Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
здер 336 пер ла, з якими треба провести ті чи інші операції, зображаються з допомогою перфорування систем отворів на стандартних шматках картону—перфорованих картках (Наука і життя, 1957, 12)]. перфорувати, -рую, -руєш спец, перфорировать. перфоруватися, -рується страд, з. спец. перфорироваться. яіерхлорат, -ту хим. перхлорат [Перхлорати— міцніші сполуки, ніж хлорати (Заг. хім.)]. перце см. пірце. перцевий 1) перечный; ^вий лист перечный лист; 2) (из перца, с перцем) перцовый; ^»ва настойка перцовая настойка; см. ещё перцівка. перцеві, -вих сущ. бот. перечные. •перцеід орн. перцеяд. перцепція псих, перцепция. перципувати, -пую, -пуєш псих, перципировать. перципуватися, -пується страд, з. псих, перципироваться. перцівка, редк. перчаківка перцовка [Хазяїн налив чарку перцівки (Н.-Лев.)]. перцівочний перцовочный. перчаківка см. перцівка. перчений 1) прич. перченный; 2) прил. перченый. 'перчик умепьш, разе, перчик [Вітровий: і ..А тут у мене припаси. (Виносить з куреня ящик, виймає.) Ось перчик, цибуля, старе сало... (Корн.)]. перчина стручок перца [Стрючкувате, ніби чорвона перчина, обличчя Леська ще більше витягується в здивуванні (Ст.)]. перчинка перчинка. перчити, -чу, -чйш перчить. чіерчйця разг. перец [стручковый] [В пляшці червонів стрючок перчиці (Н.-Лев.)]. перш см. перше2. перше1 1) числ. см. перший; 2) (род. першого) (о блюде, кушанье) сущ. первое. тёрше2, перш 1) (некогда, до этого момента, времени) нар. прежде, раньше, ранее [Дівчинонька мила перш мене любила (Чуб.); Ніколи перше не думав, що світ такий гарний (Коцюб.); Зраду забуду, любити буду Тебе, як перше любила (Л. Укр.)]; 2)(при противопоставлении: до чего-нибудь другого) нар. прежде, раньше, сначала, разг. сперва, спервоначала [Семпроній: Не маєш проганяти, бо й сам я йду вже геть з такого гурту, де перше кличуть, потім ображають (Л. Укр.); Перш розмовляла при стрічі, а тепер перестала (Коцюб.); От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока (Шевч.); Моєму татові вже стало легше: перше плював на землю, а тепер вже на бороду (Ном.); Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів'я)]; погуляємо, але ^ше попрацюємо погуляєм, но прежде поработаем; 3) (за кого, від кого, кого) предл. прежде (кого), раньше (кого); ~*ше за всіх прежде всех; ^ше всього, *^ш за все прежде всего [Перше всього заправив свічку в розколоту пляшку (Мирн.)]; ~-»ше-н апершеперво-наперво, прежде всего [Діти1 па селі поміч.. Перше-наперше — скотинку пасти, товару доглядати... (Мирн.)]; ^ше (*^ш) ніж (щ о) прежде чем, рапьше чем (что) [Генеральша, перш ніж сама приїхала, заздалегідь понасилала з батьківщини прикажчиків (Мирн.)]; ^ше ніж ми прежде нас; сильніш (г о с т р і ш), н і ж ^»ше сильнее (острее), чем раньше, сильнее (острее), чем прежде; разг. почище прежнего. першенство редк. первенство [Більшість поспішала, переганяючи одне одного, ніби змагалися на першенство ходіння (Коп.)]; віддавати, віддати ^во комі поступатися, поступитися ^вом перед ким уступать, уступить первенство кому [У другій половині XII ст. Київ підупав і остаточно втратив значення столиці Русі. Київське князівство змушене було поступитися першенством перед іншими, більш сильними князівствами (Іст. Укр. РСР)\; пальма <^ва книжн. пальма первенства [Потоцький зрозумів, що час заговорити, бо Косо- будський вирве в пього пальму першен- ства (Тулуб)]. Сл. ещё першість. першенствування редк. пёрвенствование. першенствувати, -твую, -твуєш редк. первенствовать. першерон першерон [Ох, і коней же на тій виставці будеї І арденів, і першеронів, і арабів, і орловських рисаків! (Вишня)]. першеронський: ^ кий кінь першерон- ская лошадь;<^ка порода коней першеронская порода лошадей. пёрший первый [Провесна. По узліссі і па галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски (Л. Укр.); Настало перше грудня (Бажан); Ваня перший побачив хижака (Донч.); Оцими самими руками., заробив він весь свій статок, все те, що зрівняло його з першими хазяїнами (Коцюб.); —Вийшли першими в змаганні мит — Каже з гордістю Заглада (Криж.); Точка зору життя, практики повинна бути першою і основною точкою зору теорії пізнання (Ленін); Панаєв був моторний, швидкий і на перший погляд справляв враження досить легковажної людини (Іван.); Перші коти за плоти (Ном.)]; ~*ший раз, білого разу в первый раз; ^ший стрічний первый встречный (попавшийся); ^ший час первое время, на первых порах; в ^шу чергу в первую очередь, разг. в первую голову, первым делом; він прийде о ^шій годині дня он придёт в час дня. пёрший-ліпший любой; (случайный) пбрвый попавшийся; (о человеке — ещё) первый встречный [—Мені що? Я один, — думав він часто і з першого-ліпшого приводу (перекл. з Казакевича); Він тихими кроками, мов кіт, крадеться до першої-ліп- шої хати, в якій не видно світла (Фр.)]; ~ший із (з) вас любой из вас. першина первинка [Се не першина, що її гонили та слідили, наче яку небезпечну |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)