Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
печ 341 пик вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (Коцюб.); Кричить, наче на печінки (Ном.)]; відбити ^кй повредить внутренности; разг. отбить печёнки; дозолйти до [живих] ~нок разг. слишком надоесть, досадить [Христя звідала на своїм віку .. нужди та лиха через людську неправду... Дозолила вона їй до самих живих печінок (Мири.)]; за ^кй берё (раздражает, донимает) разг. за печёнку берёт [Ясь бігав по хаті та кричав. Його, знать, брало за печінки (Н.-Лев.)]; у ^ках сидіти погов. надоесть хуже горькой редьки [Добрих людей шукаю. Злії в печінках сидять (Сміл.)]. печінковий печёночный [В гліцеринових екстрактах вміст марганцю такий самий, як і в печінковій тканині (Укр. біох. ж., 1949, XXI, 2)\. печіння 1) печение [Я ненавиджу те смажіння та печіння (Н.-Лев.)]; 2) (о действии чего-нибудь горячего, едкого) жжение. печіночний бот. печёночный; ~ні мохи печёночные мхи. печіночник бот. 1) (печёночный мох) печёночник; 2) (гриб — РевШіпа Нераііса) печёночник. печіночниця бот. (Нераііса) печёночница, перелеска. печія, (реже) печійка изжога, жжение; (о боли во внутренних органах) сосание [Вода кругом човна ще більше дражнила його [Миколу]; печія й смага ще гірше пекла його в грудях, у горлі (Н.-Лев.); Чує Йосип — уже і засватали Якова і весілля незабаром... Пекуча печія ухопила його за серце (Мирн.)]. Печора Печора. печорський печорский. пещений 1) прич. ласкаемый; лелеянный; балованный; изнеженный; холенный [Танув сніг, на тротуарах Калюжки переливались, Вітром пещені грайливим (Рил.); Ой, як важко було розбити і розвіяти дівочі мрії, так довго плекані й пещені в самотньому серці... (Коцюб.)]; рости '-'ним растй в холе; ер. пестити; 2) прил. холеный [Пещене обличчя його солідно лисніло (перекл. з Горького)]. пещення ласка; уст. нега; лелёянье; баловство; уст. холя. Ср. пестити. п'єдестал, -лу пьедестал [А на майдані, на гранітному п'єдесталі, височіє, мов жива, постать рідного Леніна... (Донч.); І хвилі здіймаються — далі і далі, Мов сходи на ту височінь, Де стануть,• Вітчизно, на п'єдесталі Солдати твоїх поколінь (Дмитр.)]. п'єза физ. пьеза. п'єзоелектрика физ. пьезоэлектричество. п'єзокварц, -цу мин. пьезокварц [Широко застосовуються в науці і техніці природні кристали кварцу — так званий п'єзокварц (Наука і життя, 1956, 10)]. п'єзометр, -ра физ. пьезометр. п'єзометричний физ. пьезометрический. п'єкси (род. п'єкс) спорт, пьексы. П'ємонт, -ту Пьемонт. п'єса пьеса [Знаєш, Осман зрікся грати у твоїй комедії. Як дізнавсь його батько, який зміст п'єси, так і насів на Османа (Коцюб.); Саня почала грати якусь салонову п'єсу. Милевський підійшов до неї перегортати ноти (Л. Укр.)]. п'єска уменьш. пьеска [А м-и гуртом такий театр зробимо, що на ввесь район. П'єску дістанемо (Донч.)]. пиварня обл. пивная [Голосний регіт вибухнув у стелю пиварні (Туд.)]. пивати (в наст. ер. не употребляется) разг. пивать [Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу, щоб не подумав хто: «Мабуть, нігде не бував, добрих горілок не пивав, хороших стирав не їдав» (Барв.)]. пивна 1) прил. см. пивний; 2) (род. пивної) сущ. пивная, уст. портерная [Ну, оце я провідав свата., та й піду, бо треба і за господарством доглянути і в пивній торгувати (Шиян)]. пивний пивной [Заводи харчової промисловості від переробки с.-г. сировини одержують багато цінних кормових відходів: жому, барди, пивної дробини, картопляних жмаків тощо (Колг. вироби, енцикл.)]. пивниця сущ. 1) пивная, уст. портерная [Він зупинився на розі біля пивниці (Скляр.)]; 2) [винный] погреб, [винный] подвал [Стара зараз кинулась до печі, а дочці звеліла йти в пивницю та вточити вина (Федък.)]. пивничка разг. пивнушка [Воно не пивничка, а так сквапний чоловічок ніби то сим, то цим крамарює... (Вовч.)]. ; пиво пиво [Дівча любе, чорнобриве Несло з льоху пиво (Шевч.); Чужим пивом весілля не одбудеш (Ном.)]; ^ва и є з в а- р и ш з ким разг. пива не сваришь с кем, каши не сваришь с кем [Ходім, пани-браття, в світлицю, бо тут з бабами ніякого пива не звариш... (Мирн.)]; з цього (з такого) дива не буде^ва погов. из этого ничего не выйдет [Додумались вони [Жаби], що із такого дива Не буде пива. I почали вередувать (Гл.)]; легке ^-»во разг. полпиво. пивовар, -ра, разг. пивоварник пивовар [В Галицькій землі цехи відомі з кінця XIV ст. В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодовників (пивоварів) та ін. Aст. Укр. РСР); Пивце нічого, добре... я на сьому знаюся. Босам трохи не пивоварник (Вовч.)]. пивоваріння пивоварение [Ячмінь — найважливіша сировина для пивоваріння (Колг. вироби, енцикл.)]. пивоварний пивоваренный, уст. ппвоварный [Хміль. Багаторічна дводомна рослина (чоловічі і жіночі квітки розміщені на різних особинах). У виробництві вирощують тільки жіночі рослини, з яких одержують суцвіття — шишки, що є незамінною си- , ровиною у пивоварній промисловості (Колг. вироби, енцикл.)]; '-'ний завод шівова- I ренный завод. пивоварник см. пивовар. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)