Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пле 450 пли плечу [Лиш їй [радянській людині] по плечу будівництва гігантські, Під силу скоряти простори (Літ. газ., 1952, VIII)]; з а '—чйма в к б г о за спиной у кого; н а '¦«-•чах на плечах, поэз. уст. оплечь; на ^чах противника (ворога) воєн, на плечах противника (врага); н а ~чё! воен. на плечо!; ні з очей, ні з ^чей разг. неказистый, вульг. ни кожи, ни рожи; під ^чё взяти разг. под мышку взять [Узяли [старости] хліб святий під плече, палички у руки, пішли до Хіврі (Квітка)]; повернутися ^чйма повернуться спиной; сидіти, стояти ~-» чима до кого сидеть, стоять спиной к кому; смерть за ~чйма смерть за плечами [— Вже смерть моя за плечима, — сказав Кавун. — Мабуть, я вже не встану (Н.-Лев.)]; ще один тягар спав з ^чёй разг. ещё одна обуза с плеч (с рук) долой. плеченько ласк, плечико. плечико см. плічко. плечистий, редк. плечастий, плечатий плечистый [Коли Черниш підходив до поста, ного увагу привррнув кремезний плечистий сержант (Гонч.)\ Чабан був чоловік мужніх літ, кріпкий, високий, плечастий (перекл. з Вовчка)]. плечйсько увел. разг. плечйще [Незабаром хмара своїми грізними плечиськами заступила сонце (Ряб.)]. плечовий плечевой, плечной. плечоногі, -гих сущ. зоол. плеченбгие. плеяда книжн., торж. плеяда [Слідом за Чайковським до Великого театру приходить плеяда композиторів — представників «Могучої кучки» (Літ. газ., 1951, V)]. Плеяди (род. Плеяд) астр. Плеяды. плив, -ву обл. течение [Час плив своїм пли- вом (Вовч.)]; О збити з ~-»ву обл. сбить с толку [Усі одного зіб'ють з пливу (II.-Вол. у.— Сл. Гр.)]. См. ещё плин. пливак, -ка обл. пловец [Тоньо був добрий пливак і за себе не боявся, але чув, що потопаючий може легко враз із собою потопити й найліпшого пливака (Фр.)]. См. ещё плавець1. плйвати см. плавати. пливець, -вця энт. плавунец. пливкий плавный; <^кйй прйголос- н и й лингв, плавный согласный. пливти см. плисти. пливун, -на спец. плывун [Для того, щоб не перешкоджали пливуни, грунт навколо стін вестибюля [метро] буде заморожено (Веч. Київ, 1958, II)]. пливунний спец. плывунный. пливучий 1) прич. плывущий [Жовпіри ріжуть, колють, б'ють, Пливучих в голову стріляють (Рил.)]; 2) (перемещающийся, находящийся на воде) прил. плавучий [Там, на пливучих крижинах, можна зустріти білих ведмедів (Трубл.)]; см. ещё плавучий; 3) прил. перен. плавный [Гучна, важка, пливуча полилася вона [пісня], як вода (Мирн.)]; 4) прил. спец. плывучий; "~»ча г л й п а плывучая глина. пливучість, -чості спец. плывучесть. плиг 1) предик, разг. прыг [А жаба плиг від нього в воду (Иом.); Він [лев] тоді ще дужче заричав та прямо у колодязь— плиг! (народна казка)]; 2) сущ. обл.: збивати, збити з ~гу сбивать, сбить с панталыку, сбивать, сбить с толку; збиватися, збитися з ~гу сбиваться, сбиться с панталыку, сбиваться» сбиться с толку [Еней од страху з плигу збився (Котл.)]. плигання прыганье; скаканье. Ср. плигати. плигати, -гаю, -гаєш, плигнути и усилит. плигонути, -ну, -непі прыгать, прыгнуть; (стремительно фам. — ещё) сигать, сигануть; (передвигаться быстрыми прыжками) скакать, скакнуть; (только несоверш.; время от времени — ещё) попрыгивать [Василько, щоб швидше зігрітися, плигав по хаті на різні лади (Панч); По ставку плигали маленькі хвилі (Коцюб.); Марійка перша роздяглась і плигнула у воду (Головко); За кожним його замахом, наче дровеняка, спливе поверх води його загоріле тіло та так і плигоне вперед \Мирн.)]. плйгом нар. обл. прыжками, вскачь [Дика коза біжить плйгом (Борз. у. — Сл. Гр.)]. плигонути см. плигати. плигун, -на прыгун. плигунець, -нця уменъш., ласк, прыгунчик. плигунка, плигуха прыгунья. плин, -ну прям., перен. течение [Звідти, з- північного заходу і з північного сходу, скеровують свій плин до морів Чорного й Азовського всі річки басейнів Дону, Дніпра і Південного Бугу (Смол.); Йому здавалося, ніби він фізично може відчувати плин часу (Собко); Ось Олена К остюк. Автор дає змогу простежити плин її думок, хвилюс читача її переживаннями (Літ. газ., 1946, /)]. плинний прям., перен. текучий [Між огнищами, як величезні чорні гадюки, спува- лися незліченпі ріки і потоки плинної смоли (Фр.); Людська робоча сила в плинному стані, або людська праця, утворює вартість, але сама праця не є вартість (Маркс)]; ~-»на робоча сила текучая рабочая сила. плинність, -пості текучесть. плинути см. илйстй. плис, -су текст, плис [Одяг на ньому коштовний.. Сап'янові чоботи, розстебнутий кунтуш з вилинялим коміром з червоного плису (Ле)]. плиска орн. плиска, трясогузка [Плиска сіла на берег метрів за вісім від мене, струснулась, розправила пір'ячко (Коп.)]. плискатий см. плескатий. плисковатий см. плескуватий. плискбм нар. плашмя [Рибалки вдарили по воді плиском бабайками, і здоровий човен полинув (Н.-Лев.)]; упасти, лягти ^м упасть, лечь плашмя [Лубеицов кипув гранату і ліг плиском на підлогу (перекл* з Казакевича)], плискуватий см. плескуватий. плискуватість, -тості плосковатость. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)