Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

пил 343 ппл
пилуватий пылевидный [На крутих схилах,
особливо на пилуватих, безструктурних
грунтах, вбирається лише незначна
частина вологи (Колг. Укр., 1956, 3)].
пилчастий пильчатый.
пилюга, пилюка, редк. пиляка разг. пылища
[Сизе марево пилюги пливло слідом за
вершниками (Риб.); Пройшла череда,
здіймаючи по дорозі їдку пилюку (Шиян); Інші
поять свій товар, миють волів від дорож-
ної пиляки (Фр.)\.
пилюжка уменьш. от пил 1 [Снігова
пилюжка ставала мокрішою (Пере.)].
пилюка см. пилюга.
пиляк, -ка бот. пыльник [Вони [бджоли]
випивають рослинні меди нектарників і,
запорошені пиляками, з однієї гілки па
другу переносять зародки клітин,
запліднюючи ними цвіт яблуні (Шиян)].
пиляка см. пилюга.
пиляльний спец. пильный.
пиляний 1) прич. пиленный; 2) прил.
пилёный [В саду лежала пиляна деревина
(Десн.)]; ^ний ц^кор (сахар)
пилёный сахар [Без Семенов: Знову
пиляного Цукру купила? Скільки разів я
казав... (перекл. з Горького)].
пиляння пиление, пилка [З'являються [в добу
неоліту] нові способи обробки каменю:
шліфування і пиляння (Нар. стар. іст. УРСР)\.
пиляр, -ра пильщик, пилильщик.
пилястий разг. пыльный [Копі протюпають
десять кроків і знов повільно й поважно.,
ступають пилястою дорогою І^Кундз.)].
пиляти, -ляю, -ляєш 1) пилить; (подвергая
пилке, расходовать) испиливать [Пронька
й Василь перестали пиляти дошку (Донч.);
Ніхто тебе не примічає, ніхто не пиляє,
не точить, не золить (Мирн.); Задоволено
крякнувши, він довго пиляє себе
армійським рушником, натирається так і сяк
(Гонч.)]; ^ти цілий день пилить
целый день, пропилить целый день; 2) (перен.—
о звучании, плохой игре на смычковом
музыкальном инструменте) разг. пиликать
[Інтимно десь у кутку пиляв немудру
мелодію цвіркун (Япов.)].
пилятися, -ляється пилиться.
пилячка разг. уменьш от пил 1 [Кур'єри
акуратно змітали пилячку з столу (Ле)].
пильненько, (сильнее) пильнёсенько уменьш.
от пильно1 [Скиба пильненько на кума
подивився. Потім одвів очі й похнюпився
(Головко); А Василько буде хоч цілечку
ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене
слухаючи та мені в вічі пильнёсенько
дивлячись (Вовч); Мені вже розказали з неба,
Чого тобі пильненько треба, — Отець твій
був у мене тут (Котл.)].
айльний1 1) внимательный; (сильнее — ещё)
бдительный, киижн. неослабный;
(наблюдательный — ещё) недремлющий, (сильнее —
образно) зоркий [Його пильне вухо
насторожено ловило найтихіші звуки (Вл);
Гелен: ..Пустити непевного чужинця—
необачно. Нехай собі живе, але у путах
під пильною сторожею (Л Укр.); Синів
твоїх [Вітчизни] мільйони і мільйони На
подвиги виходять трудові. Не сплять на
рубежах і на кордонах Твої солдати —
пильні вартові (Дор.)]; 2)
(сосредоточенный—о взгляде, лице и т. п.)
внимательный; (напряжённый — ещё) пристальный;
(перен.: проницательный) зоркий [Сербии
зустрів її пильний і гострий погляд, якийсь
чудний і таємничий (Смол.); В чорних
очах Оленки досада змішалась з тривогою,
потім вони стали пильними й уважними
(Козач.)]; 3) (требующий быстрого
исполнения) спешный, срочный; (не терпящий
промедления — ещё) неотложный, книжн.
безотлагательный [І трапилось так, що
треба було когось послати йому в далеку
дорогу у пильній справі (Коцюб.); В такі
часи він, коли не мав пильної роботи,
замикався в своїм покою, читав, думав
(Фр.)\ Став тут лицар і — ні слова. Щось
ніяк не починалась Тая пильная розмова
(Л. Укр.)]; 4) (упорный, крайне нужный)
настоятельный, убедительный; *^на
просьба (прохання) убедйтельпая
просьба; усиленная просьба; 5)
(прилежный, аккуратный) старательный, усердный;
(выполненный с особенным старанием —
ещё) тщательный [Він був пильним
господарем в їх спільнім помешканні (Фр.)\
Затихнуть навік ворожнеча і болі, не буде
діймати вже й ганьба неволі, усім моїм мукам
настане кінець, і се буде пильної праці
вінець (Л. Укр.)].
пильний2 (покрытый пылью) пыльный [Зеле
ним полем і пильним вигоном з усіх
кінців поспішали шахтарі (Ланч)].
пильник см. напилок.
пильність, -ності 1) внимательность;
бдительность; неослабность; зоркость [Де є
пильність на сторожі, ворог шкодить там
не зможе (прислів'я); Перебуваючи в тилу
у противника, комсомольці ні на хвилину
не забували про пильність (Шер.)]; 2)
внимательность; пристальность; зоркость
[Небезпека чигає на розвідника тисячами
очей, а він може протиставити їй лише
пильність пари своїх та ще кмітливість
(Верш.)]; 3) спешность, срочность;
неотложность; безотлагательность; 4)
настоятельность, убедительность; 5) старательность,
усердие; тщательность. Ср. пйлышй1 1—5.
пильно1 нар. 1) внимательно; бдительно;
неослабно; зорко [Задерши голову, майор
пильно стежив за обережними, точними і
чіпкими ривками Черниша вверх по
камінню (Гонч.); Пильно держим руку на
затворі, Стережем республіки літа (Нех.)];
2) внимательно; пристально; зорко
[Піхотинці пильно розглядали артилеристів
(Куч.)]; ~-чіо дивитися пристально
смотреть; (образно) разг. смотреть во
все глаза [Василина пильно дивилась
Василеві в вічі (Н.-Лев.)]; 3) спешно,
срочно; неотложно; безотлагательно [Мені
пильно з тобою треба поговорити об
нашому ділі (Квітка); Може, вам., пильно
треба у городі бути? (Квітка)]; мені н є
~ но разг. мне не к спеху; 4) настоятельно,
убедительно; (серьёзно разг. — ещё) толком
[Вийшов назустріч до пього і став дуже-
пильно прохати грошей (Квітка)]; 5) ста-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)