Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
плі 453 пло плешйвец (разг.) [Вдарили морози, та й цупкі ж були! Вже доставалося лисим та плішивим! (Квітка)]. плішивість, -вості плешивость. плішивіти, -вію, -вісш плешиветь. плішина, редк. пліш (род. плїші— ж. р. а обл. плішу — м. р.) 1) плешйна, разг. плешь [Спочатку вона [гусінь совки] нападає на проростаюче насіння, а коли з'являться сходи, гусінь перегризає їх, від чого сходи рідшають і утворюються плішини (Колг. вироби, енцикл.); Коли б не пліш, і голо б не було (IIом.)]; 2) (лысина) плешь, разг. плешйна [Чи бач, який, — мов паршами зстругало, На тім'ї здоровецький пліш!.. (Г.-Арт.)]. плшійнка уменьш. плешйнка. плішити, -шу, -шйш разг. вбивать клипья для скрепления [Сапачки плішить [Овсрко] вогкими вербовими клинцями! Теж треба додуматься! (Горд.)]. плішня, редк. пішня пешня [Обходячи двірників, що плішнями рубали кригу на тротуарах, поволі йшла з базару Варя додому (Ле); Партизани пішнями роздовбали примерзлий попелястий грунт (Ст.)]. плов см. пилав. плова обл. ливень [с бурей] [Часом била по полонині плова (Коцюб.)]. пловець, -вця редк. пловец [За крокву схопились, висять на кіпці, Як часом до щогли улипнуть пловці (Граб.)] — Коли є човник, — кажу, — буде пловець (Туд.)]. См. ещё плавець1. пловчиха редк. пловчиха. См. ещё плавчиха. плодик уменьш. бот. плодик. плодити (плоджу, плодиш) 1) (преим. о птицах) выводить; (о других животных — еще) приводить; (о людях) рожать; (размножать) разг. плодить [Твій рід хороший і величний: не плодив ні злодіїв, ні душогубців (Бовч.); Козаки., жили собі в миру, спокійно, тихо; ..діток плодили, —рід ширили... (Мирн.)\ Бодай же ти, бистра річенько, рибки не плодила (Сл. Гр.)]; 2) перен. плодить; (размножать неодобр.— ещё) разводить; (вызывать что-нибудь, быть причиной появления чего-нибудь — ещё) порождать [Кривоніс дивився услід дітям.. Таких сиріт він бачив у кожному селі, піклувалися ними шпиталі при церквах, а плодила війна (Панч)\ — Тепер уже ви не козаки, — сказав він [генерал], зібравши громаду. — Годі вам гайдамацтво плодити! Тепер ви мої... (Мирн.)]. плодитися (плодиться) плодиться; (размножаться — ещё) водиться; (о детях) разг. рождаться [Спокійно гніздилася і плодилась там різна птиця (Трубл.)', Поки там пап налагодиться сплести невода, рибка собі в затишку плодиться (Мирн.)]\ в тихому болоті чорти плодяться поел, в тйхом омуте (болоте) черти водятся. плодівництво с.-х. плодоводство [Велику роль у розвитку промислового плодівництва відіграли теоретичні й практичні досягнення видатного перетворювача природи І. В. Мі- чуріна (Колг. вироби, енцикл.)]. • плодівницький с.-х. плодоводческий; ^кий радгосп плодоводческий совхоз. плодівничий с.-х. плодоводственный; ^»ча и а у к а плодоводственная наука. плодлйвий см. плідливий. плодовий плодовый, редк. плодовой [У садах шумлять плодові дерева (Літ. газ., 1950, VIII)] \ ~ві культури плодовые культуры. плодовий б иол. плодный. плодовитий прям., перен. плодовитый [У нашого роду обрості мало, рід щось не плодовитий (Парв.)]\ ~тий п и с ь м є п н и к, композитор перен. плодовитый писатель, композитор [Будучи насамперед плодовитим композитором, Глієр віддає багато сил та енергії педагогічпій і му- лично-громадській роботі (Мист.,1955, 1)]. плодовитість, -тості плодовитость [Почавши з 1881 року, він [Франко] ..пише повісті, драми, оповідання, ..взагалі визначається незвичайною плодовитістю, різію- сторопнім талантом і науковою ерудицією (Коцюб.)]. плодовод с.-х. плодовод [Геніальний селекціонер і плодовод І. В. Мічурін першим довів можливість просування винограду далеко па північ (Тр. Бот. саду, 1949, І)]. плодово-ягідний см. плодоягідний. плододробарка с.-х. плододробйлка [Здану на виноробство сировину старанно сортують. Загнил і частини яблук і груш вирізують. Усі плоди після перебирання миють, а потім подрібнюють на плододробарках (Колг. Укр., 1957, 8)]. плодожерка энт. плодожорка [Для боротьби з плодожеркою розроблена ціла система заходів, проведення яких в повному обсягу значно знижує червивість яблук (Колг. Укр., 1956, 2)]\ ябл упева^ка яблоп- ная плодожорка [Яблунева плодожерка. Гусінь рожевого кольору; пошкоджує плоди яблуні і груші (Колг. вироби, енцикл.)]. плодозбирання с.-х. плодосбор. плодозбір, -бору с.-х. плодосбор. плодозгін, -гону мед. плодоизгнапие. плодозгінний мед. плодоизгоняющий; плодогонный. плодозмін, -ну с.-х. плодосмёп. плодозмінний с.-х. плодосменный, плодопеременный [Сівозміна, в яку поряд з зерней- вими і просапними культурами включаються багаторічні бобові трави і де трав'яний пласт заорюється влітку під озимину, називається плодозмінною (Колг. вироби, енцикл.)]. плодозмінність, -пості с.-х. плодосменность. плодознімач, -ча с.-х. плодосъём, плодосниматель [Слід заготовити гачки для підвішування корзин всередині крони, плодознімачі, вірьовки, щоб спускати корзини з високих ярусів дерева тощо (Колг. Укр., 1956, 7)]. плодоїдний: ~пиії кажан зоол. крылан. плодоконсервний плодоконсервний. плодолистик бот. плодолистик [У плоді яблуні може бути десять і більше насінин, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)