Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иле 448 иле плескання плескание; (о шуме — ещё) плеск; (аплодисменты) рукоплескание; (в ладоши, по плечу и т. п.) хлопанье [Ясна зала вся світлом палає, Грім плескапня, громада без ліку, Гомонить люд, співця викликає G. Укр.); Плескання в до- логаки привітали співачку, котра, кланяючись на всі сторони, опустилася на свій дзиґлик (Мирн.)]. плескати (плещу, плёщеш и реже плескаю, плескаєш), плеснути, -ну, -нёш^ 1) плескать, плеснуть; (вскидывая — ещё) всплёскивать, всплеснуть; (ударяясь, сильно, с шччом — ещё) хлестать, хлестнуть [Хвиля легко плеще в борт (Мур.); Шумить Дніпро, сивіс й чорніє, і плескає в береги (Вовч.); Плеще крижень сизокрилий На воді дністровській (перекл. Бажана); Плеснув хтось на воді веслом... (Рил.); Петро Петрович не стримався, підставив жменю під кран і плеснув водою в обличчя (перекл. з Федіна); І раптово плеснула світлом Голубінь гомінких заплав (Заб.)\ Ні кує, ні плеще (приказка)]; 2) (в ладоши, по плечу и т. п.) хлопать, хлопнуть; (только несоверш.: усиленно в ладоши — ещё) отхлопывать (разг.); (только несоверш.: фамильярно поглаживая, похлопывая — ещё) трепать [Плеснула [баба] Петра по плечу (Черемш.)]; ^кати в долоні хтбпать в ладб'ни; (а кюдировать — ещё) рукоплескать, у 'т. плескать [Онися аж в долоні плескала (Н.-Лев.); I люди серцем прояснялись, в долопі плескали мені (Тич Ч;~-»нутч в долоні разг. всплеснуть рукам і [ — Дз це ви взялись, Павле Антоновичу? — аж плеснула в долоні Ольга (Н.-Лев.)]; 3) (только несоверш. перен.: говорить вздор, чепуху) молоть, городить [Раб- египтянин: ..Яка там помета? Що ти ппещеш? Хто ж се над ким помститись має? За що? Про що? (Л. Укр.); Вона не дослухалася, що люди плескали про Марину, як її судили на всі боки (Мирн.)]\ ^кати язиком разг. трепать языком, болтать языком, чесать языком, молоть языком; сплетничать [Орина знала — до подруги подалася зовиця, язиком плескати, судити та невістку обмовляти (Горд.)]. плескатий, (реже) плискатий плоский; (о лице, носе — обычно) приплюснутый [Видно було темну дерев'яну вежу з плескатим дахом (Іван.); Він весело дякує ковалеві, добуває з торби плескату півквартівку з горілкою (Фр.); Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві (Золотой, у. — Сл. Гр.); Він ще помітив чиєсь широке плескате обличчя (Панч); Щоразу обличчя освітлювалося рожзво, і ставало видно плискатий ніс і гострі вусики (Пере.)]. См. ещё плоский. плескатися (плещуся, плещешся), плеснутися, -нуся, -нешся 1) плескаться, плеснуться [Десь за пагорбом плескалась у береги глумлива хвиля (Шиян); Між осокою риба плещеться у Дніпрі (Руденко); Щука плеснулася біля самого берега., і пішла вглиб (Совко); За вікном в блідо- синьому небі плещеться зірка (Ст.)]\ 2) (только несоверш.: купаться с шумом и брызгами) плескаться, полоскаться, (трепетать на ветру — о знамёнах, парусах и т. п. — ещё) плескать [Плескатись у холодній воді після спеки й задухи було приємно і весело (Смол.); Над головами плескалися червоні прапори і маленькі прапорці (Панч)]. плескач, -ча обл. 1) род круглого хлеба с плоской поверхностью; (неточно) лепёшка [Микола п'є з глечика молоко, гризе сухий плескач і шморгає щоразу носом (Риб.)]; 2) перен. шлепок [Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину (Новомосковск, у. — Сл. Гр.)]. плрскіт, -коту 1) плеск [3 тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста (Л. Укр.); Тільки по плескоту весел Дмитро почув, як хтось проїхав біля самого берега (Ст.); Ніжним плескотом крил лебединих Віє травень по нашій землі (Рил.)];2) плескание, полоскание; плеск [Вже вчувався йому святковий гомін слов'янської столиці, плескіт переможних знамен, музика, і сонце, і квіти на майданах (Гонч.)]; ер. плескатися 2. плесковатий см- плескуватий. плескотання, плескотіння плеск, плескание. плескотати, -кочу, -кочеш и плескотіти, -кочу, -котиш усилит, плескать [Десь близько, ніби сріблястий дзвіночок, плескотів потік (Скляр.)]. плескотіння см. плескотання. плескотіти см. плескотати. плескотлйвий разг. плещущий [Ясні тулуби багатьох теплоходів горіли проти сонця в плескотливих хвилях прибережного моря (Смол.)]. плескуватий, (реже) плесковатий, плискуватий, плисковатий, пласкуватий плосковатый; приплюснутый [Вершини П'яти- гір'я, окутані синьою млою, здавалися плескуватими (перекл. з Вабаєвського); Внизу, одним боком притулившись до урвища, лежала велика., плесковата каменюка (Шовк.); Під водою навпростець пливе медуза плискувата, слизька, м'яка, як холодець (Забіла); Шаланда сунулась ближче і ближче.. Хвиля перекочувалась через чорне плисковате днище (Янов.); Його широке й плисковате лице почервоніло (Н.-Лев.)]. Ср. плескатий. плёсно, плюсно анат. плюсна [Оперованому розтиналися жили на плесні та в паху (Смол.)]. плесновий, плюсновий анит. плюсневой плеснути см. плескати. плеснутися см. плескатися. плесо 1) плёс, обл. плёсо [Подекуди між очеретом та оситнягом блищали невеличкі плеса, чисті й ясні, як дзеркало (Н.-Лев.); І вишневі сади стоять мрійні, білим плесом у нагрітому степу (Янов.); В блакитному плесі майданів Віддзеркалюються дЬми (Бажан)]; 2) обл. гряда, грядка [Плесо огірків, помідорів, цибулі треба скопать, переполоть (Горд.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)