иеч 340 печ композиторів (Собко); Вийду їй назустріч, а ніде нікого, тільки дерево шумить і пела литься (Ст.)]. печаловйтий обл. печальный [Стоїть якась., замучена молодиця, печаловита, боязлива... (Вовч.)]. печалувати, -лую, -луєш и печалуватися, -луюся, -луєшся обл. печалиться [Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші (Свидн.); Та не печалуйтесь, мамочко, я все зроблю... Я б іще і поросятко нагодувала, якби воно в пас було... (Вишня)]. печаль, -лі редк. печаль [Думи та печаль, А більше нічого не мав я й не маю (Шевч.)]. печальний редк. печальный [Погляд той самий — прямий, зосереджений, стомлені, трохи печальні очі дивляться одверто (Ко- зач.); Шумів печальний жовтий сад У сонячнім світанні (Шпак)]. печально нар. редк. печально [Він печально заспівав (Смол.)]. печатания печатание. печатати, -таю, -таєш опечатывать, уст. печатать [Батько його [війта]., перекинувся до унії, став печатати православні церкви (Панч)]. печатка печатка; (побольше размером) печать [Голова колгоспу з задоволенням підписав написане, поставив печатку, і лист того ж дня пішов до редакції (Минко)]; державна ^ка государственная печать; з ^кою с печатью; спец. печаточный; з прикладенням^ки канц. с приложением печати; накладати ^ку (на кого, на що) см. накладати 1; соломонова ~»ка бот. (РоІу?опаіит тиШAогит АН.) соломонова печать. печатний печатный; (с клеймом, с печатью) спец. печаточный [Поки Савка ставить коня, Настя вже виносить з хати глека з водою, печатне мило, рушник (Гонч.)]; ~ний п р я н и к печатный пряник. печатник 1) (хранитель печати) ист. печатник; 2) (занимающийся выдавливанием клейма на товаре) спец. печаточник. печатниця печаточница. Ср. печатник 2. печать, -ті печать [Все ясно. Прибито останні печаті. Останній зв'язківець у сутінках зник (Бажан); Нам зорі на чола поклали печать і зорі нам світять в дорогу (Сос.)]; <—'ть мовчання печать молчания (безмолвия) [І там, де на всьому лежить печать мовчання, ..Вість людям подають кайдани голосні (Л. Укр.)]; державна *^ть государственная печать; мати (н о- сйти) на собі ^» ть чого носить на себе печать чего; быть отмеченным печатью чего [До революції воєнна промисловість Росії мала на собі печать загальної економічної відсталості країни (Іст. КПРС)]; накладати ~ть (на кого, на що) см. накладати 1. Печенга Печенга. пёченгський пёченгский. печене 1) прил. см. печений; 2) сущ. см. печеня. печений прич. 1) печённый; 2) жаренный; печённый. Ср. пектй 1, 3. печений прил. 1) печёный; 2) жареный; печёный [Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Мирн.); Молодець, як печений горобець (Ном.)]. Ср. пектй 1, 3. печеніги, -гів ист. печенеги [Пограбування руських торгових караванів особливо посилились, коли печенігів у південних степах заступили більш сильні і войовничі половці (Нар. стар. іст. УРСР)]. печенізький ист. печенежский. печення печенье. печёня ж. р., разг. печене, -ного сущ. ср. р. жаркое, разг. жареное [Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м'яса, і мисливці охоче ласували (Трубл.); Поскачуть коло мене, поки візьму я в рот хоч страву, хоч печене (Г.-Арт.)]. печера 1) пещера [Блукаючи в горах над морем, Олег ' натрапив на печеру (Донч.)]; 2) (углубление под берегом реки) обл. подмыв, норка [Махнула [осінь] на ріки, і риба почала ховатися в найглибші місця та печери для зимівлі (Фр.)]. печеристий 1) пещеристый; 2) анат. пещеристый. печериця бот. (Адагісиз) шампиньон [Мартин: ..Марисю! ..Нехай дівчата печериць назбирають, у сметані насмажиш (Тоб.)]. печёрка уменьш., ласк, пещерка. печерний пещерный [Мавка: ..Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Л. Укр.)]; <-» на людина антр. пещерный человек [Ольга: Назад до печерної людини. Так я тебе зрозуміла? (Корн.)]. печерник уст* пещерник. печерувати, -рую, -руєш (о раках, рыбе) обл. ловить [руками] в подмывах берега, в норках [А Родіонів син, ровесник мій Іван, Що раків ми не раз із ним печерували, В окопі десь дрижав (Рил.); — Будемо щупаків печерувати! — гукає він (Сміл.)]. пёчиво печенье [На столі коло баби усякі печива, усяка печена птиця, ковбаси (перекл. з Вовчка)]. печи на обл. перегоревшая в печке глина, пе- чйна (обл.) [Червоніє по пустині Червона глина та печина (Шевч.)]. печище 1) (остатки развалившейся печи) печище [Замість хати на кучугурі золи та вугілля чорною марою стояло печище (Мирн.)]; 2) обл. под, дно печи. печійка см. печія. печінка 1) (железа) печень, разг. печёнка [Печінка є життєво важливим органом, в якому відбувається багато складних процесів (Курс патології)]; опущення ~ки мед. опущение печени; хворий на ^ку печёночный больной; 2) (печень животного как пища) печёнка [А в кухнях — нужда... голодно й холодно. Мати й давай красти всячину: сальця, було, вкраде— мені дасть, пупок або печінку (Мирн.)]; 3) (только мн. ч.: печінки, -нок) разг. внутренности [Залізла колька у груди,
|