Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ппр 345 пие другий — і цілий вибух реготу... (Вас,)]; 2) (разбрасывать, извергать брызги) разг. брызгать, брызнуть, разг. прыскать, прыснуть; (выпуская воздух из ноздрей) фыркать, фыркнуть [Захлинаючись, ковтала [дощову] воду суха земля, пирскало й плюскотіло віття на дереві (Вас); Пирснули з очей сльози... (Вас); Вогопь у печі скалив зуби, пирскав іскрами і поблискував по мідяній посуді (Коцюб.); Коні парували, пирскаючи носом (Ле); Васько-Блоха насамперед іде до озерця вмиватись. Чути, як він пирскає й крекче (Ільч.)]. пирхання фырканье [Чутно регіт і коняче пирхання (Ле)]. пирхати, -хаю, -хаєш, пирхнути, -ну, -неш фыркать, фыркнуть; (только несоверш.: судорожно покашливать разг. — ещё) перхать [Біля шкільного ганку пирхали коні (Панч); Але Ігор не поспішав. Він бовтався у воді, задоволено пирхав і булькотів водою (Збан.); Ми всі троє так і пирхнули зо сміху (Донч.)]. пирхота разг. перхота. пиряти, *ряю, -ряєш разг. таскать [Мішки ті пиряла; свитка розстебнена, з-під хустки пасмо чорне вибилось (Головко); Хома, заливаючись потом, пиряв разом з піднощиками важезні ящики (Гонч.)]. писака разг. ирон. писака, бумагомарака, бумагомаратель, кропатель, уст. щелкопёр; (о пишущем быстро, наспех и поверхностно) ирон. борзописец [Говорити про «кризу марксизму» — значить повторювати безглузді фрази буржуазних писак, що силкуються роздути всяку суперечку між соціалістами.. (Ленін); Хоч тряслася рука старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася... (Мирн.)]. писальний пйсчий [Скелі з білої писальної крейди., виступають на правому березі р. Дінця на висоті 50—60 м у вигляді стрімчаків (Бот. ж., 1953, X, 2)]; ^ний папір пйсчая бумага. писаний1 прич. писанный [Кореспондент сів за своїм столом з купкою газет, усякими мовами писаних (Ле)]; не для тебе <^но разг. не про тебя писано. писаний2 прил. 1) писаный [Тарас поромом переправлявся через Дніпро, тримаючи під пахвою портфель з малюнками та книжку своїх писаних віршів (Іван.); Писаного сокирою не вирубаєш (прислів'я)]; <^ний красунь, <—на красуня пйсапый красавец, писаная красавица [І сидить Іван біля столу, не зводить очей з Франки, немовби вона була писана красуня (Чорн.)]; як по ~ному разг. как по писаному [За вісімнадцять літ свого подружнього життя Марія навчилася читати найдрібніші факти як по писаному (Вільде)]; 2) (относящийся к писанию и письму) письменный [Розцвітаймо піснею, писаною, усною (Тич.)]; ~-»на в і д п о- відь письменный ответ; <^на мова письменный язык; ^ на обіцянка письменное обещание; 3) (покрытый картинами или узорами) разрисованный; (расписанный красками) расписной, уст. писаный [Промінь мигтить по писаному комині, по стелі, по вікнах (Кундз.); Писані скрині (Гол. — С л. Гр.); Носиться, як дурень з писаною торбою в будень! (приказка)]. писанина прен. писанина, перен. стряпня [Сила партійного керівництва — в конкретній, всебічній роботі з кадрами, в зв'язках з масами, а не в канцелярській писанині (Рад. Укр., 1954, /)]. писанка уст. писанка [Село на нашій Україні — Неначе писанка (Шевч.)]. писання 1) (действие) писание; сочинение [Писання зайняло час майже до вечора (Трубл.); Про що були мої думки й писання, не буду вам казати, друзі рідні, — бо в вас, наперекір сумним очам, прорветься гама непокірна сміху (Л. Укр.)]; папір для *^ня пйсчая бумага; пр и- бор для^ня письменный прибор; ер. писати; 2) (предмет) писание; (внешний вид написанного — ещё) письмо [Мір'см ухопила шитво та накрила писання (Коцюб.); Вчителька показала колишнє Юркове писання (Донч.)]. писар, -ря писарь, уст. писец [Писарі, що складали на колінах свої нескінченні зведення, надавали картині якогось діловитого вигляду і впевненості (Гонч.); Микола й його товариші прийшли в контору, де сиділи директор та писарі (Н.-Лев.)]. писаренко разг. редк. сын писаря. Сц. ещё писарчук 2. V писарёць, -рця презр. писаришка [Писарці скалили жовті зуби та реготались (Коцюб.)]. писарйна см. писарчук 1. писариха, писарка разг. редк. жена писаря, разг. писариха, пйсарша [Уже головиха з писарихою їздили кудись у село до циганки- ворожки (Мирн.); Межи чоловіком та жінкою знову почалась би бійка, коли б цікава писарка не покликала Олександру до пекарні — розпитати про її недолю (Коцюб.)]. писарівна разг. редк. дочь писаря [Чи там трохи єсть судівен, писарівен і гарних попівен? (Котл.)]. писарка см. писариха. писарський писарской, писарский [Щоб ти не дождав із твоїм родом поганим писарським! (Квітка)]. \ писарчук, -ка разг. 1) молодой пйсарь; презр. писаришка [Романка віддали в економію за писарчука, і він дуже чванився новим прозвищем (Коцюб.); Рипіло перо, писарчук сонно кліпав очима (Риб.)]; 2) разг. редк. сын писаря. пйсарша разг. жена писаря, разг. писариха, пйсарша [Писаря й писаршу можна попросити до себе в гості (Н.-Лев.)]. писарювання разг. пйсарство. писарювати, -рюю, -рюєшразг. быть писарем, редк. пйсарствовать; піти ^ти пойтй в писаря [Вас дивує, чого я став крамарем, а не пішов учителювати або писарювати?.. Так, бачите, зручніше (Коцюб.)]. писати (пишу, пишеш) писать; (создавать произведение — ещё) сочинять; (извещать |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)