Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пїг 356 шд люди? Нехай хоч не герої, хай пігмеї сюди прийдуть, поможуть працювати • (Л. Укр.)). пігмент, -ту биол., хим. пигмент [В зеленому листі рослин міститься зелений пігмепт — хлорофіл (Наука і життя, 1958, 2I. пігментація биол. пигментация. пігментний, пігментовий биол., хим. пигментный. пігментований биол. пигментированный [Давно відомо, що пігментовані рослини мають більшу стійкість до різних захворювань порівняно з рослинами незабарвленими (Мікр. ж., 1953, XV, 1I пігментовий см. пігментний. пігментувати, -туе биол. пигментировать. пігмоїд антр. пигмоид. пігнати (пожену, поженеш) см. погнати. пігнатися (поженуся, поженешся) см. погнатися. пігнути, -ну, -непі см. погнути. пігнутися, -нуся, -нёшся см. погнутися. під1 (род. поду) сущ. 1) (горизонтальная поверхность в печи, на которую кладётся топливо) под; (мет. — ещё) лещадь [Відкрилась височенна кришка печі, під виїхав у цех (Собко)]', 2) обл. площадка для укладки стогов, скирд и т. п. [Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки (Н.-Лев.)]; 3) (низко расположенное место) обл. низменность; (мн. ч.: поди, -дів) долина [Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, печисленні коні січової варти паслися на подах, біля самого Чорто- млика (Ле)]. під2 (род. поду) сущ. обл. чердак [Анничка побігла з ненею в хату, взяла сорочку й полізла па під перебиратися (Черемш.)]. під3, (реже) пГдо, піді предл. 1) (с вин. п.) а) под [Під лежачий камінь і вода не біжить (прислів'я); Тарас дивився під ноги Старову, щоб той, бува, не оступився (Ільч.); Ні! з гір прийду покірна і мовчазна, Мов квітка, похилюсь під ніж жертовний (Л. Укр.); Ряди [солдатів]., вирів- пялись під шнур, підняли голови (Вас); У неділю Пушкінською вулицею Лялю вів під руку високий юнак (Гонч.);^ Тузити зараз і прийнявся, Хто тільки під руку попавсь (Котл.); Назар запрягає коні під пана (Вовч.); Роман позичив грошей на хату, ще й обіцяв дати хуру до лісу під матеріал (Коцюб.); Когось все жду— Співаючи. Співаючи — кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий (Тич.)]; під акомпанемент рояля под аккомпанемент рояля; під бокс под бокс [Голова його з золотаво-рудим, підстриженим під бокс волоссям весь час витягувалась вперед (Гонч.)]; під мармур под мрамор; під неділю под воскресенье [Під неділю — або Чіпка в Грицька з матір'ю, або Грицько в Чіпки з Христею (Мирн.)]; під ніс под нос [Старий Максим плюнув спересердя та й подався до воріт, бубонячи щось під ніс (Коцюб.)]; під н і ч против ночи (уст.) [Ах, дідусь! Ти куди йдеш під ніч? Будь, дідусеньку, з нами! (Фр.); Ми чужі вам, незнайомі, Ви ж під ніч у своїм домі Захист нам дали, як вдень (Фр.)]; під норов по нраву [Колгосп хороший — це ми бачимо. Ось тільки чи підберете хлопця під норов нашої дівки? (Збан.)]; під пару к о м у под пару кому [—Ба ні, голова в нас тямущий, хоч би й вам під пару! — сміється жінка на возі (Янов.)]; під п'яну руку разг. под пьяную руку; під силу под силу, по силам; брати під свою оборону брать под свою защиту [Ніхто їх не брав під свою оборону (Л. Укр.)]; віддати під суд отдать под суд; їй [років] під сорок ей [лет] под сорок; н е під силу не под силу, не по силам, разг. невмоготу, невмочь [I вдруге дівчина йому відмовила. І ще гірш не під силу стало козакові (перекл. з Вовчка)]; пейзаж під Левітана пейзаж под Левитана ; посадити під арешт посадить под арест; рубити дерево під корінь рубить дерево под корень; б) (для обозначения места вблизи чего- нибудь) около, возле, у [Сядьте, бабо, під грубку та нагрійтеся, коли змерзли (Коцюб.)]; в) (для обозначения времени) в, во (что); во время (чего); (в некоторых случаях в сочетании со словом час для указания на время, период, в течение которого совершается что-нибудь) при; (перед чем- нибудь) накануне (чего) [Мочила коноплі під холод раз та захолодила ноги, боліли (Тесл.); Що се дідусь несе під таку негоду? (Барв.); Малою зосталася від батька та матері: під холеру вони полягли... (Мирн.); Вихор бува під посуху (Чуб.); На Покрову, під ярмарок, Торік був і я там... (Гл.)]; під такий час в такое время [Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив.. Під такий час кожна хвилина дорога селянинові (Мирн.)]; під час виконання (виконування) службових обов'язків при исполнении служебных обязанностей; під час Паризької комуни при Парижской коммуне; під час підписання договору при подписании договора; під час революції во время революции; г) (для обозначения направление действия к пространственному или временному пределу) к, ко, под [Приходимо ми з ним, у неділю, під те село (Вовч.)\ Під Очаков погнали й Максима (Шевч.)\ Відкладував Хома під осінь хату вкрити (Боров.); Під вечір по селу розійшлося, що йдуть козаки (Коцюб.)]; під кінець дня (року) к концу дня (года), под конец дня (года); під той час к тому времени; д) (в бранных выражениях) к, ко; під три чортй! к чертям!, ко всем чертям!; 2) (с твор. п.) а) под (кем, чем), (перед некоторыми сочетаниями согласных) подо [Ти ж бачив сам, як в темну ніч Блищать у нас зіроньки під водою (Г.-Арт.); Нехай шкапа підо мною Огирем гарцює (Г.-Арт.); Під калиною дівчина Спала, не вставала (Шевч.); Під його важкими |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)