Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

ппр 345 пие
другий — і цілий вибух реготу... (Вас,)];
2) (разбрасывать, извергать брызги) разг.
брызгать, брызнуть, разг. прыскать,
прыснуть; (выпуская воздух из ноздрей) фыркать,
фыркнуть [Захлинаючись, ковтала
[дощову] воду суха земля, пирскало й
плюскотіло віття на дереві (Вас); Пирснули з
очей сльози... (Вас); Вогопь у печі скалив
зуби, пирскав іскрами і поблискував по
мідяній посуді (Коцюб.); Коні парували,
пирскаючи носом (Ле); Васько-Блоха
насамперед іде до озерця вмиватись. Чути,
як він пирскає й крекче (Ільч.)].
пирхання фырканье [Чутно регіт і коняче
пирхання (Ле)].
пирхати, -хаю, -хаєш, пирхнути, -ну, -неш
фыркать, фыркнуть; (только несоверш.:
судорожно покашливать разг. — ещё)
перхать [Біля шкільного ганку пирхали коні
(Панч); Але Ігор не поспішав. Він бовтався
у воді, задоволено пирхав і булькотів
водою (Збан.); Ми всі троє так і пирхнули зо
сміху (Донч.)].
пирхота разг. перхота.
пиряти, *ряю, -ряєш разг. таскать [Мішки ті
пиряла; свитка розстебнена, з-під хустки
пасмо чорне вибилось (Головко); Хома,
заливаючись потом, пиряв разом з
піднощиками важезні ящики (Гонч.)].
писака разг. ирон. писака, бумагомарака,
бумагомаратель, кропатель, уст. щелкопёр;
(о пишущем быстро, наспех и поверхностно)
ирон. борзописец [Говорити про «кризу
марксизму» — значить повторювати
безглузді фрази буржуазних писак, що
силкуються роздути всяку суперечку між
соціалістами.. (Ленін); Хоч тряслася рука
старого писаки, хоч бризкало перо, одначе
з-під його отрута на папері зосталася...
(Мирн.)].
писальний пйсчий [Скелі з білої писальної
крейди., виступають на правому березі
р. Дінця на висоті 50—60 м у вигляді
стрімчаків (Бот. ж., 1953, X, 2)]; ^ний
папір пйсчая бумага.
писаний1 прич. писанный [Кореспондент сів
за своїм столом з купкою газет, усякими
мовами писаних (Ле)]; не для тебе
<^но разг. не про тебя писано.
писаний2 прил. 1) писаный [Тарас поромом
переправлявся через Дніпро, тримаючи
під пахвою портфель з малюнками та
книжку своїх писаних віршів (Іван.);
Писаного сокирою не вирубаєш (прислів'я)];
<^ний красунь, <—на красуня
пйсапый красавец, писаная красавица [І
сидить Іван біля столу, не зводить очей
з Франки, немовби вона була писана
красуня (Чорн.)]; як по ~ному разг. как
по писаному [За вісімнадцять літ свого
подружнього життя Марія навчилася
читати найдрібніші факти як по писаному
(Вільде)]; 2) (относящийся к писанию и
письму) письменный [Розцвітаймо піснею,
писаною, усною (Тич.)]; ~-»на в і д п о-
відь письменный ответ; <^на мова
письменный язык; ^ на обіцянка
письменное обещание; 3) (покрытый
картинами или узорами) разрисованный;
(расписанный красками) расписной, уст.
писаный [Промінь мигтить по писаному
комині, по стелі, по вікнах (Кундз.); Писані
скрині (Гол. — С л. Гр.); Носиться, як
дурень з писаною торбою в будень!
(приказка)].
писанина прен. писанина, перен. стряпня
[Сила партійного керівництва — в
конкретній, всебічній роботі з кадрами, в
зв'язках з масами, а не в канцелярській
писанині (Рад. Укр., 1954, /)].
писанка уст. писанка [Село на нашій
Україні — Неначе писанка (Шевч.)].
писання 1) (действие) писание; сочинение
[Писання зайняло час майже до вечора
(Трубл.); Про що були мої думки й
писання, не буду вам казати, друзі рідні, —
бо в вас, наперекір сумним очам,
прорветься гама непокірна сміху (Л. Укр.)];
папір для *^ня пйсчая бумага; пр и-
бор для^ня письменный прибор; ер.
писати; 2) (предмет) писание; (внешний
вид написанного — ещё) письмо [Мір'см
ухопила шитво та накрила писання
(Коцюб.); Вчителька показала колишнє
Юркове писання (Донч.)].
писар, -ря писарь, уст. писец [Писарі, що
складали на колінах свої нескінченні
зведення, надавали картині якогось
діловитого вигляду і впевненості (Гонч.); Микола
й його товариші прийшли в контору, де
сиділи директор та писарі (Н.-Лев.)].
писаренко разг. редк. сын писаря. Сц. ещё
писарчук 2. V
писарёць, -рця презр. писаришка [Писарці
скалили жовті зуби та реготались (Коцюб.)].
писарйна см. писарчук 1.
писариха, писарка разг. редк. жена писаря,
разг. писариха, пйсарша [Уже головиха з
писарихою їздили кудись у село до циганки-
ворожки (Мирн.); Межи чоловіком та
жінкою знову почалась би бійка, коли б
цікава писарка не покликала Олександру
до пекарні — розпитати про її недолю
(Коцюб.)].
писарівна разг. редк. дочь писаря [Чи там
трохи єсть судівен, писарівен і гарних
попівен? (Котл.)].
писарка см. писариха.
писарський писарской, писарский [Щоб ти
не дождав із твоїм родом поганим
писарським! (Квітка)]. \
писарчук, -ка разг. 1) молодой пйсарь; презр.
писаришка [Романка віддали в економію
за писарчука, і він дуже чванився новим
прозвищем (Коцюб.); Рипіло перо,
писарчук сонно кліпав очима (Риб.)]; 2) разг.
редк. сын писаря.
пйсарша разг. жена писаря, разг. писариха,
пйсарша [Писаря й писаршу можна
попросити до себе в гості (Н.-Лев.)].
писарювання разг. пйсарство.
писарювати, -рюю, -рюєшразг. быть писарем,
редк. пйсарствовать; піти ^ти пойтй
в писаря [Вас дивує, чого я став
крамарем, а не пішов учителювати або
писарювати?.. Так, бачите, зручніше (Коцюб.)].
писати (пишу, пишеш) писать; (создавать
произведение — ещё) сочинять; (извещать

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)