Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пит 348 пит <^ ти долі фолък. пошёл искать счастья. питатися, -таюся, -таєшся 1) спрашивать; (о ком, о чём — ещё) осведомляться, справляться; (с целью выяснить, выведать — ещё) расспрашивать [Більш поет вже не питався, Сів, задумавсь на хвилину (Л. Укр.); Вийшла вона, питається: «Чого тобі, діду, треба?» (Гл.)\ Я., знаю, що усюди будуть питатись про вашу жінку: відкіля вона і хто така є? (Квітка); М и- к о л а: ..Коли я тобі такий нелюбий, то пе питайся мене ні про що! (Фр.)]; 2) (о разрешении что-нибудь сделать) спрашиваться [Мокрина насилу діждала вечора і, нікого, по своєму звичаю, не питаючись, побігла до човна і попливла до Миколи (Н.-Лев.)]; 3) безл. спрашиваться; 4) страд, з, спрашиваться. питаючий редк. вопрошающий [Я зирнув питаючим оком на свого провідника (Фр.); А коли перелякана жінка стріла його неспокійним питаючим поглядом, він процідив крізь зуби: — Не бійсь, нічого нам не буде (Коцюб.)]. питво питьё, напитки (мн. ч.) [На столах уже стояли закуски і питво (Панч)]. питель, -тля обл. 1) крупитчатая мельница [На острові під кам'яною стіною притулився здоровий питель (Н.-Лев.); Говорить, як питель туркоче (Фр.)]; 2) (о муке) редк. крупчатка. питець, -тця пьющий (сущ.), разг. пьянчуга [На хрестинах він гуляє, Добре п'є, питець завзятий (Самійл.)]. пити (п'ю, п'єш) 1) пить; (часто, не раз — ещё) пив&ть [Поранений просив пити (Ле); Барвиста райдуга п'є воду, і шумують ріки в рідній стороні (Сос); Із золотої чаші народної творчості пив наш геніальний поет Шевченко (Корн.)\ Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (Ном.)]; ~ ти кров чию перен. сосать кровь чью, пить кровь чью [Ходив би од хати до хати—- та н по голові, та й по голові. Одного за те, що п'є людську кров, а другого — що не боронить (Коцюб.)] ;^тичай пить чай; (долго разг.—ещё) чаёвничать; (часто разг. — еще) пивать чай; (при учтивом угощении) редк. кушать чай [Сідайте, чай будемо пити (Мирн.)]; було в них що їсти й ^тп было у них что и есть и пить; (образно) дом их был полная чаша; хотіти ~ти хотеть пить, уст. жаждать; як <^ти д йти разг. как пить дать (дадут) [Тишком, нишком, як пить дати, Побіжить до того краю (Граб.)]; 2) (о вине, спиртных напитках) пить; (многократно — ещё) пивать; (иметь склонность, влечение к пьянству разг. — ещё) зашибать; (без всякой меры — ещё) пьянствовать [Покинув Максим 8овсім пити (Мирн.); До пізньої ночі пили й танцювали бурлаки (Н.-Лев.); Пий, синку, та не похмеляйся (Ном.)]; ~ти без просипу разг. пить без просыпу, уст. пить горькую, пить мёртвую [Правдивий воїн не дрімає, Без просипу же і не п'є (Котл.)]; ~ти-г у- л я т и предаваться разгулу, пьянствовать, кутить, уст. бражничать, разг. чертить [2-й вартовий..: Та вже так, що свято! Хто п'є-гуляє, а сторожа стій і стережи, хто зна чого й від кого (Л. Укр.)];. ~^ти з рога ист. пить из рога; д е п'ють, там і ллють погов. где пьют, тут и льют. питиме1 прил. см. питимий. питиме2 (род. питимого) сущ. обл. питьё, напитки (мн. ч.) [Гуляли вони, пили, їли усе добре, да й пішли собі назад, покидавши усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме {Руднії питимий уст. родимый [Чи зроду вони кохали її, як я, мати рідна, питима мати! (Вовч.)]. Питирйм Питирйм. питися (п'ється) безл. питься [Так жадібно пилось повітря, так вільно дихали груди (Коцюб.); Пийте, поки п'ється, бийте, поки б'ється! (Шевч.); Горілка не п'ється (Чуб.)] 0 не до тебе п'ється разг. не к тебе обращаются. питки, питоньки дет. ласк, от пити 1 [—Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю (Ном.); І їстоньки— не їм, і питоньки — не п'ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Гл.)]. питлйвий редк. пытливый [Вона [партія]— в нових морів розливах, В народів дружбі віковій, Вона — в очах дітей питливих При карті всесвіту новій (Рил.)]. питлювання пеклёвка. питлювати, -люю, -люєш пеклевать [Хто хоче питлювати, мусить зачекати (Ном.); Ти питлюєш язиком, як у млині... (Стеф.)]. питлюватися, -люється пеклеваться. питльованик 1) прил. пеклеванный, крупитчатый; ~нии хліб крупитчатый хлеб, пеклеванник; ^ не б 6 р о ш н о (~ на м у- к а) крупитчатая мука, крупчатка [Пра- зникові паляниці з питльованого борошна на яйцях вже поїли, і в господині зістався тільки один окраєць (Н.-Лев.)]; 2) прич. пеклёванный. питльованик пеклеванник. питльованка, питльовка пеклеванка, крупчатка, крупитчатая мука. питнйй питьевой [У мене є питний мед (Харьк. г. — Сл. Г р.)]; ~на вода питьевая вода [Під час розшуків питної води для господарських і побутових потреб у районі Хмільника., виявили жовтуватого кольору воду, неприємну на смак (Наука і життя, 1958, 5I питомий1 физ., перен. удельный [При конструюванні і виробництві верстатів, машин і різного устаткування машинобудівники повинні звернути* особливу увагу на зниження питомої витрати металу шляхом поліпшення конструкцій4 машин, застосування економічних профілів прокату і заміни металу пластмасами (Матер. XX з. КПРС)]; ~ма вага удельный вес [Питома вага є характерним показником для кожної речовини (Геол. ж.у 1953, XIII, 2); Питома вага української літератури в загальній радянській літературі величезна (Літ. газ., 1948, XII)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)