Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лес 338 пет песимістичний пессимистический, (реже) пессимистичный [У нас доволі песимістичний настрій. На Думу надії мало (Коцюб.)]. песимістичність, -ності пессимистичность. песимістично нар. пессимистически, (реже) пессимистично [Карл Тірсен, навпаки, був пастроєний дуже песимістично. Його певний адвокатський заробіток, який здавався тривким, зник назавжди (Собко)]. песимістка пессимистка. пестйвіїй редк. ласковый; ласкающий; ласкательный [Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого (Мирн.)]. Ср. и см. ещё пестливий 1. пестити (пещу, пестиш) ласкать; (оберегать своей заботой, внимательным уходом) нежить; (поэз., перен. — ещё) лелеять; (проявлять излишнее внимание, потворствовать) баловать; (делать крайне чувствительным к лишениям— ещё) изнеживать; (ухаживать, держать в чистоте, тепле, сытости) холить [Вуйко Андрій перші хвилини пестив його [Василька]., мовчки (Турч); Батько пестить пальцями шовкове волосся дочки (Донч.); І пестить хвилями Славута в граніт закуті береги (Сос); І оце те мальоване щастя, що мало скрасити його вбоге життя, яке пестив він у мріях парубочих?.. (Коцюб.); Любка росла, як у садку вишня, Нимидора жалувала її, пестила й не давала робити важкої роботи (Н.-Лев.)\ Життя не дуже його пестило (Коп.)] •' пеститися (пещуся, пестишся) 1) ласкаться [А дитиною., умів-єсь так любо й щиро пеститися коло матері (Коб.); А воно [море]., радісно осміхається до берега, і пеститься, і тулиться до нього, немов кохаюча істота (Коцюб.)]; 2) (наслаждаться состоянием покоя, бездеятельности) нежиться; (привыкать к неге, довольству, становиться крайне чувствительным к лишениям) изнеживаться [Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом, що в теплій мураві Дзюркоче й пеститься (Рил.)]. пестій, -тія обл. баловень (разг.); (любимый в ущерб другим) разг. неодобр, любимчик [Натомість Гриць, мамип пестій, був хлопець незвичайної вроди (Фр.); Доля обібрала собі його пестієм (Март.)]. пестіння см. пестощі. пестливий 1) ласковый; (более активно проявляющийся — ещё) ласкающий; (преим. льстивый, угодливый) ласкательный [В її очах, в рисах ЇЇ обличчя було щось пестливе, дитяче, весняне (Трипіл.); Голуба ти паша Прип'ять, Мов та мати многодіт- па—Скільки тулиться до тебе Срібних рік, пестливих дочок (Ус); Він скинув шапку й підставив голову пестливому вітерцеві (Коп.)]; 2) грам, ласкательный. пестливість, -вості ласковость. пестливо нар. ласково; ласкающе; ласкательно [Нас було п'ятеро. Чотири комуністи, і комсомолець Артем Синиця, якого пестливо звали всі Артемком (Збан,); І очі пестливо гладять Землі кожну падину й схил (Бажан)]. Сл пестливий 1. пестощі, -щів, обл. пестіння ласки (мн. ч.); уст. нега; лелёянье; баловство; уст. холя [Ти чеспа жінка, ти не продаєш своєї вроди й пестощів за гроші (Л. У к р.); Вона чула, що син не любить її, не терпить її пестощів (Фр.)]; рости в /^» щах расти в холе. Ср. пестити. пеструха, пеструшка ихт. пеструшка, форель. пестрюга ихт. севрюга [Горпина з забобон- ним жахом розглядала небачених морських риб — ..гостроносих шпичастих пестрюг (Тулуб)]. пестування пестование. пестувати, -тую, -туєш 1) пестовать [Наша справа—розвивати демократичне піднесення, пестувати нову, по-новому зростаючу в новій Росії революційну демократію (Ленін)]; 2) ласкать [Вона почне його уговорювати, пестувати (Квітка)]. пестуватися, -туємося, -туєтеся разг. ласкать друг друга [І увесь день на тім пройшов, що усе вони пестувалися... (Квітка)]. пестун, -на 1) уст. пестун [3 Ломоносова починається наша література, він був батьком її і пестуном (перекл. з Бєлінського)]^ 2) разг. любимец; (избалованный) баловень; (изнеженный) неженка; (любимый в ущерб другим) неодобр, любимчик. пестунка уст. пестунья [У сімнадцять літ [доня] стала вередлива. Батько гадав, що це нерви, стара пестунка Марія називала це- «натурою» (Вільде)]. пестунчик уменьш., ласк, от пестун 2 [А На- умиху жаль взяв, що нагримала на свого* пестунчика (Коцюб.)]. пестуха любимица; баловница; неженка. Ср. пестун 2. песцевий песцовый. песячий псиный, разг. пёсий. пёський обл. собачий [Отже ж песька дитина, тобі вже й до роботи не кидаєтьсяГ (Н.-Лев.)]. петарда петарда [Вже як ми йшли до церкви, гори тріщали од петард, які щохвилини вибухали вогнем (Коцюб.)]. петардний, петардовий петардный, петардо- вый. петелька 1) уменьш. петелька [Довго уникав обережний птах підступної петельки, а потім все-таки впіймався (Донч.); Порвалася якась петелька, і треба зашити (Коп.)]; з а <^ кй вхопив разг. схватил за грудь; 2) (обмётанная или нашивная петляв верхней одежде) петлйца [Червона гвоздика в петельці (Коцюб)]. петельний 1) петельный; 2) петличный. Ср. петелька 1 — 2. петельник спец. пётелыцик. петельниця спец. пётелыцица. петёльочка уменьш. петличка. Петербург ист. Петербург. петербуржець, -жця ист. петербуржец. петербурзький ист. петербургский [3 1895 — 1898 року, з часу знаменитих петербурзьких страйків, починається масовий ро- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)