лпш 350 пищ ської літератури пишається наш народ (Корн.)]; 2) (о ком-нибудь, о чём-нибудь красивом, выделяющемся) красоваться [Ви рано вийшли на зорі, Земля пишається у рясті, І жайворонки угорі Трепещуть піснею про щастя (Рил.); Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина (Шевч.)]; 3) (зазнаваться) разг. важничать; (горделиво превозноситься) величаться, кичиться; (выставлять свои достоинства) тщеславиться; (чваниться) спесивиться (уст.); (выставлять напоказ что-нибудь) форсить (чем) (разг.); (себя — ещё) красоваться [Отже, Грицько, хвастаючи своею бувалістю, пишаючись своїми достатками, сам тепер думав не про убожество (Мирн.); Пишалися дівчата своїми найдорожчими уборами... (Кач.); Пишається, як попівна в гостях (Ном.)]. пишка пышка [Научу я тебе в середу пишку їсти (Ном.); Трудівнику медові пишки, а ледарю — ялові шишки (прислів'я)]. пишний 1) (богатый) пышный, роскошный, (сильнее) великолепный, рит. блистательный; (об одежде — ещё) нарядный [І нащо б мені здалися В замку пишнії палати? Чи в палатах, чи в хатині Все одно мені лежати (Л. Укр.); Він випростувався перед боярином, мов молодий, пишний дубчак (Фр.); Настала пишна та тепла весна (Н.-Лев.); Буржуазна демократія є демократія пишних фраз, урочистих слів, велемовних обіцянок, гучних лозунгів свободи й рівності.. (Ленін); Ось кістяк усіх їх вчинків, оголених від пишних убрань і луски слів (Козач.)]; ~-на красуня писаная красавица; ~-»не свято пышное празднество, великолепное празднество; ^»не убрання пышный наряд (убор), роскошный наряд (убор), великолепный наряд (убор); 2) (в высшей степени достаточный, с избытком) обильный; (плодородный уст. — ещё) злачный; (цветущий разг. — ещё) роскошный [Це була Лкерманщина.. Край був багатий та пишний, як рай (Н.-Лев.); В гаю далекім, в гущавині пишній, Квіти гранати палкі розцвітають (Л. Укр.); Ми розметали тьму, і знову Україна із попелу й руїн встає, як пишний сад (Сос.)]; "-ний урожай обильный урожай; 3) (очень хороший) разг. пышный, отличный, превосходный [Від пишного здоров'я, від повноти щастя Надія Миколаївна вся світилася радістю (Панч)]; 4) (надменно- величественный) гордый, важный [Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже (Волч. у. — Сл. Гр.); Не здававсь мені величним Той завзятий, пишний лицар, Що красуню непокірну Взяв оружною рукою (Л. Укр.)]; 5) (лёгкий, как бы взбитый — о волосах и т. п.) пышный [Він зупинив погляд на її пишному волоссі (Собко); Які вийшли вуса в Івана мого — Русяві та пишні!. (Нех)]. пишність, -ності 1) пышность; великолепие; блистательность; нарядность [Безкраї степи дихали на них пишністю півдня (Гонч.)]; 2) пышность. Ср. пйшний 1,5. пишнітися, -нГюся, -нїєшся обл. красоваться [Жінка в його пишнілась, як пишна рожа (Вовч.)]. пишно нар. 1) пышно, роскошно; великолепно; блистательно; нарядно [Пишно Вкраїнська Радянська держава В вільній сім'ї розцвіла (Рил.); При дорозі пишно почали розцвітати кущі шипшини (Ст.); В горах пишно буяла весна (Кач.); Хочеш знати,чим справді було те, що так колись пишно цвіло,що на серце наводило чари, світ вбирало в злотисті примари (Л. Укр.); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде.., сама пишно вбрана (Л. Укр.)]; <-»но убирати пышно убирать, роскошно убирать, разг. разубирать; ~но убиратися нарядно одеваться, наряжаться, разг. рядиться [Вона., любила пишно вбиратись (Коцюб.)]; 2) обильно; роскошно; 3) гордо, важно [Пишно викотився повний місяць з-за гори й освітив ясним світом Вербівку (Н.-Лев.); Не говори пишно,, щоб тобі на зле не вийшло (прислів'я)]; 4) пышно; О х о ч н є ~ но, аби затишно погов. не до жиру, быть бы живу. Ср. пйшний 1—2, 4—5. пншнобарвйстпй редк. цветистый. пишнобарвний красочный [Та тут у пишно- барвпу тканину його мрій замішалася якась нова нитка (Ф/?.)]. пишнобарвність, -ності красочность. пишногрудий пышногрудый [Ляля ласкавим поглядом огорнула маленьку пишногруду Королькову (Гонч.)]. пишнокрилий пышнокрылый. пишномовний неодобр. высокопарный, напыщенный, уст. выспренний, (сильнее) превыспренний; (очень громкий поэз. уст. — ещё) громозвучный [На них [пам'ятниках] було вирізьблено чи викладено золотом пишномовні написи, перелічувались рицарські доблесті й звитяжні перемоги (Жур.)]. пишномовність, -ності высокопарность, напыщенность; выспренность [Проповіді [київських вчених XVII ст.] були написані витієватим, вигадливим стилем; їх пишномовність була мало доступна народним масам (Іст. Укр. РСР)]. Ср. пишномовний, пишномовно «ар. высокопарно, папыщенно; выспренне [Куліш, манірний, красивий, самозакоханий, як завжди, пишномовно І зустрів Тараса (Іван.)]. Ср. пишномовний, пишнота 1) великолепие, пышность; (внешняя красота—еи^)р6скошь [Се йшов у всій своїй пишноті., боярин Тугар Вовк зі своєю дружиною (Фр.); Яка тут краса, яка пишнота на левадах! (Н.-Лев.)]; 2) (мн. ч. пишноти, - нот: к расивые места) к ра с 6ты[М а р ц і я:..Я покажу їй всі пишноти Риму! (Л. Укр.)]. пишучий пишущий; "-'чий прилад пишущий прибор. пйщавка обл. свирель. пищаль, -лі воєн. ист. пищаль [Над канапою, на завішеній килимом стіні, ..поблискує старовинна козацька пищаль (Гонч.)]. ' пищальний пищальный.
|