Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
НЛО 454 пло оскільки кожний з п'яти плодолистиків утворює два — чотири і навіть шість насінних зачатків (Бот, ж., 1953, X, 3)]. плодоніжка бот. плодоножка [Плоди [синіх баклажанів] зривають разом з чашечкою і частиною плодоніжки (Колг. вироби, енцикл.)]. плодоносити, -сить бот., с.-х. плодоносить [При розмноженні окуліровкою кизил починає плодоносити на п'ятий-шостий рік (Вісник АІІ УРСР, 1953, 11)]. плодоносіння, плодоношення бот., с.-х. плодоношение [В міру поліпшення умов вирощування вона [виноградна лоза] спроможна невпинно збільшувати плодопосін- ня (Наука і життя, 1957, 2)\ Цінність ягідників подвоюється тим, що вони не мають періодичності в плодоношенні (Рад. Укр., 1949, VIII)]. плодоносний бот., с.-х. плодоносный [Мине небагато часу, і ми побачимо зрошені дніпровською водою плодоносні поля (Літ. газ., 1950, IX)', В плодоносному саду треба провадити одночасно боротьбу з шкідниками і хворобами (Колг. Укр., 1958, 5)]. плодоносність, -пості бот., с.-х. плодоносность [Квітучість і плодоносність землі — це наслідок людської праці (Іст. укр літ.)]. плодоношення см плодоносіння. плодоовочевніі с.-х. плодоовощной [До обрію, на сотні гектарів, розлігся перед вами величезний плодоовочевий радгосн імені Мічу- ріна (Смол.)]. плодоовочесушарка с.-х. плодоовощесушйлка. плодоовочес>шарня с.-х. плодоовощесушйль- ня. плодоовочі, -чів с.-х. плодоовощи. плодоовочівник, -ка спец. плодоовощевод. плодоовочівництво с.-х. плодоовощеводство. плодопереробка с.-х. плодопереработка. плодопереробний с.-х. плодоперерабатывающий [Плоди і ягоди в основному переробляють па заводах плодопереробної й консервної промисловості (Колг. вироби, енцикл.)]. плодорозсадник с.-х. плодопитомник [У плодорозсадниках викопують підщепи і саджанці, сортують їх та приконуюіь на зимове зберігання (Веч. Київ, 1958, Х)\. плодорозсадницький с.-х. плодошітомниче- ский. плодосушарка с.-х. плодосушилка [Останнім часом сконструйовано шафову плодосушарку на Мліївській пауково-дослідній станції плодівництва (Колг. Укр., 1956, 6)]. плодосушарня с.-х. плодосушильня. плодосховище с.-х. плодохранилище [Наземні плодосховища будують в місцях з близьким заляганням підґрунтових вод (Коль, вироби, енцикл.)]. плодотворний плодотворный [Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий (Фр.)\ Радісною і плодотворною була багаторічна дружба Горького з українським письменником Коцюбинським (Літ. газ., 1951, VI)]. плодотворність, -ності плодотвбрпость [Ве- 1 лике мистецтво соціалістичного реалізму., є яскравим доказом плодотворності зв'язку художника з ідеями Комуністичної партії, з народом (Рад. літер., 1958, 3)]. плодотворно пар. плодотворно [Ні один керівник не може плодотворно працювати, коли він не буде тісно зв'язаний з масами і не буде на них спиратись (Матер. XX з. КПРС)]. плодоутворення бот. плодообразование [Агрохіміки встановили, що при обробітку посівів огірків окисом вуглецю й етиленом плодоутворення прискорюється па два тижні (Наука і життя, 1956, 6)]. плодоягідний, плодово-ягідний с.-х. плодо- ягодный, плодово-ягодный [Садівництво України займає одно з перших місць у плодоягідному виробництві СРСР (Колг. Укр., 1957, 10); У Казахстані ніироко розгорнулась підготовка до осінніх посадок плодово-ягідпих культур і виноградників (Рад. Укр., 1950, IX)]. плодушка бот. плодушка [Гілки вкорочують цад добре розвиненими плодушками, залишаючи вище від плодушки шип завдовжки 0,5 см (Колг, вироби, енцикл.)]. плодючий плодородный; (дающий много плодов', производящий многочисленное потомство) плодовитый, разг. плодлйвый; (способный приносить плод) плодный; бот., с.-х. плодущий [Місяць рівно розливає своє блідо-сииє світло, вкриваючи фантастичним мереживом плодючі колгоспні поля (Кач.); Кролі дуже плодючі (Колг. вироби, енцикл.)]. плодючість, -чості плодородность, плодородие; плодовитость; илодлйвость [Плодючість маток значною мірою залежить, від способу і техніки парування (Колг. Укр., 1957,1)\ Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла; клекотить в соках надія й те велике жадання, що його звати — плодючість (Коцюб.)]. Ср. плодючий. плоений 1) прич. плоенный; 2) прил. плоёный. плоєння, плоїння плоение, плойка. плоїти (плою, плоїш) плойть [Волосся щипцями плоїть, щоб кучерявилось (Куч.)]. плоїтися (плоїться) страд, з. плоиться. плойка плойка. плойчатий геол. плончатый. плойчатість, -тості геол. плойчатость. пломба пломба [Він узяв собі за звичку щоночі кілька разів особисто об'їхати вартових, самому переглянути на сховищах замки й пломби (Сміл.)]. пломбір1, -ру кул. пломбир. пломбір2, -ра (приспособление для накладывания пломб на товар) спец, пломбйр. пломбований пломбированный. ! пломбовий спец. пломбовый. пломбувальник спец. пломбировщик. пломбувальниця спец, пломбировщица. пломбування пломбирование, пломбировка. пломбувати, -бую, -буєш пломбировать; ~ти зуби пломбировать зубы. пломбуватися, -б^стьсл страд, з. пломбироваться. пломенистий см. полум'янистий. пломеніти см. полум'яніти. пломеніючий см. полум'яніючий. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)