепрятываться, перепрятаться; 3) (только несоёерш.) разг. сберегаться, сохраняться [В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю, де переховувались заступи, граблі,пилки (Донч.)]; 4) страд, з. (несоверш.) скрываться; укрываться; передерживаться; перепрятываться; припрятываться; сберегаться, сохраняться; ср. переховувати 1—4. переховувач укрыватель. переховувачка укрывательница. переходи, -дів (коридоры, галерея) переходы [Пішли к Дидоні до госпожи Через великі переходи, Ввійшли в світлицю, та й на піл (Котл.); Промінь від лампи падав жінці просто на обличчя, і вона мружилась проти яскравого світла після темряви підземних переходів (Смол.)]. переходити, -джу, -диш, перейти (перейду, перейдеш) 1) прям., перен. переходить, перейти [3 одного місця переходили люди на друге, шукаючи волі (Мирн.); Так думкою переходив од села до села і в синьому мороці ночі бачив усе Підгір'я (Кундз.); Воно [минуле] перестріло мене, перейшло мені дорогу тоді, як я хотів його слід затерти... (Мирн.); Олександр перейшов на військовий завод ще восени (Панч); Олеся Огієнко перейшла цього року в десятий клас (Донч.); Влада в місті перейшла до рук більшовиків (Панч); Радість Марини перейшла і на Мар'ю (Мирн.); Шторм перейшов па дванадцятий бал, і це був максимально можливий шторм у цих широтах (Смол.); Як їла хліб з остюками, то й усе добре було; а перейшла на буханці, то у ніс закололи (Мирн.); І копі під пами самі перейшли на рись (Гонч.); На дитячий розум перейшов (Номі)]; 0 ~ йти міру преступить меру; ^ходити 3РУК У руки (вкруговую) ходить по рукам [Тим часом отаман частував рибалок горілкою. Чарка переходила з рук^ у руки (II.-Лев.)]; розмова ~йшла на особистості разговор перешёл на личности; 2) (передвигаться по какой-нибудь местности) переходить, перейти/ прохо-
|