Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

але 447 пле
блищала шкіра її плеканих рук (перекл.
з Горького)].
плекання лелёянье; выращивание;
пестование; холенье [Сильнії морози й каменистий
грунт не допускають плекання овочевих
дерев (Фр^); Плекання маржинки
сповняло радістю серце (Коцюб.)]. Ср. плекати. ^
плекати, -каю, -каеш лелеять; растить,
выращивать, торж. пестовать; (содержать в
чистоте, тепле, сытости — ещё) холить
[В добрі плекала кожну днину Синів
достойних Батьківщина (Ст.); Слова і мрії,
що в праці плекала, Сьогодні в пісню
вкладаю молодо (Заб.)\ В колгоспі плекають
прекрасну породу гірськихарденів(/Гуч.)];
~ти надію лелеять надежду, питать
надежду [Андрій плекав таємну надію, що
все минеться якось (Коцюб.)]; ~^ти
злість (ненависть) копить злобу
(ненависть), питать злобу (ненависть)
[Кому душа така дана, Що дружби чи любові
вік не зна вона І ненависть саму до всіх
плекає, — Той кожного за ворога свого
вважав (перекл. з Крылова)].
плекатися, -каюся, -каєшся 1) расти;
(развиваться — об определённых навыках)
воспитываться [Хороший хлопчина не в
добрі плекався, але ріс серед важкої праці,
боровся довго й тяжко за своє життя (Фр.);
Мені здається, що нема ні в чім утрати,
коли плекається добрий смак і то для
нашої власної втіхи (Коб.)]; 2) (о
животных) откармливаться [Пречудово скот
плекався, всім на диво родив хліб (Фр.)\
Вниз западалися боки гори у глибокі чорні
ізвори, ..куди не ступала людська нога,
де плекався тільки бурий ведмідь (Коцюб.)].
плексиглас, -су спец, плексиглас [Марченко,
весело усміхаючись, вліз у кабіну. Він
засунув за собою дашок, і сонячний
відблиск загорівся на плексигласі (Собко)].
племгосп, -пу (племінне
господарство) с.-х. племхоз (племенное
хозяйство) [Племгоспи, організовані за
вказівкою Володимира Ілліча, стали
опорними пунктами дослідної роботи в галузі
тваринництва (Наука і життя, 1956, 3)].
племінний племенпой [Суспільний розвиток
сарматських племен проходив не скрізь
рівномірно. Деякі з них були слабо
об'єднані і жили здебільшого роздрібнено;
інші відзначалися більшою
організованістю і входили до великих племінних
об'єднань і союзів племен (Архл., 1953, VIII);
Скоро з-за Дніпра пригнали колгоспники
племінний скот (Куч.)]; ~нйй
жеребець с.-х. племенной жеребец; жере-
бёц-племеннйк; ~*нйй рибоводний
пункт племенной рыбоводный пункт.
племінник племянник [Сам [пан Польський]
предводитель; родичі — урядники;
справник, суддя, підсудки — все то зяті,
родичі зятів, племінники... (Мирн.)].
племінниця племянница [Подовгу
розмовляв з племінницею Семен Трохимович
(Грим.)].
племферма (племінна ферма) с.-х.
племформа (племенная ферма).
плем'я (род. племені и плем'я) племя ІВ
умовах первіснообщинного ладу кожна
родова община або плем'я були мало
пов'язані в економічному і соціальному
відношеннях з іншими подібними общинами
і племенами (Архл., 1953, VIII); Слався,
горде комсомольське плем'я, Невмируща
молодість моя! (Нех.); Батько вмер давно
у неї, матері нема, Тільки в хаті брат
маленький да вона сама, Більш ні племені,
ні роду, — все чужі кругом (Греб.); Без
роду, без плем'я — без привіту, без со-
віту (прислів'я)],
пленарний пленарный [На пленарних і
секційних засіданнях [VI Всесоюзного з'їзду
анатомів, гістологів і ембріологів] було
заслухано і обговорено близько 550
наукових доповідей (Наука і життя, 1958,
8I
пленер, -ру жив. пленер [Він готував рисупки,
переносив їх у композицію і писав просто
на полотні натуру на пленері (Мист.,
1955, 1)].
пленеризм, -му жив. пленеризм.
пленерист жив. пленерист. »
пленерйстка жив. пленерйстка.
пленерний жив. пленёрный.
плентатися, -таюся, -таєшся и редк. плен-
тати, -таю, -таєш разг. 1) бродить
[Візьме стрільбу на плечі і плентається
годинами по полі (Коб.)]; 2) (идти, с трудом
передвигая поёи) брести, плестись, разг.
тащйться [Козаки без будь-якого ладу
сунули за возами й пленталися стежками між
дерев (Панч); Набравши сушняку, в
зимову люту пору Дідусь, засушений украй
нуждою, йшов. Він ледве плентався отак
до свого двору (перекл. з Крилова); Він
озирнувся на Прудивуса, що самотньо плен-
тав віддалік (Ільч.)];~ти ногами, ~тп-
ся ног&ми заплетать ногами (разг.) [Він
плентав ногами, згорбився, мов під
тягарем (Фр.); Відразу, не сказавши ні слова,
він схопивсь з місця і, плентаючись
ногами, всім корпусом рішучо подався до
. дверей... (Вас.)]; 3) перен. плестись; ~ти*
ся в хвості плестись в хвосте
[Меншовики пленталися в хвості у ліберально-
монархічної буржуазії (Біогр. Леніна);
'Письменник не може плентатися в хвості
подій, він зобов'язаний іти в передових
рядах народу (Літ. газ., 1946, XI)].
пленум, -му пленум [Готуючи гідну зустріч
червневому Пленуму ЦК КПРС,
працівники промисловості Української РСР до-
сягли значних успіхів у соціалістичному
змаганні (Веч. Київ, 1959, V)].
плеоназм, -му лит. плеоназм.
плеонастичний лит. плеонастический.
плеорама плеорама.
плеохроїзм, -му физ. плеохроизм.
плеохроїчний физ. плеохройчный.
пле рези, -зів уст. плерезы.
плерома бот. плербма.
плесиметр, -ра мед. плессиметр.
плеск, -ку плеск; (однократный — еще}
всплеск [В тужнім серці нароста відлуння
Плеску хвиль і шелесту куги... (Мас);
Тихо, без плеску, відпливає [русалка]
від берега і зникає в озері (Л. Укр.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)