Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

пит
348
пит
<^ ти долі фолък. пошёл искать
счастья.
питатися, -таюся, -таєшся 1)
спрашивать; (о ком, о чём — ещё) осведомляться,
справляться; (с целью выяснить,
выведать — ещё) расспрашивать [Більш поет
вже не питався, Сів, задумавсь на
хвилину (Л. Укр.); Вийшла вона, питається:
«Чого тобі, діду, треба?» (Гл.)\ Я., знаю,
що усюди будуть питатись про вашу жінку:
відкіля вона і хто така є? (Квітка); М и-
к о л а: ..Коли я тобі такий нелюбий,
то пе питайся мене ні про що! (Фр.)];
2) (о разрешении что-нибудь сделать)
спрашиваться [Мокрина насилу діждала
вечора і, нікого, по своєму звичаю, не
питаючись, побігла до човна і попливла до
Миколи (Н.-Лев.)]; 3) безл. спрашиваться;
4) страд, з, спрашиваться.
питаючий редк. вопрошающий [Я зирнув
питаючим оком на свого провідника (Фр.);
А коли перелякана жінка стріла його
неспокійним питаючим поглядом, він
процідив крізь зуби: — Не бійсь, нічого нам
не буде (Коцюб.)].
питво питьё, напитки (мн. ч.) [На столах
уже стояли закуски і питво (Панч)].
питель, -тля обл. 1) крупитчатая мельница
[На острові під кам'яною стіною
притулився здоровий питель (Н.-Лев.);
Говорить, як питель туркоче (Фр.)]; 2) (о муке)
редк. крупчатка.
питець, -тця пьющий (сущ.), разг. пьянчуга
[На хрестинах він гуляє, Добре п'є,
питець завзятий (Самійл.)].
пити (п'ю, п'єш) 1) пить; (часто, не раз —
ещё) пив&ть [Поранений просив пити (Ле);
Барвиста райдуга п'є воду, і шумують
ріки в рідній стороні (Сос); Із золотої
чаші народної творчості пив наш
геніальний поет Шевченко (Корн.)\ Ранні пташки
росу п'ють, а пізні слізки ллють (Ном.)];
~ ти кров чию перен. сосать кровь чью,
пить кровь чью [Ходив би од хати до хати—-
та н по голові, та й по голові. Одного за
те, що п'є людську кров, а другого — що
не боронить (Коцюб.)] ;^тичай пить чай;
(долго разг.—ещё) чаёвничать; (часто разг. —
еще) пивать чай; (при учтивом угощении)
редк. кушать чай [Сідайте, чай будемо
пити (Мирн.)]; було в них що
їсти й ^тп было у них что и есть и
пить; (образно) дом их был полная чаша;
хотіти ~ти хотеть пить, уст. жаждать;
як <^ти д йти разг. как пить дать
(дадут) [Тишком, нишком, як пить дати,
Побіжить до того краю (Граб.)]; 2) (о вине,
спиртных напитках) пить; (многократно —
ещё) пивать; (иметь склонность, влечение
к пьянству разг. — ещё) зашибать; (без
всякой меры — ещё) пьянствовать
[Покинув Максим 8овсім пити (Мирн.); До
пізньої ночі пили й танцювали бурлаки
(Н.-Лев.); Пий, синку, та не похмеляйся
(Ном.)]; ~ти без просипу разг.
пить без просыпу, уст. пить горькую, пить
мёртвую [Правдивий воїн не дрімає, Без
просипу же і не п'є (Котл.)]; ~ти-г у-
л я т и предаваться разгулу,
пьянствовать, кутить, уст. бражничать, разг.
чертить [2-й вартовий..: Та вже так, що
свято! Хто п'є-гуляє, а сторожа стій і
стережи, хто зна чого й від кого (Л. Укр.)];.
~^ти з рога ист. пить из рога; д е п'ють,
там і ллють погов. где пьют, тут и
льют.
питиме1 прил. см. питимий.
питиме2 (род. питимого) сущ. обл. питьё,
напитки (мн. ч.) [Гуляли вони, пили, їли усе
добре, да й пішли собі назад, покидавши
усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме
{Руднії
питимий уст. родимый [Чи зроду вони
кохали її, як я, мати рідна, питима мати!
(Вовч.)].
Питирйм Питирйм.
питися (п'ється) безл. питься [Так жадібно
пилось повітря, так вільно дихали груди
(Коцюб.); Пийте, поки п'ється, бийте,
поки б'ється! (Шевч.); Горілка не п'ється
(Чуб.)] 0 не до тебе п'ється разг.
не к тебе обращаются.
питки, питоньки дет. ласк, от пити 1 [—Чого
ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що
всім питки подаю (Ном.); І їстоньки— не
їм, і питоньки — не п'ю, Та виглядаю все
Зозуленьку мою (Гл.)].
питлйвий редк. пытливый [Вона [партія]—
в нових морів розливах, В народів дружбі
віковій, Вона — в очах дітей питливих
При карті всесвіту новій (Рил.)].
питлювання пеклёвка.
питлювати, -люю, -люєш пеклевать [Хто
хоче питлювати, мусить зачекати (Ном.);
Ти питлюєш язиком, як у млині... (Стеф.)].
питлюватися, -люється пеклеваться.
питльованик 1) прил. пеклеванный,
крупитчатый; ~нии хліб крупитчатый хлеб,
пеклеванник; ^ не б 6 р о ш н о (~ на м у-
к а) крупитчатая мука, крупчатка [Пра-
зникові паляниці з питльованого борошна
на яйцях вже поїли, і в господині зістався
тільки один окраєць (Н.-Лев.)]; 2) прич.
пеклёванный.
питльованик пеклеванник.
питльованка, питльовка пеклеванка,
крупчатка, крупитчатая мука.
питнйй питьевой [У мене є питний мед
(Харьк. г. — Сл. Г р.)]; ~на вода
питьевая вода [Під час розшуків питної води
для господарських і побутових потреб у
районі Хмільника., виявили жовтуватого
кольору воду, неприємну на смак (Наука
і життя, 1958, 5I
питомий1 физ., перен. удельный [При
конструюванні і виробництві верстатів,
машин і різного устаткування
машинобудівники повинні звернути* особливу увагу
на зниження питомої витрати металу
шляхом поліпшення конструкцій4 машин,
застосування економічних профілів прокату
і заміни металу пластмасами (Матер.
XX з. КПРС)]; ~ма вага удельный вес
[Питома вага є характерним показником
для кожної речовини (Геол. ж.у 1953, XIII,
2); Питома вага української літератури
в загальній радянській літературі
величезна (Літ. газ., 1948, XII)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)