Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лпл 344 пир рательно, усердно; тщательно [М ихась: Я Михась зовуся, В школі пильно вчуся (Фр.)\ Радченко дивився на ставних, добре вгодованих коней, що навіть при цьому убогому світлі виблискували пильно вичищеними крупами (Кач.)]. Ср. пильний1 1—5. пильно2 предик, пыльно. пильновйтий см. пильний1 1—2, 5. пильнування наблюдение; присмотр; бдение [На всьому є слід не то що занедбання, а недостачі пилыгування (Л. Укр.)]. Ср. пильнувати 2. пильнувати, -ную, -нуєш 1) охранять, стеречь; (с конкретными понятиями разг. — ещё) сторожить; (с абстрактными понятиями торж. — ещё) блюсти [Хома сміявся, і погано сміявся. — Стережете панське добро? Ха-ха! Пильїіуйте, пильнуйте, щоб не пропало (Коцюб.); Ми довго стукаємо до сторожа, що пильнує човнів (Сміл.); Пильнуй носа свого, а не кожуха мого (Ном.); Пильнуй кордон, щоб не проліз шпіон (приказка)]; ~ти законів блюсти законы; 2) (проявлять внимание) следить, наблюдать; (с целью надзора — ещё) присматривать; (неусыпно заботиться уст. — ещё) бдеть (о чём) [Чистоти посуду Сашко пильнував не через якусь особливу охайність натури, а тільки тому, щоб увільнити матір од зайвого клопоту (Смол.); Генрись уже не лишав мене вдень, але сидів при мені, пильнував мене (Фр.)]; 3) (стремиться выполнить что-нибудь хорошо и добросовестно) стараться; (сильнее) усердствовать [А робив [Грицько] — як той віл, цілий день; .. навіть мало що й їв, та й то все на ходу: пильнував, надолужав, як би більше заробити! (Мирн.); Мотря, як бувало й раніш, сиділа на ліжку й пильнувала коло вишивання (Вас.)]; 4) (не спать, не поддаваться сну) бодрствовать; (быть настороже — обычно) быть начеку, разг. смотреть в оба, глядеть в оба [Чубенко вже їхав лісом геть, поминувши заставу, наказавши їй пильнувати (Янов.); Ішов Павло, щоб стать на караулі І пильнувать, припавши до землі (Бажан)]; 0 ~ти як (більше, ніж) ока в лобі (голові) погов. беречь как зенйцу ока [Пильнуй колгоспної худоби як свого ока в лобі (приказка)]; ~нуй! (избегай ошибки, промаха) не плошай!, разг. не зевай!; (будь очень осторожен) держи ухо востро!; охотн. береги! пильнуватися, -нуюся, -нуєшся обл. стеречься, быть начеку [— Хлопче,— шепнув він> — буде лихо з нами! Треба нам пильнуватися (Фр.)]. пильня спец. пильня. пильовик, -ка (об одежде) пылевйк, пыльник [У буфет увійшла висока худорлява людина в сірому пильовику (перекл. з Мальцева)]. пильщик 1) пильщик, пилйльщик [Прибіг він до пильщиків, що близько дерево пиляли (Чуб.)]; 2) энт. пилильщик [Озимому ріпакові дуже шкодять ріпаковий пильщик, ріпаковий квіткогриз, капустяні довгоносик і нопелиця (Колг. вироби, енцикл.)]. .пильщиця пйльпшца, пилйльщица. ІПймон, Іїймін, -мова Пймен. пиндючити,-чу,-чиш разг.топорщить [Віп один між нас Своє пиндючить пір'я біле! (Греб.)]. пиндючитися, -чуся, -чишся разг. неодобр. важничать, спесивиться; (принимать важный вид — ещё) пыжиться [3 одним рибалкою він дуже подружив, Хоч перед другими пиндючився (Гл.)]. пиндючний спесивый. пипдючність, -ності спесивость. пиндючно нар. спесйво, пйнявий обл. кропотливый; (требующий много времени) медленный [Пір'я дерти — пи- нява робота (Сл. Гр.)]. пйняво нар. обл. медленно, вяло, слабо [Робота ішла пиняво, і Митро сердився (Стеф.)]. пипка обл. сосок. пйпоть, -птя типун [Бодай йому пипоть на язик (Н.-Лев.)]. пир, -ру пир [Почалися пири та бенкети, музики та танці: гуде будинок (Вовч.)і пиріг, -рога пирог [Пиріг з квасолею дуже смачний і м'який (Янов.); Плаває, як пиріг у маслі (Ном.); Нема хліба — їж пироги (приказка)]; ^рогй з таком шутл. пироги с нётом; спечені на черені <^рогй подовые пироги,. пиріжечок см. пиріжок. пиріжковий пирожковый. пиріжний пирожный. пиріжник пирожник. пиріжниця пирожница. пиріжок, -жка, пиріжечок, -чка уменьш.у ласк, пирожок [Рум'яні пиріжки на величезних блюдах горами здіймались над жареними качками (Доня.); У кого пиріжечок стремить із-за пазухи, у кого паляничка (Барв.)]. пирій, -рію бот. (Е1уігі?іа И е з V.) пырей . [Поросла пирієм і будяками толока (Куч.)]. пирійник с.-х., бот. пырейник [Тальвеги балок, де чорноземнолучні наносні грунти більш родючі і краще зволожуються, вкриті переважно пирійниками (Бот. ж., 1953, X, 4)]. пиріюватий поросший [слегка] пыреем [Борона важка, а нива пиріювата — не раз на гони треба підчищати борону (Головко)]. пироговий пироговий. пирожйтися, -жуся, -жйшся разг. 1) вздуваться; 2) (зазнаваться) перен. важничать [Коли не пиріг — то й не пирожися; коли не тямиш — то й не берися! (прислів'я)]. пирожне, -ного сущ. пирожное [Офіцери повносили в корчму силу пляшок з шампанським та хустки з пирожним і конфетами (Н.-Лев.)]. пирожниця (форма для изготовления пирож* ного) пирожница. пирскати, -каю, -каєш, пйрснути, -ну, -неш 1) (со смеху) прыскать, прыснуть; (перен. разг. — ещё) фыркать, фыркнуть [З обох боків біля нього безперестанку пирскали сміхом дві міські І дівчини (Шиян); Пирснув один од сміху, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)