Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ялі 452 плі приклад, проза Франка бориславського циклу Aст. укр. літ.)]. плідник, -ка 1) бот. плодник; 2) (самец) с.-х/ производитель [Плідники відіграють велику роль у поліпшенні стада і породності с.-г. тварин (Колг. вироби, енцикл.)]. плідниковий бот. плодниковый. плідність, -ності 1) плодовитость; 2) плодотворность [Кращі твори Якова Баша., переконливо засвідчують усю плідність міцного, безпосереднього зв'язку письменника з життям (Вітчизна, 1958, 8)]. Ср. плідний 1, 3. плідно нар. плодотворно [Вплив російської народної творчості особливо плідно позначився на українській і білоруській пісенній творчості (Рил.)]. Ср. плідний 3. плікативний геол. пликатйвный. Плімут Плймут. плімутрок с.-х. плимутрок [Треба значно розширити селекціпно-племіпну роботу по розведенню., курей м'ясо-яєчного (загально- користувального) напряму продуктивності (плімутроки) (Соц. тварин., 1956, 1)]. плїм'я см. плем'я. пліндрувати, -рую, -русш см. плюндрувати. плінка плёнка. шинковий плёночный. плшочка уменьш. плёночка. плінтовка техн. плинтовка. плінтування техн. плинтование, плинтовка. плінтувати, -тую, -тує.ш техн. плинтовать. плінтуватися, -тусться страд, з. техн. плинтоваться. плінтус архт. плинтус [Частину цоколю, що виступас всередину приміщення, закривають теплоізоляційною прокладкою і плінтусом (Колг. Укр., 1958, 4)]. плінтусний архт. плинтусный. пліоцен, -ну геол. плиоцен. пліоценовий геол. плиоценовый [Крейдяний бір — третинний пліоценовий релікт (Бот. ж., 1953, X, 2)]. плісе 1) нескл. сущ. ср. р. спец. плиссе [—Я говорила, що тобі плісе дуже личить, — каже мати (Донч.)]; 2) нескл. прил. плиссе. плісеневий плеспевбй; ^вий гриб плесневой гриб. плісенний плесенный. плісень,-ні, пліснява, пліснявка прям., перен. плесень; плесневелость [Дівчина підійшла до зеленої від плісняви стіни (Борз.); Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу (Мирн.); Проти плісені, сну, мертвоти Кличте духа до бунту (Фр.)\ Шевченко й Пушкін! Гнала їх обох Рука царя під бурю і негоду, —- Та не взяли пі пліснява, ні мох їх серць палких (Рил.)]; покриватися (братися) ~сенню покрываться плесенью. плісирований спец. плиссированный. плісировка спец. плиссировка. плісирувати, -рую, -руєш спец. плиссировать. плісируватися, -русться страд, з. спец. плиссироваться. пліснява см. плісень. пліснявий прям., перен. плесневелый, за- ! плесневелый [П'сса була незграбна, давня, І як пліснявий книш (Вас.)]. пліснявіння прям., перен. плёсневение. пліснявіти, -вію, -вієш прям., перен. плесневеть, разг. плеснеть [— Ото чорт відважний, — дивувався завжди боязливий Демко, що день і ніч пліснявів., у землянці (Козл.)]. пліснявка 1) см. плісень; 2) мед. плесневица, молочница [— І ось він розповів, — продовжував лікар, — що змолоду перехворів на такі хвороби: кір і пліснявку, пристріт і пропасницю (Минко)]. пліт (род. плоту и реже плота) 1) изгородь; плетень [Він переплигнув через пліт і зник у гущавині сусідського саду (Смол.); — А я вже вас держуся, як сліпий плота,— шепотів Іван до Соломії (Коцюб.); За що мої свині б'єш, коли в твоїм плоті дірка? (приказка)]; перші щеня т?а за ^т кидаю ть и перші коти за ~ ти погов. первый блин комом; 2) (для сплава, переправы) плот [Скрізь побував. І плоти водив, і наймитував (Риб.); — По полти- нику од сотні дощок! — кричав хазяїн з плоту. Народ біг туди (Мирн.)]. плітка1, пльотка сплетня; (чаще мн. ч.: плітки, -ток, пльоткй) сплетни; разг. досужие разговоры [Крли живий був чоловік, — боялася, щоб людські плітки не зганьбили моєї честі. А так хотілося з тобою, Якове, поговорити (Шиян); Це якась напасть або якісь пльотки (Н.-Дев.)]; розпускати ^ки распускать сплетни, сплетничать. плітка2 ихт. плотва [На запущену припадку Накидаються лини, ..Зачаровані плітки (Воронько)]. пліточка уменьш., ласк. ихт. плотица, плотичка [Та й замовкла русалочка, В Дніпро поринула, Мов пліточка (Шевч.)]. пліть1 (род. пліті) 1) бот. плеть; 2) обл. материал для плетения [А пліті на бриль даси? Ти ж собі налагодив!.. (Коцюб.)]; 3) (кнут) редк. плеть [Да взяв милий дротяну пліть, Да й став милую у плеченьки гріть (Чуб.)]. пліть2 (род. плоті) ихт. собир. плотва. плічка, -чок (вешалка) плечики [Ніна вішала плаття на плічках, привезених з дому (Коп.)]. плічко, плечико 1) уменьш., ласк, плечико [Дівчина здвигнула плічком (перекл. з О. Толстого); Хлоп'яча майка здалеку сипіла На п'ятирічних плечиках її (Мал.)]; 2) (в женской и детской сорочке или платье) плечико; 3) (часть верхней одежды) наплечник. пліч-6-пліч нар. плечо к плечу, плечом к плечу, бок 6 бок [Пліч-о-пліч з трудящими Росії українські робітники і селяни боролися проти соціального поневолення (Літ. газ., 1948, ^ І)]. пліш см. плішина. плішивий 1) прил. плешивый [Поруч з Арсеном, під вікном, сидів сивуватий з плішивим вершечком голови фінансовий працівник, худий і зігнутий, як знак запи- | тапня (Дмитр.)]; 2) (род. плішивого) еущ. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)