Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пер 335 пер» ра... брр... б) цікаве свято, народна містерія, якої не бачив — і хто знає — чи вдруге побачу (Коцюб.)]. перспективний перспективный [Другого дня Круп'як прийшов у райпартком з перспективним планом (Ст.)]. перспективність, -ності перспективность!Численні спостереження над ростом дуба в гніздових посівах показали велику перспективність цього способу створення лісонасаджень (Рад. Укр., 1950, III)]. перспективно нар. перспективно. перст, -та уст. перст [Чи зважусь я свої персти несмілі До золотої ліри простягти? (Граб.)]. перстач, -чу бот. (РоіепШІа Ь.) лапчатка. перство полит* пэрство. перстеневий пёрстневый. перстенець, -нця, перстеник, обл. пёрсник уменъш., ласк, перстепёк, колечко [— Розкажи, — сміється Ганна Федорівна. —Я ж бачу новий перстенець (Вовч.); І перстеник у Варвари Невістці достала (Ііїевч.); У мене ручки білесенькі, А персники золотесеньсі (Чуб.)]. перстень \)(род. пёрсня и редк. пёрстеня) кольцб; (с драгоценным камнем—обычно) перстень [Христя прохала батька привезти з міста гостинця — хоч перстень, хоч сережки (Мирн.); На фіолетовому оксамиті лежав золотий перстень. Малепькими зірочками виблискували па ньому три діаманти (Войч.)]; ?) (род. персня и пёрстеня) перен. обл. круг, кольцб [Фортеця була на високій горі. її оточували трьома перснями вали з ровами, гострим частоколом і рубленими баштами (Панч); Віп.. дивується, відки береться та мазь, що розливається по воді широкими перстенями і грає всіма барвами веселки (Фр.)]. персть, -ті торж. уст. землй [Шапками та приполами персть носили, Високу могилу висипали, Славу козацькую учинили (дума)]% персульфат, -ту хим. персульфат. перський, персидський ист. персидский [Вопа повернулась до стіни і почала рахувати пальцем краточки на перському килимі (Л. Укр.)\ Ганя вийняла з скрині велику хорошу персидську хустку) (Н.-Лев.)]; см. іранський; ~ рська мова персидский язык; 0 ІГерсйдська затока Персидский залив. пёрти (пру, преш) фам. 4) переть; (лезть напролом) ломить [Товстопузий Потапо- вич сам підтюпцем пер до отця Юхима (Мирн.); Між рядняних наметів і яток пруть валом люди, копі і поліцейські (Коцюб.)]; 2) (тащить что-нибудь тяжёлое, громоздкое) переть [І знов Марфа, вибиваючись із сил, перла в'язку осоки (Лё); Одно — творити язиком, а друге — перти плуга (прислів'я)]; З) (выходить наружу) переть; (слишком выделяться — ещё) выпирать [Павлюк без вагання доводить, що від Радивона пре дрібновласницька стихія (Горд.); Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре (приказка)]; 4) (есть, принимать пищу) вульг. лопать, жрать. пертися (пруся, прешся) 1) переть, переться; ломить, ломиться [Ревуть, лютують вороги. Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Шевч.); Мороз перся в. хату„ позамуровував шибки (Мирн.); Жалілась [Мотря] на увесь мир — на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Мирн.)]; ер. перти 1; 2) обл. спорить [Та не їй зо мною пертись І на гутірку ставать! (Фр.)]. пертурбаційний астр, пертурбационный. пертурбація астр., перен. пертурбация [І він мепі розповів, що вони теж готувались до втечі. І що в них було б вийшло неодмінно, коли б не ця дурна 'пертурбація із робочими командами (Збан.)]. Перу нескл. сущ. ср. р. геогр. Перу* перуанець, -нця перуанец. перуанка перуанка. перуанський перуанский. перуанці, -ців перуанцы. перука парик [Полковник здавався юнаком з сивою головою, піби носив перуку (Коп.)]; малёнька <-^ка паричок. перукар, -ря парикмахер [Вдень на віллу з'явилися музиканти: високий, сухий перукар, крамар, рибалка н одноокий візник (Сміл.)]. перукарка разг. парикмахерша [Вранці, умитий і причесаний, він докладно випитував у перукарки.., чи добра година (перекл. з Полевого)]. перукарня парикмахерская [В тому домі перукарня, Там і голять і стрижуть (Мур.)]. перукарський парикмахерски» [Западто зачесаний і випрасуваний, наче тільки-но- з перукарської вітрини, цей парубок по- хазяйському розташувався в передньому кутку (перекл. з Волошина)]. Перун миф. Перун. перун, -на перен. уст. гром, уст. перун [Подай тебе перун забив темненької ночі (Чуб.); Сильний перун і раптова злива (Л. Укр.)]. перунп, -нів уст., поэз. перуны; метати ^ни (гневаться, сердиться) рит. метать- перины. перфект грам, перфект. перфективний грам, перфективный. перфоратор, -ра техн., горн, перфоратор [За машиною свердлував перфоратор (Кундз.)]. перфораторний техн., горн, перфораторный [За кілька кроків від се^бе побачив чоловіка., з перфораторним молотком в руках (Ткач)]. перфораторник спец. перфораторщик. перфораційний спец. перфорационный. перфорація спец. перфорация [Як старанний учень, віп дослухався до кожного слова майстра і, не хапаючись, викопував нескладні операції штампування, перфорації (Ле)]. перфорований спец. перфорированный [Одеський завод «Кінап» виготовив перфорований екрап із спеціального матеріалу ; (Наука і життя, 1958, 4)]. перфорувальний спец. перфорированный. ' перфорування спец. перфорирование [Чис- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)