Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ма 443 пла плантаж, -жу с.-х. плантаж; перевал [Найважливішими заходами підготовки грунту під аґрус є глибока оранка (плантаж) і удобрення (Колг. вироби, енцикл.)]. плантажний с.-х. плантажный [Ще й ми, закладаючи сад, виорювали плантажними плугами козацькі пістолі (Гонч.)]. плантатор,-ра плантатор [Чи ми,немов невільники, під ляскіт канчука, На втіху злим плантаторам ударим тропака? (Л. Укр.)]. плантаторство плантаторство. плантаторський плантаторский. плантаційний плантационный. плантація плантация [Плантації махорки тяглися схилами від осель, упираючись у старе русло маленького струмочка (Десн.)]. планувальний архт. и пр. планировочный, планувальник спец. планировщик [Перед останньою культивацією поверхню грунту вирівнюють тракторним планувальником (Колг. вироби, енцикл.)]. планувальниця спец, планирбвщица. планування 1) планирование [Колгоспне господарство ведеться на основі соціалістичного планування (Рад. Укр., 1948, IV)]; 2) планировка. Ср. планувати 1—2. ' планувати, -ную, -нуєш 1) эк. и пр. планировать [3 допомогою парторганізації по- літорганізатор планує, які треба провести бесіди, прочитати лекції (Рад. Укр., 1959, IV)]; 2) архт., геод., сад. планировать [Ось землекопи й геодезисти — Планують точно, Працюють чисто (Мур.); Поля, що йцуть під посів багаторічних трав, перед зяблевою оранкою старанно планують (вирівнюють), а місця зрізів добре заправляють гноєм (Колг. Укр., 1956, 6)]. плануватися, -нується страд, з. 1) планироваться; 2) планироваться. Ср. планувати . 1—2. плануючий планирующий. планшайба техн. планшайба. планшет геод. и пр. планшет [Чаров вийняв з планшета карту з нанесеним на ній червоним хрестиком пунктом (Минко)]. планшетка геод. и пр. планшетка [Брянський діставав з своєї планшетки якісь схеми і записи з формулами (Гонч.)]. планшир, -ра мор. планшир [Ухопившись руками за планшир, штурман плигнув на кригу (Трубл.)]. пласировка спорт, пласировка. пласирувати, -рую, -руєш спорт, пласировать. Плаский см. плоский. пласкість см. плоскість1. пласко см. плоско. пласкоголовий см. плоскоголовий. пласкогрудий см. плоскогрудий. пласколиций см плосколиций. пласконосий см. плосконосий. пласкуватий см. плескуватий. пласт, -та пласт [Важко дихаючи, працювали бійці, скреготіли в темноті кайла, мечучи іскри, коли траплявся кам'яний пласт (Гонч.); Під землею, в глибині, Сплять товсті пласти вугілля, Чорні-чорні і міцні (Бойко); Яру пшеницю в колгоспах і радгоспах треба посіяти насамперед по пласту багаторічних трав і по перелогах у перші два-три дні від початку весняних польових робіт (Рад. Укр., 1948, X); Пітьма важким пластом., придавила всі серця, що билися під її тиском (Фр.)]; • лежати (витягтися) ~-»том (я к ^ т) разг. лежать * (вытянуться) пластом (как пласт) [Бухнув [Павло] на піл, лицем у подушку, приглушено застогнав, витягся як пласт,—заснув, чи що?(Горд.)]. пластика пластика [В довоєнні роки на Україні до втілення засобами пластики образу Володимира Ілліча [Леніна] звертається ціла група художників-скульпторів(Мі/с/гс., 1956, 2)]. пластилін, -ну иск. пластилин [Узялася я до діла — Пластилін в руці змісила, Подивися- но, дружок: Вже готовий колобок! (Бойко)]. пластиліновий иск. пластилиновый. пластина 1) пластина [В горизонті виявлено не більше двох десятків грубих, неправильно огранених пластин (Архл., 1954, IX)]; 2) (распиленное или разрубленное вдоль бревно со снятыми горбылями) спец. пластина [Старі люди кажуть — не було ще пилок, як ті контори поставлені, пластини рубані, дубові, цвяшка не вженеш (Горд.)]. пластинка 1) пластинка [Никанор Іванович завів грамофон і поставив пластинку «Ой, казала мені, мати» (Головко); Мепі здавалось, що коли б сфотографувать їх, на пластинці вийшли б не людські очі, а картина руїни (Коцюб.)]; 2) бот. пластинка [Від недостачі води молоді частини стебел, листкові черешки і пластинки втрачають свою пружність, в'януть і опускаються вниз (Осн. даре.)]; 3) зоол. пластинка. пластинковий пластиночный. пластинчастий, пластинчатий пластинчатый [В могилах IV ст. до н. є. знаходять грецькі суцільні кіраси, або пластинчасті панцирі з наплічниками (Нар. стар. іст. УРСР)]. пластинчастість, -тості, пластинчатість пласти нчатость. пластинчатий см. пластинчастий. пластинчатість см. пластинчастість. пластинчатовусі, -сих сущ. энт. пластинчато усы е. пластинчатодзьобі, -бих сущ. орн. пластинчатоклювые пластинчатозяброві, -вих сущ. зоол. пластинчатожаберные. пластир, -ру пластырь [Входить Пилип Ти- мофійович, на лисиеі у нього пластирі (Корн.)). пластифікатор, -ра спец. пластификатор. пластифікація спец. пластификация. пластифікований спец. пластифицированный. пластифікувати, -кую, -куєш спец пластифицировать. пластичний 1) пластический; (способный под давлением изменять форму—ещё) пластичный [М. Калінін.. підкреслював, що всі народні пісні пов'язані з працею, а в народних танцях людина показує трудові процеси в плас* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)