пил 343 ппл пилуватий пылевидный [На крутих схилах, особливо на пилуватих, безструктурних грунтах, вбирається лише незначна частина вологи (Колг. Укр., 1956, 3)]. пилчастий пильчатый. пилюга, пилюка, редк. пиляка разг. пылища [Сизе марево пилюги пливло слідом за вершниками (Риб.); Пройшла череда, здіймаючи по дорозі їдку пилюку (Шиян); Інші поять свій товар, миють волів від дорож- ної пиляки (Фр.)\. пилюжка уменьш. от пил 1 [Снігова пилюжка ставала мокрішою (Пере.)]. пилюка см. пилюга. пиляк, -ка бот. пыльник [Вони [бджоли] випивають рослинні меди нектарників і, запорошені пиляками, з однієї гілки па другу переносять зародки клітин, запліднюючи ними цвіт яблуні (Шиян)]. пиляка см. пилюга. пиляльний спец. пильный. пиляний 1) прич. пиленный; 2) прил. пилёный [В саду лежала пиляна деревина (Десн.)]; ^ний ц^кор (сахар) пилёный сахар [Без Семенов: Знову пиляного Цукру купила? Скільки разів я казав... (перекл. з Горького)]. пиляння пиление, пилка [З'являються [в добу неоліту] нові способи обробки каменю: шліфування і пиляння (Нар. стар. іст. УРСР)\. пиляр, -ра пильщик, пилильщик. пилястий разг. пыльный [Копі протюпають десять кроків і знов повільно й поважно., ступають пилястою дорогою І^Кундз.)]. пиляти, -ляю, -ляєш 1) пилить; (подвергая пилке, расходовать) испиливать [Пронька й Василь перестали пиляти дошку (Донч.); Ніхто тебе не примічає, ніхто не пиляє, не точить, не золить (Мирн.); Задоволено крякнувши, він довго пиляє себе армійським рушником, натирається так і сяк (Гонч.)]; ^ти цілий день пилить целый день, пропилить целый день; 2) (перен.— о звучании, плохой игре на смычковом музыкальном инструменте) разг. пиликать [Інтимно десь у кутку пиляв немудру мелодію цвіркун (Япов.)]. пилятися, -ляється пилиться. пилячка разг. уменьш от пил 1 [Кур'єри акуратно змітали пилячку з столу (Ле)]. пильненько, (сильнее) пильнёсенько уменьш. от пильно1 [Скиба пильненько на кума подивився. Потім одвів очі й похнюпився (Головко); А Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи та мені в вічі пильнёсенько дивлячись (Вовч); Мені вже розказали з неба, Чого тобі пильненько треба, — Отець твій був у мене тут (Котл.)]. айльний1 1) внимательный; (сильнее — ещё) бдительный, киижн. неослабный; (наблюдательный — ещё) недремлющий, (сильнее — образно) зоркий [Його пильне вухо насторожено ловило найтихіші звуки (Вл); Гелен: ..Пустити непевного чужинця— необачно. Нехай собі живе, але у путах під пильною сторожею (Л Укр.); Синів твоїх [Вітчизни] мільйони і мільйони На подвиги виходять трудові. Не сплять на рубежах і на кордонах Твої солдати — пильні вартові (Дор.)]; 2) (сосредоточенный—о взгляде, лице и т. п.) внимательный; (напряжённый — ещё) пристальный; (перен.: проницательный) зоркий [Сербии зустрів її пильний і гострий погляд, якийсь чудний і таємничий (Смол.); В чорних очах Оленки досада змішалась з тривогою, потім вони стали пильними й уважними (Козач.)]; 3) (требующий быстрого исполнения) спешный, срочный; (не терпящий промедления — ещё) неотложный, книжн. безотлагательный [І трапилось так, що треба було когось послати йому в далеку дорогу у пильній справі (Коцюб.); В такі часи він, коли не мав пильної роботи, замикався в своїм покою, читав, думав (Фр.)\ Став тут лицар і — ні слова. Щось ніяк не починалась Тая пильная розмова (Л. Укр.)]; 4) (упорный, крайне нужный) настоятельный, убедительный; *^на просьба (прохання) убедйтельпая просьба; усиленная просьба; 5) (прилежный, аккуратный) старательный, усердный; (выполненный с особенным старанием — ещё) тщательный [Він був пильним господарем в їх спільнім помешканні (Фр.)\ Затихнуть навік ворожнеча і болі, не буде діймати вже й ганьба неволі, усім моїм мукам настане кінець, і се буде пильної праці вінець (Л. Укр.)]. пильний2 (покрытый пылью) пыльный [Зеле ним полем і пильним вигоном з усіх кінців поспішали шахтарі (Ланч)]. пильник см. напилок. пильність, -ності 1) внимательность; бдительность; неослабность; зоркость [Де є пильність на сторожі, ворог шкодить там не зможе (прислів'я); Перебуваючи в тилу у противника, комсомольці ні на хвилину не забували про пильність (Шер.)]; 2) внимательность; пристальность; зоркость [Небезпека чигає на розвідника тисячами очей, а він може протиставити їй лише пильність пари своїх та ще кмітливість (Верш.)]; 3) спешность, срочность; неотложность; безотлагательность; 4) настоятельность, убедительность; 5) старательность, усердие; тщательность. Ср. пйлышй1 1—5. пильно1 нар. 1) внимательно; бдительно; неослабно; зорко [Задерши голову, майор пильно стежив за обережними, точними і чіпкими ривками Черниша вверх по камінню (Гонч.); Пильно держим руку на затворі, Стережем республіки літа (Нех.)]; 2) внимательно; пристально; зорко [Піхотинці пильно розглядали артилеристів (Куч.)]; ~-чіо дивитися пристально смотреть; (образно) разг. смотреть во все глаза [Василина пильно дивилась Василеві в вічі (Н.-Лев.)]; 3) спешно, срочно; неотложно; безотлагательно [Мені пильно з тобою треба поговорити об нашому ділі (Квітка); Може, вам., пильно треба у городі бути? (Квітка)]; мені н є ~ но разг. мне не к спеху; 4) настоятельно, убедительно; (серьёзно разг. — ещё) толком [Вийшов назустріч до пього і став дуже- пильно прохати грошей (Квітка)]; 5) ста-
|