Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пнщ 351 ШІ5 пищання пищание, писк [Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки, малесенькі, з пищанням своїм веселим (Вовч.)]. пищати, -щу, -щйш пищать [Чути було тільки, як десь на сусідньому подвір'ї пищали курчата (Панч); В ушах пищало, стогнало, вило... (Мирн.); Робота аж пищала в її руках (Коцюб.)]. пищик 1) пищик [А коли на жовтій акації з'являлися стручки, знову не було відбою від дітвори, яка обривала стручки на пищики (Донч.)\ Так важко дише, аж пищики в неї в грудях грають (Мирн.)]] 2) охотн., эл. пищик. пищуха орн. пищуха [Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець.. Це підко- ришник, або пищуха, малесенька сірувато- коричнева пташка (Веч. Київ, 1958, III)]. ьияк, -ка, пияка разг. пьяница [Коні брели за ним, як веселі пияки, спотикаючись (Гонч.)]. пиятика разг. выпивка, попойка; шутл. возлияние; (сильнее) пьянство, разг. пьянка, шутл. разливанное море; (кутёж) разгул; (сильнее) пьяный разгул [До ранку тривала пиятика й танці (Тулуб); Згадую, як Степан Кищук оцього Юхима за неробство та пиятику гострим словом допікав (Жур.)]. пияцтво пьянство [Пан управитель заклопотаний полюванням, залицянням до дівчат, пияцтвом (Риб.)]. пиячити, -чу, -чиш пьянствовать, пить горькую; (проводить время в кутежах) предаваться разгулу, разг. кутить; (иногда, изредка— ещё) покучивать [Якось у корчмі пиячили жандарми. Перепившись, почали битися (Турч.); Другої неділі Демидов пиячив із приятелями і про гроші й згадувати не хотів (Іван.)]. пі нескл. сущ. ср. р. мат. пи. піала пиала [Нам було приємно взяти в руки Піалу із рук його онуки (Дор.)]. піанізм, -му муз. пианйзм [Фортеп'яновий акомпанемент його був звичайно простий і прозорий, не затушковував мелодії, .. проте визначався рисами натурального для Лисенка піанізму, барвистістю й рельєфністю (Рил.)]. піаніно нескл. сущ. ср. р. пианино [Ліда підійшла до піаніно, відкрила кришку і провела рукою по клавішах (Трубл.)]. ціаніновий редк. пианйновый [У вікно танінові гами і солодкий акації дух (Сос.)]. піаніссімомуз. 1) нар. пианиссимо; 2) нескл. сущ. ср. р. пианиссимо [Я ж кажу, що в пеї не зовсім чисте піаніссімо... Є якась детонація... (Вишня)]. піаніст пианист [Він слухає музику, що долітає з зали, — грає славетний піаніст Контський (Коч.)]. піаністичний муз. пианистический. піаністка пианистка [О с т р о ж и и: Заграйте що-небудь, з ласки вашої. Ви певно граєте новітніх композиторів? Люб о в: Ні! Просіть краще Саню, вона ж піаністка (Л. Укр.)]. піано луз. 1) нар. ппапо; 2) нескл. сущ. ср. р. пиано [Нині, неначе боячись тих звуків, що викликувала, похилена над клавіатурою, вона грала поволі піано, ..лиш тут і там кладучи натиск па деякий нижчий звук (Коб.)]. піанола муз. пианола. піастр, -ра пиастр. пів пол, половина; пів па третю (о времени) половина третьего, полтретьего. півавтомат полуавтомат. півантрацйтовий полуантрацйтовый. піваркуш полулйст. пів-аркуша пол-листа. півбак мор. полубак [Лейте і Котовай лежали на півбаку, вчепившися руками за брашпиль (Трубл.)]. півбіди разг. полбеды, полгоря; (в значении сказуемого: без особого труда, без большого горя — ещё) сполагоря, с полгоря [Ще як літо, то півбіди біда (Фр.)\ «З'їж півбіди та напийся води! (приказка)]. півбог миф., переп. полубог. півбуханки полбуханки, полхлёба. піввагон ж.-д. полувагон. півважкйй: *^ка вага спорт, полутяжёлый вес півванна полувапна. півват эл. полуватт. півватний эл. полуваттный.^ піввзвод, -ду воен. полувзвод. піввйвих, -ху мед. полувывих. піввйїмка спец. полу выемка. піввідерно полуведро. піввідерний, піввідровий полуведёрный [Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину (Киев. у. — Сл. Гр.)]. піввіковий полувековой [Комуністична партія Радянського Союзу пройшла славний піввіковий шлях героїчної боротьби, тяжких випробувань і всесвітньо-історичних перемог E0 років КПРС)]. піввіку полвека [Піввіку тому прийшов сюди вперше Григорій Сидорович (Янов.)]. піввірш полустишие. піввісь (род. півосі) полуось. піввольт эл. полу вольт. півгодини полчаса [Проминуло доброї півгодини, аж двері ванькирчика зпов одчинилися (Коцюб.)]. півгодинний получасовой. півголий полуголый, полунагой; полуобнажённый [Полум'яні листки повільно зривалися з півголих гілок (Донч.)]. півголоснйй, -ного сущ. лингв, полугласный. півголосом нар. вполголоса [Усі йшли мовчки, і нікого не здивувало, коли Тарас тихо, півголосом почав співати (Іван.)]. півгони (род. півгш и півгонів) разг. уст. полдлины поля, полугоны (уст.) [Розминувшись, трактори пройшли ще з півгін, поки Онисько Артемович, нарешті, схаменувся (Гонч.)]. півгоря разг. полгоря, полбеды; сполагоря, с полгоря [Недарма кажуть, що поділепе щастя — подвійне щастя, а поділене горе-- лише півгоря (Козач.)]. См. ещё півбіди. півдарма: за ~»ма за полцеші [За півдарма пани грунти У нас забирали (народна пісня)]*- південець, -нця южанин. південка южанка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)