Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
але 449 пле плести (плету, плетеш) 1) плести; (о чулках \ и т. п.) вязать; (о верёвках и т. п.) вить; (коси — обычно) заплетать [Рвуть зілля дівчата, Віночки плетуть (Руд.); Сидів він [І. Франко] за столом босий і плів рибацькі сіті (Коцюб.); На стелі Павутиння павук собі плів (Л. Укр.); Куди веде ся біла дорога, що плете петлі у горах, чужих, невідомих, холодних?.. (Коцюб.);% Кипить самовар, діти п'ють чай з молоком, а жінка плете щось гачечком (Коцюб.); Поки Маринка плела та чесала [коси], Мар'я стояла проти Христі й любувалася (Мирн.)]; 2) разг. сплетничать, фам. трезвонить; (говорить что-нибудь несуразное) перен. разг. плести, городить, нести, пороть [Він щось їм плів, просте, незначне, а в очах у нього лежало щось скрите і запечатане (Коцюб.); Хлопці слухають, уха розвішавши, роти пороззявлявши. Л він — таке плете, що й на голову не налізе! (Мирн.)]; ~тй н і с є н і т н и ц ю, перен. ^тн сухого дуба разг. плести вздор (ерунду, чепуху), пороть чушь (вздор, ерунду) [— Злодії! Хтось украв Вільшаницю! Запрягай коні та доганяй,— плів нісенітницю переляканий спросоння панотець (Н.-Лев.)]; почати ~тй перен. разг. понести. плестися (плетуся, плетешся) 1) плестись; (с трудом передвигаясь разг. — ещё) брести, тащиться [Грицько плівся позаду, одставав (Мирн.)]; 2) (вокруг чего-нибудь) виться; (перепутываться, смешиваться) сплетаться, переплетаться [Кущ Хмелю виріс на городі Й пэ тичечці сухій плестись почав (перекл. з Крылова); Між вербами та кущами калини плелася ожина (Н.-Лев.); Голоси та співанки плелися в його голові в якімсь дикім неладі (Фр.)]; 3) (делать причёску) редк. заплетаться [Згадай мене, ненько, В суботу пізненько, Як дівчата помиються ЇЇ плетуться дрібненько (народна пісня)]; 4) страд, з. плестись; вязаться; виться; заплетаться [Коли жив [шляхтич], то, може, й досі пам'ятає, які нагайки-дротянки плелися в пана Максима Тримача (Вовч.)]; ер. плести 1. плетений 1) прич. плетённый; вязанный; витый; 2) прил. плетёный; вязаный; витой [Зручні плетені крісла стояли на терасі до їх послуг (Трубл.); На ній була плетена кофточка і синя спідниця (перекл. з О. Толстого); На ньому була вишивана чорна косоворотка, підперезана шовковим, плетеним пояском (Деен.)]. Ср. плести 1; 3) прич. разг. редк. заплетённый [Де хата не метена, там дівка не плетена (приказка)]. плетениця 1) плетенйца; (род кнута — ещё) плеть; (плетёное изделие разг. — ещё) плетёнка, плетушка [Хлопець бачив тільки блискучу плетеницю русих кіс (Л. Укр.); В саду стояли хазяйські бджоли — не в колодках, як у Росії, а в круглих плетеницях (перекл. з Л. Толстого)]; 2) перен, вереница, уст. череда, чреда [Снується краєвидів плетениця, Розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)]; ^-»ця Д у- І мок вереница мыслей [Як марево, тремтить Хистких думок химерна плетениця... (Рил.)]. плетення плетение [Камізелька.. була зроблена з щирої саксонської вовни, ще й подвійного плетення (Смол.)]. плетиво плетение; (о соединяющемся, переплетающемся—ещё) сплетение; (об изделии разг. — ещё) плетёнка [Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширю, з заростями латаття (Коп.); На очах виростають хитромудрі плетива із сталевих конструкцій (Вишня); Блякле світло довго продиралося крізь густе плетиво хмар (Собко); І все ж таки це безпредметне словесне плетиво, це легке перестрибування з теми на тему захопило їх (Шовк.)]. плетизмограф мед. плетизмограф. плетизмографія мед. плетизмография [У своїй практиці інститут [ім. Сеченова] широко використовує сучасні методи дослідження: енцелографію, хронаксиметрію, плетизмографію (Наука і життя, 1957, 1)\. плетільний спец. Плетейный, плетельный. плетільник спец. плетельщик. плетільниця спец. плетельщица. плетінка плетёнка [Плете [Нестор] плетінку від передучора з витривалістю, гідною дорослого чоловіка (Коб.)]. плетіння плетение; вязание; витьё [Під головою в хлопчика — цупке плетіння волока (Ільч.); Баба дрімала в кріслі над початим плетінням (Туд.)]; ~пп для стільців переплёты для стульев. Ср. плести 1. плетні, -тень разг. сплетни. плетора физл. плетора [Збільшення загальної маси крові називається загальною повнокровпістю, або плеторою (Курс патології)]. плеторичний физл. плеторический. плетун, -на разг. сплетник [Р о м о д а н перебиває: А що буде, коли дізнається Гордій Опанасович, що ви не додержали слова •).. Обізве вас плетуном, брехуном (Корн.)]. плетуха разг. сплетница, разг. шилохвостка [Хто там перешіптувався? Галя? Настя? Чи, може, Катя? У-у, плетухи (Жур.)]. плёхатися, -хаюся, -хаешея фам. тащиться, идти с трудом. плець, -цю обл. усадьба [З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна (Мирн.)]. плечастий, плечатиіі см. плечистий. плече плечо [Широкі плечі Крайнєва погойдувалися помалу і спокійно (Собко); Яке це щастя — відчувати плече товариша в ряду! (Сое); В руки візьмемо гранати І гвинтівки з пліч (Мал.); Убогий фрапт підпер плечима білу колону (Коцюб.)]; <-^чё в ~-»чё плечом к плечу, плечо к плечу [Бондар великими кроками плече в плече іде поруч з Мірошниченком (Ст.); Пішли вперед брати-народи Плече в плече (Рил.)]; бути по ^чу перен. быть по 29—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)