але 447 пле блищала шкіра її плеканих рук (перекл. з Горького)]. плекання лелёянье; выращивание; пестование; холенье [Сильнії морози й каменистий грунт не допускають плекання овочевих дерев (Фр^); Плекання маржинки сповняло радістю серце (Коцюб.)]. Ср. плекати. ^ плекати, -каю, -каеш лелеять; растить, выращивать, торж. пестовать; (содержать в чистоте, тепле, сытости — ещё) холить [В добрі плекала кожну днину Синів достойних Батьківщина (Ст.); Слова і мрії, що в праці плекала, Сьогодні в пісню вкладаю молодо (Заб.)\ В колгоспі плекають прекрасну породу гірськихарденів(/Гуч.)]; ~ти надію лелеять надежду, питать надежду [Андрій плекав таємну надію, що все минеться якось (Коцюб.)]; ~^ти злість (ненависть) копить злобу (ненависть), питать злобу (ненависть) [Кому душа така дана, Що дружби чи любові вік не зна вона І ненависть саму до всіх плекає, — Той кожного за ворога свого вважав (перекл. з Крылова)]. плекатися, -каюся, -каєшся 1) расти; (развиваться — об определённых навыках) воспитываться [Хороший хлопчина не в добрі плекався, але ріс серед важкої праці, боровся довго й тяжко за своє життя (Фр.); Мені здається, що нема ні в чім утрати, коли плекається добрий смак і то для нашої власної втіхи (Коб.)]; 2) (о животных) откармливаться [Пречудово скот плекався, всім на диво родив хліб (Фр.)\ Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, ..куди не ступала людська нога, де плекався тільки бурий ведмідь (Коцюб.)]. плексиглас, -су спец, плексиглас [Марченко, весело усміхаючись, вліз у кабіну. Він засунув за собою дашок, і сонячний відблиск загорівся на плексигласі (Собко)]. племгосп, -пу (племінне господарство) с.-х. племхоз (племенное хозяйство) [Племгоспи, організовані за вказівкою Володимира Ілліча, стали опорними пунктами дослідної роботи в галузі тваринництва (Наука і життя, 1956, 3)]. племінний племенпой [Суспільний розвиток сарматських племен проходив не скрізь рівномірно. Деякі з них були слабо об'єднані і жили здебільшого роздрібнено; інші відзначалися більшою організованістю і входили до великих племінних об'єднань і союзів племен (Архл., 1953, VIII); Скоро з-за Дніпра пригнали колгоспники племінний скот (Куч.)]; ~нйй жеребець с.-х. племенной жеребец; жере- бёц-племеннйк; ~*нйй рибоводний пункт племенной рыбоводный пункт. племінник племянник [Сам [пан Польський] предводитель; родичі — урядники; справник, суддя, підсудки — все то зяті, родичі зятів, племінники... (Мирн.)]. племінниця племянница [Подовгу розмовляв з племінницею Семен Трохимович (Грим.)]. племферма (племінна ферма) с.-х. племформа (племенная ферма). плем'я (род. племені и плем'я) племя ІВ умовах первіснообщинного ладу кожна родова община або плем'я були мало пов'язані в економічному і соціальному відношеннях з іншими подібними общинами і племенами (Архл., 1953, VIII); Слався, горде комсомольське плем'я, Невмируща молодість моя! (Нех.); Батько вмер давно у неї, матері нема, Тільки в хаті брат маленький да вона сама, Більш ні племені, ні роду, — все чужі кругом (Греб.); Без роду, без плем'я — без привіту, без со- віту (прислів'я)], пленарний пленарный [На пленарних і секційних засіданнях [VI Всесоюзного з'їзду анатомів, гістологів і ембріологів] було заслухано і обговорено близько 550 наукових доповідей (Наука і життя, 1958, 8I пленер, -ру жив. пленер [Він готував рисупки, переносив їх у композицію і писав просто на полотні натуру на пленері (Мист., 1955, 1)]. пленеризм, -му жив. пленеризм. пленерист жив. пленерист. » пленерйстка жив. пленерйстка. пленерний жив. пленёрный. плентатися, -таюся, -таєшся и редк. плен- тати, -таю, -таєш разг. 1) бродить [Візьме стрільбу на плечі і плентається годинами по полі (Коб.)]; 2) (идти, с трудом передвигая поёи) брести, плестись, разг. тащйться [Козаки без будь-якого ладу сунули за возами й пленталися стежками між дерев (Панч); Набравши сушняку, в зимову люту пору Дідусь, засушений украй нуждою, йшов. Він ледве плентався отак до свого двору (перекл. з Крилова); Він озирнувся на Прудивуса, що самотньо плен- тав віддалік (Ільч.)];~ти ногами, ~тп- ся ног&ми заплетать ногами (разг.) [Він плентав ногами, згорбився, мов під тягарем (Фр.); Відразу, не сказавши ні слова, він схопивсь з місця і, плентаючись ногами, всім корпусом рішучо подався до . дверей... (Вас.)]; 3) перен. плестись; ~ти* ся в хвості плестись в хвосте [Меншовики пленталися в хвості у ліберально- монархічної буржуазії (Біогр. Леніна); 'Письменник не може плентатися в хвості подій, він зобов'язаний іти в передових рядах народу (Літ. газ., 1946, XI)]. пленум, -му пленум [Готуючи гідну зустріч червневому Пленуму ЦК КПРС, працівники промисловості Української РСР до- сягли значних успіхів у соціалістичному змаганні (Веч. Київ, 1959, V)]. плеоназм, -му лит. плеоназм. плеонастичний лит. плеонастический. плеорама плеорама. плеохроїзм, -му физ. плеохроизм. плеохроїчний физ. плеохройчный. пле рези, -зів уст. плерезы. плерома бот. плербма. плесиметр, -ра мед. плессиметр. плеск, -ку плеск; (однократный — еще} всплеск [В тужнім серці нароста відлуння Плеску хвиль і шелесту куги... (Мас); Тихо, без плеску, відпливає [русалка] від берега і зникає в озері (Л. Укр.)].
|