Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

иеч
340
печ
композиторів (Собко); Вийду їй назустріч,
а ніде нікого, тільки дерево шумить і
пела литься (Ст.)].
печаловйтий обл. печальный [Стоїть якась.,
замучена молодиця, печаловита,
боязлива... (Вовч.)].
печалувати, -лую, -луєш и печалуватися,
-луюся, -луєшся обл. печалиться [Як
лягав спати, то найгірш печалував, що не
віддав груші (Свидн.); Та не печалуйтесь,
мамочко, я все зроблю... Я б іще і
поросятко нагодувала, якби воно в пас було...
(Вишня)].
печаль, -лі редк. печаль [Думи та печаль,
А більше нічого не мав я й не маю
(Шевч.)].
печальний редк. печальный [Погляд той
самий — прямий, зосереджений, стомлені,
трохи печальні очі дивляться одверто (Ко-
зач.); Шумів печальний жовтий сад У
сонячнім світанні (Шпак)].
печально нар. редк. печально [Він
печально заспівав (Смол.)].
печатания печатание.
печатати, -таю, -таєш опечатывать, уст.
печатать [Батько його [війта]., перекинувся
до унії, став печатати православні церкви
(Панч)].
печатка печатка; (побольше размером)
печать [Голова колгоспу з задоволенням
підписав написане, поставив печатку, і лист
того ж дня пішов до редакції (Минко)];
державна ^ка государственная
печать; з ^кою с печатью; спец. печаточный;
з прикладенням^ки канц. с
приложением печати; накладати ^ку
(на кого, на що) см. накладати 1;
соломонова ~»ка бот. (РоІу?опаіит
тиШAогит АН.) соломонова печать.
печатний печатный; (с клеймом, с печатью)
спец. печаточный [Поки Савка ставить
коня, Настя вже виносить з хати глека з
водою, печатне мило, рушник (Гонч.)];
~ний п р я н и к печатный пряник.
печатник 1) (хранитель печати) ист.
печатник; 2) (занимающийся выдавливанием
клейма на товаре) спец. печаточник.
печатниця печаточница. Ср. печатник 2.
печать, -ті печать [Все ясно. Прибито останні
печаті. Останній зв'язківець у сутінках
зник (Бажан); Нам зорі на чола поклали
печать і зорі нам світять в дорогу (Сос.)];
<—'ть мовчання печать молчания
(безмолвия) [І там, де на всьому лежить
печать мовчання, ..Вість людям подають
кайдани голосні (Л. Укр.)]; державна
*^ть государственная печать; мати (н о-
сйти) на собі ^» ть чого носить
на себе печать чего; быть отмеченным
печатью чего [До революції воєнна
промисловість Росії мала на собі печать
загальної економічної відсталості країни (Іст.
КПРС)]; накладати ~ть (на
кого, на що) см. накладати 1.
Печенга Печенга.
пёченгський пёченгский.
печене 1) прил. см. печений; 2) сущ. см.
печеня.
печений прич. 1) печённый; 2) жаренный;
печённый. Ср. пектй 1, 3.
печений прил. 1) печёный; 2) жареный;
печёный [Незабаром цілий стіл був
заставлений усякою стравою: борщем, кашею,
печеним поросям (Мирн.); Молодець, як
печений горобець (Ном.)]. Ср. пектй 1, 3.
печеніги, -гів ист. печенеги [Пограбування
руських торгових караванів особливо
посилились, коли печенігів у південних
степах заступили більш сильні і войовничі
половці (Нар. стар. іст. УРСР)].
печенізький ист. печенежский.
печення печенье.
печёня ж. р., разг. печене, -ного сущ.
ср. р. жаркое, разг. жареное [Панай спекла
дуже смачну печеню з ведмежого м'яса,
і мисливці охоче ласували (Трубл.);
Поскачуть коло мене, поки візьму я в рот хоч
страву, хоч печене (Г.-Арт.)].
печера 1) пещера [Блукаючи в горах над
морем, Олег ' натрапив на печеру (Донч.)];
2) (углубление под берегом реки) обл.
подмыв, норка [Махнула [осінь] на ріки, і
риба почала ховатися в найглибші місця та
печери для зимівлі (Фр.)].
печеристий 1) пещеристый; 2) анат.
пещеристый.
печериця бот. (Адагісиз) шампиньон
[Мартин: ..Марисю! ..Нехай дівчата печериць
назбирають, у сметані насмажиш (Тоб.)].
печёрка уменьш., ласк, пещерка.
печерний пещерный [Мавка: ..Вогнем
підземним мій жаль палкий зірвав печерний
склеп, і вирвалась я знов на світ (Л. Укр.)];
<-» на людина антр. пещерный человек
[Ольга: Назад до печерної людини.
Так я тебе зрозуміла? (Корн.)].
печерник уст* пещерник.
печерувати, -рую, -руєш (о раках, рыбе) обл.
ловить [руками] в подмывах берега, в
норках [А Родіонів син, ровесник мій Іван,
Що раків ми не раз із ним печерували, В
окопі десь дрижав (Рил.); — Будемо
щупаків печерувати! — гукає він (Сміл.)].
пёчиво печенье [На столі коло баби усякі
печива, усяка печена птиця, ковбаси (перекл.
з Вовчка)].
печи на обл. перегоревшая в печке глина, пе-
чйна (обл.) [Червоніє по пустині Червона
глина та печина (Шевч.)].
печище 1) (остатки развалившейся печи)
печище [Замість хати на кучугурі золи
та вугілля чорною марою стояло печище
(Мирн.)]; 2) обл. под, дно печи.
печійка см. печія.
печінка 1) (железа) печень, разг. печёнка
[Печінка є життєво важливим органом,
в якому відбувається багато складних
процесів (Курс патології)]; опущення
~ки мед. опущение печени; хворий на
^ку печёночный больной; 2) (печень
животного как пища) печёнка [А в кухнях
— нужда... голодно й холодно. Мати й
давай красти всячину: сальця, було, вкраде—
мені дасть, пупок або печінку (Мирн.)];
3) (только мн. ч.: печінки, -нок) разг.
внутренности [Залізла колька у груди,

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)